Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Розділ 6. ГІГІЄНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ОСІБ РІЗНОГО ВІКУ




Гігієна фізичного виховання дітей та підлітків.Гігієнічні нимоги щодо розвитку, навчання та фізичного виховання дітей і підлітків мають свою специфіку. Найважливішими особли- ікк'тими дитячого організму є висока інтенсивність процесів об­міну, безперервний ріст та розвиток функціональних систем. Ці процеси відбуваються одночасно у взаємодії з навколишнім се­редовищем і регулюються центральною нервовою системою. У дітей 7—10 років (молодший шкільний вік) спостерігається висо­ка рухливість нервових процесів. Причому процеси збудження переважають над процесами гальмування. Це призводить до швидкої стомлюваності, підвищеного збудження, короткочас­ності періоду активної уваги.

Гігієнічні заходи у цей період спрямовують на: охорону ді­тей від шкідливого впливу зовнішніх чинників: створення спри­ятливого психічного мікроклімату; достатню рухову активність; раціональне харчування.

Класні приміщення мають бути шириною не більше ніж: 6 м, довжиною — до 8 м, щоб учні добре бачили написане на дошці ти чули голос учителя.

Температура повітря залежно від кліматичних умов у клас­ній кімнаті повинна підтримуватись на рівні 17—24 °С; відносна пологість — ЗО—60 %; швидкість руху повітря — 0,15—0,25 м-с_1. І Іриміщення повинні достатньо вентилюватись (до 16 м3тод~] на одного учня, що сприятиме достатньому обміну повітря) та ос- иітлюватись (не менше 150 лк на робочих столах).

Конструкція шкільних парт має відповідати державному і тппдарту — змінна висота стола та сидіння, нахил кришки.

Для запобігання швидкій утомі, погіршенню зору і викрив- мчппо хребта багато уваги приділяють контролю за правильною посадкою. Правильна посадка має бути глибокою, тулуб — ііря- мий, голова трохи нахилена вперед, між тулубом та партою від­стань 3—4 см, ноги зігнуті у кульшових та колінних суглобах під прямим кутом, ступні спираються на підлогу, передпліччя вільно лежать на столі.

У 13—17 років (середній шкільний та підлітковий вік) ще ін­тенсивніше розвивається функція кори великих півкуль мозку та збільшуються функціональні можливості центральної нервової системи. Все це створює сприятливі умови для удосконалення ру­хових здатностей, які у цей період активно розвиваються.

Гігієнічна освіта в цей період складається з вивчення основ анатомії, гігієни, фізіології, фізичної культури, загально корис­ної праці тощо. При цьому важливе значення надається пра­вильному чергуванню навчання та відпочинку, раціональному руховому режиму та харчуванню, вихованню правильної поста­ви та гармонійної статури.

Останнім часом спостерігається процес прискореного роз­витку дітей та підлітків (акселерація). Це виявляється у приско­ренні біологічних процесів, збільшенні антропометричних по­казників, ранній статевій та інтелектуальній зрілості молоді.

Вкрай недостатньо наукових даних про позитивний та нега­тивний вплив акселерації на здоров'я дітей та підлітків. Є спо­стереження позитивного впливу на фізичний розвиток, більш легкого перебігу деяких захворювань, покращанню окремих психічних якостей.

Одночасно спостерігаються і випадки, що свідчать про пору­шення гармонійного розвитку організму при помітній акселера­ції. Зріст тіла випереджає розвиток внутрішніх органів і, най­перше, серцево-судинну систему. Це негативно впливає на стан здоров'я та працездатність. Інколи спостерігається відставання окремих психічних функцій.

У деяких підлітків спостерігаються уповільнені темпи фізич­ного розвитку (ретарданти). Ці явища слід враховувати при гігіє­нічному вихованні молоді. Особливо важливо правильно органі­зувати фізичне виховання.

З урахуванням вікових і статевих особливостей, стану здо­ров'я, ступеню фізичного розвитку та рівня фізичної підготовки, дітей та підлітків поділяють на три медичних групи для занять фізичними вправами — основну, підготовчу та спеціальну.

Фізичне виховання дітей та підлітків складається з уроків фізичної культури як основної форми; факультативних занять фізичною культурою і спортом; гігієнічної гімнастики (зарядки);

фі ікудьтурних хвилинок; фізкультурних пауз; рухливих ігор та фі нічних вправ на перервах; прогулянок, екскурсій, походів; за­гартовуючих процедур.

Для фізичного виховання у школі передбачають відповідну ■ портивну зону та навчально-спортивні приміщення.

Спортивна зона має бути віддалена не менш ніж на 10 м від пікші. її розміри — 5000—10 000 м2.

У школах усіх типів слід передбачати легкоатлетичні, гімнас- і ичііі та спортивні ігрові майданчики. Останнім часом у серед­ніх школах будуються криті плавальні басейни.

І Іавчально-спортивні приміщення — це спортивні зали, роз­дягальні, душові, туалети, кімнати для зберігання спортивних приладів та інвентаря.

Залежно від типу школи передбачають такі розміри спор­тивних залів: у школах на 192—624 учня — 9x18x5,4 м; на /114 1176 учнів — 12x24x6 м; на 1586—1960 учнів передбачають

ні) дім зали — 12x12x3 і 15x30x6 м.

Основні гігієнічні вимоги до навчально-виховного процесу включають раціональну організацію навчальної роботи, правиль­ні' чергування розумової та фізичної праці, систематичне фізич­не виховання.

І Іри складанні розкладу уроків на тиждень беруть до уваги, що найвища працездатність відмічається у вівторок та середу. Максимум працездатності спостерігається на другому та третьо­му уроках, а мінімум — на п'ятому та шостому.

З метою запобігання втоми уроки з фізичної культури та

111 »< і ці раціонально призначати для І—III класів на третіх уроках, її для учнів V—XI — на третіх або четвертих.

Важливе гігієнічне значення має раціональний режим дітей ти підлітків, який передбачає: різні види діяльності у відповідні проміжки часу: чергування діяльності і відпочинку, у тому чис­лі н.і свіжому повітрі; якісне регулярне харчування, повноцін­ний сон.

І Іа добовий режим молоді впливає вік, побут та інші чинни- ки, але деяких умов слід дотримуватись.

'Гак, прокидатися, виконувати ранкову гігієнічну гімнастику, приймати їжу та лягати спати бажано в одні й ті самі години. Че- ре і кожні 45 хв занять слід робити 5—10-хвилинні перерви.

У режимі дня повинно передбачатися раціональне вико­ристання часу для допомоги рідним та відпочинку. Час перегля­ду 'телевізійних передач має бути обмеженим — 1—2 год МИ день.

Таблиця 6.1. Добова потреба дитячого населення у білках, жирах, вуглеводах та енергії
Вікова група Енергія, Білки, грамів Жири, г Вуглево­
ккал усього тваринні ди, г
0 — 3 міс' 2,2 2,1 6,5 (0,7")
4 — 6 МІС* 2,6 2,5 6,0 (0,7") ІЗ
7—12 міс' 2,9 2,3 5,5, (0,7")
1 — 3 роки
4 — 6 років
6 років (учні)
7—10 років
11 — 13 років (хлопчики)
11 — 13 років (дівчатка)
14—17 років (юнаки)
14— 17 років (дівчата)

' Для дітей 0—12 місяців житгя потребу наведено з розрахунку на 1 кілограм ма си тіла

" 0,7 — добова потреба в олії (з розрахунку на 1 кілограм маси тіла).


 

Важливе значення в режимі дня має сон. Його тривалість для дітей молодших класів повинна бути не меншою ніж

10 —11 год, для дітей середнього шкільного віку — 9—10 год, а для підлітків — 8—9 год.

Раціональне харчування дітей і підлітків залежить від віко­вих особливостей. Воно має бути чотириразовим: для тих, хто навчається у першу зміну, — перший сніданок становить 20 % добового раціону, другий сніданок — 20, обід — 35 і вечеря 25 %; для тих, хто навчається у другу зміну, — сніданок — 20, обід — 35, полудень (підвечірок) — 20, вечеря — 25 %. Потреба в енергії та харчових речовинах на 1 кг маси тіла у дітей і під­літків вища, ніж у дорослих (табл. 6.1).

Діти та підлітки потребують підвищеного вмісту в хар­човому раціоні білків і жирів. Найціннішими для них є жири, що містяться у молоці та молокопродуктах. Не слід допуска ти надмірного вживання жирів, бо це може призвести до ожиріння.

Вуглеводи забезпечують енергетичну потребу молодого ор- і •> 111 іму, але надмірне їх вживання неприпустиме, тому що вони пригнічують дію системи травлення і погіршують апетит.

І Іотребу організму дітей та підлітків у вітамінах та мінераль­них речовинах наведено у табл. 6.2, 6.3.

У харчовому раціоні дітей має бути більшою ніж у дорослих і' Ід і. кість мінеральних речовин, таких, як солі кальцію та фосфо­ру, Так, у молодшому шкільному віці добова потреба кальцію і міижить 1100, фосфору — 1650, а у підлітків — 1800 мг.

Гігієна фізичного виховання осіб середнього та похилого піку.Для осіб середнього (40—60 років) та похилого віку (понад

11 років) характерним є процес старіння. У різних органах і фі­лологічних системах організму відбуваються патологічні зміни, і початку уповільнюються процеси обміну речовин і зокрема пкнснювальні, що спричиняє зниження активності тканинних ферментів та біохімічних реакцій у клітинах організму.

У середньому віці знижується еластичність стінок кровонос­них судин, звужується їх просвіт. Ці зміни є передвісниками артеріосклерозу та гіпертензії. Згодом погіршується скорочуваль­наздатність серцевого м'яза внаслідок збільшення сполучної тка­ниниі зменшення м'язових волокон.

Після 40—50 років погіршується пристосовуваність судин­ного тонусу до змін кровообігу, пов'язаного із м'язовою ДІЯЛЬ­НІЇ по. Ще більш суттєві зміни в організмі відбуваються у похи- лимупіці. Внаслідок значної атрофії легеневої тканини погір­шується дихальна функція і зменшується кількість споживаного Ній по. Слабшає опорно-руховий апарат. Кістки стають тонши­миІ крихкими, знижується еластичність м'язових та сполучних 11' <інііи, зменшується рухливість хребта та інших суглобів, пору­шу»ті.ги координація рухів.

Розлад функцій залоз внутрішньої секреції призводить до Погіршення процесів росту та регенерації тканин, зниження ре- пмтишюсті організму та процесів травлення.

З віком знижується збудливість та рухливість нервових про- Ціч Ін, змінюється психіка, знижується пам'ять та увага. Усе це нри щодить до зниження працездатності.

<'(‘ред багатьох чинників, що уповільнюють фізіологічне ста­рішої, позитивно впливають на здоров'я та сприяють довголіт­ті, найважливішим є фізичне виховання та спорт.

Фізичні вправи компенсують недостатність рухової актив­ності, підвищують обмін речовин, стійкість організму до шкідли- инх чинників навколишнього середовища тощо.


Вікова група А, мкг О, мкг Е, мл К, мкг В,, мл В,, мл Іі„, мл
0 — 3 міс 0,3 0,4 0,4
4 — 6 міс 0,4 0,5 0,5
7—12 міс 0,5 0,6 0,6
1 — 3 роки 0,8 0,9 0,9
4 — 6 років 0,8 1,0 1,1
6 років (учні) 0,9 1,1 1,2
7—10 років 2,5 ЗО 1,0 1,2 1,4
11 — 13 років (хлопчики) 2,5 1,3 1,5 1,7
11 — 13 років (дівчатка) 2,5 1,1 1,3 1,4
14—17 років (юнаки) 2,5 1,5 1,8 2,0
14—17 років (дівчата) 2,5 1,2 1,5 1,5

 

Хоча для цих вікових категорій і- доступні майже всі види за­нять фізичною культурою, однак, враховуючи їхню знижену спроможність виконувати силові та тривалі фізичні навантажен-

 

Таблиця 6.3. Добова потреба дитячого населення

Вікова група Са, мл Р, мл Мд, мл Го мл 5е, мкг
0 — 3 МІС 10- 15
4 — 6 міс 10- 15
7—12 міс 10-15
1 — 3 роки 10-30
4 — 6 років
6 років (учні) ЗО
7—10 років ЗО
11 — 13 років (хлопчики)
11 — 13 років (дівчатка)
14—17 років (юнаки)
14—17 років (дівчата)

 

V йітпмінах ня> спрямованість занять має

|)< ІЛП'Г, МКІ В|2, МКГ РР, мл С, мл
0,5 ЗО
•10 0,5
1)0 0,6
0,7
1,0
'.)() 1,2
1,4
2,0
2,0
'200 2,0
2,0

 

бути гігієнічною, основною формою — фізичні вправи оз­доровчого характеру, дозуван­ня та інтенсивність наванта­жень — відповідати віку, ста­ну здоров'я та фізичній підго­товленості. Щоб забезпечити правильне дозування фізично­го навантаження, осіб серед­нього та похилого віку поділя­ють на спеціальні медичні гру­пи. Першу групу скла­дають практично здорові осо­би, які мають задовільну фі­зичну підготовленість; другу

— особи, які мають відхилен­ня у стані здоров'я і фізично мало підготовлені; третю — особи з низькою адаптацією дп фізичних навантажень і значними порушеннями здоров'я.

Для осіб середнього і, особливо, похилого віку дуже важли­вим с поступове збільшення фізичних навантажень. Слід вико­ристовувати всі види занять та


 


у міиернльних елементах
(‘її, мл /п, мл Л, мкг
0,3-0,5
0,3-0,5
0,3 0,5
0,3 0,7
1,2
1,5
1,5 120 .
2,0
1,5
2,5
2,0

 

вправ, особливо гімнастичних, спрямованих на підтримку гнучкості. Для профілактики відкладання солей та розвитку остеохондрозу дуже ко­рисними є вправи для м'язів хребта, шиї та спини (згинан­ня, розгинання, присідання, повороти тулуба). Значну ува­гу слід приділяти дихальній гімнастиці з акцентом на поси­лений видих.

У похилому віці вправи ви­конують переважно у спокій­ному темпі, щоб забезпечити рівне, повне дихання, протипо­казані вправи статичного ха­рактеру та ті, що пов'язані з


затримкою дихання, натужуванням та швидкими рухами. І Іа функцію серцево-судинної та дихальної систем позитивно впливають ходьба та біг.

Заняття фізичною культурою і спортом у похилому віці ма­ють проводитися під наглядом лікаря та при дотриманні всіх гігієнічних вимог щодо режиму праці та відпочинку, харчу­вання, особистої гігієни та гігієни місць занять фізичними впра­вами. Для осіб похилого віку необхідно обмежувати повітряно- сонячні ванни, а при виражених формах захворювань серцево- судинної та дихальної систем вони взагалі протипоказані.

Основними формами занять фізичною культурою в серед­ньому та похилому віці є ранкова гігієнічна гімнастика, ходьба, біг та заняття у групах здоров'я.

Комплекс ранкової гігієнічної гімнастики складають 5—10 вправ для верхніх і нижніх кінцівок та тулуба. Значну увагу при­діляють вправам для навчання правильного дихання. Всі вправи повторюють 5—7 разів з інтервалами 5—15 с. Рекомендується включати вправи для м'язів ока: рухи очних яблук уверх, униз та колові, заплющування та розплющування повік, повороти го­лови при фіксованому погляді.

Ходьбу починають у повільному темпі (80—100 кроків за 1 хв), дихання має бути рівномірним, через кожні 2—3 км слід робити 5—10-хвилинний відпочинок. Такі заняття бажано про­водити на добре озелененій місцевості з чистим повітрям.

Нині дуже поширений біг як одна з форм занять фізичною культурою осіб середнього та похилого віку, що потребує суво­рого дозування залежно від стану здоров'я та фізичної підготов­леності. У разі відчуття втоми під час бігу слід перейти на ходь­бу. Особам, що мають значні порушення функції серцево-судин­ної системи, біг протипоказаний.

За даними М. М. Амосова (1991), у віці до 65 років тривалість бігу не повинна становити більше ніж 2 хв, а для старших — до

1 хв.

У групах здоров'я на заняттях застосовують різні види фі­зичних вправ: гімнастичні та легкоатлетичні, пересування на ли­жах, катання на ковзанах, їзду на велосипеді, спортивні ігри (во­лейбол, баскетбол, теніс).

На початковому етапі занять, особливо за наявності сут­тєвих порушень функцій органів дихання та кровообігу, а також при недостатній фізичній підготовленості, слід виконувати впра­ви малої потужності без різких рухів, стрибків, бігу та статич­них напружень і натужування.


11 а другому етапі занять у групах здоров’я значно збільшує- п.і н посяг легкоатлетичних вправ, спортивних ігор та плавання. Ми гп цього етапу — удосконалити рухові навички, зміцнити і і'|Щі'ііо-судинну та дихальну системи.

11.1 третьому етапі обсяг вправ збільшується майже вдвоє, іцп д.и' змогу виправити дефекти постави.

М переходом від одного етапу до другого тривалість занять іиіітуїпшо збільшують: на першому етапі — 40—60, на друго­му 60—80, на третьому — 90 хв.

Чітке дотримання порад лікаря, вимог щодо тривалості, об- і ні у, інтенсивності навантаження допоможе зберегти високу ІІ| XI Це здатність і добре здоров'я та самопочуття на довгі роки.



Поделиться:

Дата добавления: 2015-02-10; просмотров: 82; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.004 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты