Цитування та посилання

Формули

Формули в дипломній роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого поля аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Нижче, під формулою, дається пояснення значень використаних у формулі символів у послідовності, у якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Якщо формула супроводжується поясненням, то після неї треба ставити кому. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки. У формулі мають використовуватись букви лише одного алфавіту (українського, російського, латинського тощо). Не допускається використання букв різних алфавітів.

4.6. Примітки

Примітки до тексту, таблиць та ілюстрацій, у яких наводяться довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …...

2. …...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку.

Матеріал дипломної роботи треба викладати коротко, уникати повторів і відхилень від теми, не робити довгі розрахунки. Термінологія і визначення показників мають бути єдиними і відповідати стандартам, а за їх відсутності – загальноприйнятим у науковій літературі правилам. Скорочення слів, як правило, не допускається, за винятком загальновідомих абревіатур. У разі використання специфічних абревіатур, зумовлених темою дипломної роботи, треба спочатку написати слово або групу слів повністю, а в дужках подати абревіатуру, яка далі застосовуватиметься.

Цитування та посилання

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи того друкованого твору слід наводити цитати.

Загальні вимоги до цитування такі:

1) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в граматичній формі, у якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз “так званий”;

2) цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитування допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться в будь–якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці).

3) кожна цитата супроводжується посиланням на джерело;

4) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що значно економить текст, слід бути максимально точним, у викладаючи думки автора, коректним щодо оцінювання результатів його праці, і робити відповідні посилання на джерело.

Посилання на джерела в тексті дипломної роботи роблять згідно з їх переліком у квадратних дужках, наприклад: ....у працях [1–7], “....” [7, с. 98]. Можна наводити посилання у виносках, при цьому його оформлення має відповідати бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера або подання виноски в кінці аркуша.

Наприклад:

Цитата в тексті: “...вивчення аудиторської практики свідчить про існування двох різних підходів до вибіркового дослідження в аудиті – неформального і формального ...” [12, с. 53]¹⁾.

Відповідне подання:

1) у переліку посилань:

12. Петренко С. Методика розрахунку суттєвості відхилень у процесі аудиту фінансової звітності // Бухгалтерський облік і аудит. – 2001. – № 6. – С. 51–55.

2) у вигляді виноски в кінці аркуша:

___________

¹⁾ [12] Петренко С. Методика розрахунку суттєвості відхилень у процесі аудиту фінансової звітності // Бухгалтерський облік і аудит. – 2001. – № 6. – С. 51–55.