КАТЕГОРИИ: АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Табл и ц я 7.4. Добова потреба населення віком 18-59 років у вітамінах ⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 13Следующая ⇒           Вітаміни         Стать Е, І), А, В„ в* в6, РР, Фолат, В,* С,   мг мкг мкг мг мг мг мг мкг мкг мг Чолові­ ки 2,5 1,6 2,0 2,0 Жінки 2,5 1,3 1,6 1,8 16.

ДмГімц.і норма вітаміну С для чоловіків — 64—108, для жі- М'• і ’>() ПО мг.

І іпПГіілі.шо вітаміну С міститься у сухій шипшині (1200 мг у іиіі і продукту), чорній смородині (200), петрушці (150), кропі ІІІІІІ), і'<інусті (45), апельсинах (60), щавлі і цитринах (40), зеле­ній щіПулі (ЗО мг).

|v І лі. кісті, вітаміну С зменшується при зберіганні продуктів їм 111 »иі< > і'ун.ііші їжі. Щоб зберегти якомога більше аскорбінової #іи лиш у продуктах, потрібно уникати її окиснення. Овочі слід ммуі і',ни тільки у киплячу воду, каструлі накривати кришками. \ мі приготування їжі не можна користуватись мідним посудом.

І рии.ілі' зберігання рослинних продуктів призводить до нірчім нітпміну С. Протягом 3 місяців яблука втрачають 15 % ас- ► мрпініїїкії кислоти, через 6 місяців — 25, через рік — 50 %. Те чмі‘ иідпуп.к гься з іншими фруктами та овочами.

ДиПрі- зберігається вітамін С при швидкому заморожуванні нрплуі Іи і швидкому відтаванні.

ПІ німім 11, (тіамін) через вміст сірки та аміногрупи стимулює функціонування нервової системи, відіграє важливу роль у вуг- чиїндініму обміні.

Ilom недостатність призводить до накопичення в організмі нірмнинпі'рпдної та молочної кислот. Тіамін бере участь у білко- н,.і, і ироному та мінеральному обмінах.

Мри гіповітамінозі В, спостерігається швидка стомлюва­нії її ноуімжність, м'язова слабкість, зниження апетиту, запори, у гичі '(Чіпляється піровиноградна кислота. Авітаміноз може Мри чим ш до захворювання, що має назву бері-бері.

ІИгпМІп В, міститься у продуктах рослинного і тваринного по- *іч її чі 11 ч Основні джерела його — дріжджі (6 мг у 100 г про- А * і, І. гпрох (0,9), арахіс (0,74), свинина м'ясна (0,6), квасоля (0,5), і ” І".¹'*). крупа гречана (0,43), хліб пшеничний (0,21 мг).

І риікіле зберігання продуктів мало позначається на вмієті у НМ* пі і пміму В,. При правильному висушуванні і консервуванні ІфндМ' і Ін можна зберегти в них значну кількість тіаміну. Нез- ни'іні іп рити його також при нагріванні і смаженні продуктів та н im диму і і'редовищі. Кип'ятіння та тушкування продуктів май- <¥>■ 11 Ці тю знищують тіамін.

ДпПпіііі потреба у вітаміні В, для чоловіків становить

І і > п, її для жінок — 1,3—1,9 мг. Підвищена потреба у тіаміні нри ііііжкій фізичній праці, перебуванні в умовах високих і німими И'мператур, значному нервово-психічному напруженні, і ніщимму віці, а у жінок — в період вагітності.

Вітамін В₂(рибофлавін) сприяє росту і регенерації тканин, синтезу гемоглобіну, відіграє важливу роль в обміні речовин, нормалізує дію органу зору.

При гіповітамінозі відмічається м'язова слабкість, тріщини на слизовій оболонці губ, зниження світлової та кольорової чут­ливості, погіршується функція органів травлення, особливо пе­чінки та підшлункової залози. При авітамінозі спостерігається затримка росту у дітей, з'являються кровоточиві тріщини в ку­точках рота.

Вітамін В₂ міститься у печінці — (2,19 мг у 100 г продукту), яловичих нирках (1,8), дріжджах (0,68), яйцях (0,44), сирі (0,38), телятині (0,23).

Добова потреба у рибофлавіні для чоловіків становить 1,8—3,0, а для жінок — 1,5—2,2 мг. Ця потреба збільшується при роботі в умовах високої і низької температур.

Вітамін В₆(піридоксин) потрібний для нормальної діяльності ЦНС, відіграє велику роль у білковому і жировому обміні, сприяє запобіганню атеросклерозу, підвищує функцію кровот­ворення. При недостатності вітаміну В₆ утруднюється ходьба, виникають процеси запалення у ротовій порожнині.

Вітамін В₆ міститься у скумбрії (0,8 мг на 100 г продукту), яло­вичій печінці (0,7), свинячій печінці і курячому м'ясі (0,52), перці солодкому (0,51), м’ясі кроля (0,48), картоплі та горосі (0,32 мг).

Добова потреба дорослої людини у вітаміні В₆ — 1,7—2,6 мг.

Вітамін РР (ніацин, нікотинова кислота)нормалізує функ­цію ЦНС і органів травлення, прискорює окиснювально-віднов- ні процеси. При гіповітамінозі погіршується самопочуття, зни­жується працездатність, слабшає пам'ять. Авітаміноз призводить до захворювання на пелагру(з італ. "шершава шкіра"), що ха­рактеризується розладом травлення, виразковими запаленнями шкіри, розладами психіки (зниження пам'яті й розумової пра­цездатності).

При звичайному змішаному раціоні в організм надходить достатня кількість вітаміну РР, що міститься в злакових, бобо­вих, м'ясі, яйцях, овочах. Найбільш багаті на нікотинову кисло­ту дріжджі (11,4 мг в 100 г продукту), свиняча та яловича печін­ка (12), м'ясо курей (7,7), кролів і качок (6), гречана крупа (4,2), хліб пшеничний (3,1 мг).

Добова потреба у нікотиновій кислоті для чоловіків - 17—28, для жінок — 14—21 мг.

Вітамін В12(ціанокобаламін) забезпечує нормальний про­цес кровотворення. У разі його недостатності розвивається имиміи V дітей вітамін В]2 сприяє росту і поліпшенню загаль- М"|п • хіну.

ИІІІІМІІІ Н_|2 міститься лише у продуктах тваринного похо- ДФнінм печінка яловича (60 мг в 100 г продукту) та свиняча (ЗО), ннрмі (Л'>), скумбрія (12), сардини (11).

Иішмім Л (ретинол) і каротини стимулюють ріст молодого нріипііму, регулюють процеси обміну в епітеліальній тканині, НнрМ.пСіуіоТЬ нічний зір.

При гіповітамінозі А з'являються гемералопія (куряча сліпо- м| іпПто втрата нічного зору та сприйняття кольорів, і, у пер­шу чергу, жовтого й синього, а також ксерофталмія (прогресу- ЩЧн переродження кон'юнктиви та рогівки ока), змінюється епі- імічм.іппі шар шкіри ("гусяча" шкіра) і слизових оболонок.

Ні'ХімІп Л міститься тільки у продуктах тваринного похо- Афнінн: печійка тріски (4,4 мг у 100 г продукту), печінка ялови­ча 11,111), печінка свиняча (3,45), масло вершкове (0,5), яйця |П 11|, і метана (0,23).

V рослинних продуктах містяться пігменти-каротини (най- Мймінішніі з них — (3-каротин), які в організмі перетворюють- ■ м нч нііимін Л.

|1 Иіірктіш міститься у моркві (9 мг у 100 г продукту), шпина-

ІІ I *.Л), солодкому перці (2), зеленій цибулі (2), салаті й петруш­ці 11./), иОліписі (1,5), чорноплідній горобині і томатах (1,2 мг).

ДоПіїво потреба дорослої людини у вітаміні А в середньому НнИпинпі 1000 мг. Одна третина норми вітаміну А повинна ИнирмМппк я продуктами, де він міститься у натуральному виг­ляді, ч дні третини — р-каротином, оскільки його вітамінна ак­ційнії и. у три рази нижча.

Иіічмііі Л і каротини мало руйнуються при варінні, але лег- ИІрПЧЧІОТІї свої якості у кислому середовищі.

І Ічприкіїщі зими й навесні вміст усіх вітамінів у фруктах і минЧіїц иіпчііо зменшується, тому у харчовий раціон слід вво- Аіпн пміміи,і більше квашеної капусти, овочевих і фруктових мідмнру шипшини, різних вітамінних концентратів. Якщо

* ||и неможливо, рекомендується вживати синтетичні пре-

ІИрЧІІІ

Міпі'рплі.пі елементи відіграють важливу роль в організмі: миру її. учисть у пластичних процесах, формуванні та побудові ,И> оч' І іміішіі у ферментативних процесах і роботі еидокрин (ІІО. ІЦДО'1, регулюють кислотно-основний стан і обмін води.

М орі.шЬмі людини виявлено понад 60 мінеральних елемічі- ііи І» ипділніоть на дві групи: макро- (кальцій, фосфор, магпііі,

Таблиця 7.5. Добова потреба населення віком 18-59 років у мінеральних речовинах

натрій, калій тощо) і мікроелементи (залізо, цинк, йод, фтор, мідь тощо).Норми їх наведено у табл. 7.5, та 7.6.

Макроелементи містяться в їжі у відносно великих кількостях. Кальцій входить до складу опорних тканин організму і має велике значення для формування кістяка. Кальцій стимулює

•HVA'M'HIIH нервової системи і роботу м'язів, активізує ДІЯЛЬ­НІ! її. ферментів, бере участь у процесі зсідання крові.

Ді іПоікі потреба у кальції для дорослих 800 мг. Близько 80 % н>* 11 її 'і ці у кальції задовольняється при споживанні молочних іі|іцдуі< і ііі. Твердий сир містить його до 1050 мг (на 100 г продук-

* у І молоко — 128, яйця — 55, крупа гречана — 55, рис — 27, ІІІІІМІЮ і хліб пшеничний — 26 мг.

'І...... |юр підіграє виключно важливу роль у діяльності ЦНС і

іці.щі" 'їх обміну внутрішньоклітинних систем та м'язів, в тому ‘(ці ді і ерценого.

ДоПои.і потреба у фосфорі у дорослої людини становить - І лмі, н для вагітних і матерів-годувальниць — 1500 мг.

Міпчиа кількість фосфору міститься у твердому сирі 141ИІ П00 мг на 10 г продукту), печінці (596), м'ясі (200—250), ри­пі 11'ill 220), квасолі (514), горосі (329), яйцях (215 мг).

Калі.цій і фосфор краще засвоюються при співвідношенні І І Магній має важливе значення для нормалізації процесів #Пуд<кминя нервової системи, виявляє судинно-розширювальну Діін і шмулюс перистальтику, збільшує виділення жовчі.

111 >it недостатності магнію спостерігається посилене відкла- *мннм кальцію на стінках артерій, у серці, м'язах. Добова потре­би дорослих людей у магнії становить 400, вагітних та матерів- н»л\і"ілі.ниць — 450 мг.

Іалій підіграє важливу роль у процесах внутрішньоклітин- ЦНІн нПмІну, стимулює роботу ферментів, бере участь в утворен­ні >Н|" І ИАХОЛІІіу І проведенні нервових імпульсів ДО м'язів, нор­ми Ніуі к рон'яний тиск.

ДиПоиа потреба в калії для дорослих — 2500—5000 мг. Най- ЙНі іііі. калію містять урюк— 1781, курага— 1717, квасоля— 1100, ікри* 11/0, чорнослив — 864, родзинки — 860, сушені груші — ІИі • УІІНЧІІ иблука — 580, картопля — 568, щавель — 500 мг.

(МіК|..... лементи містяться в їжі у незначній кількості.

ІплИіі кровотворний елемент. У гемоглобіні його МІСТИТЬ­СЯ До 0(1 % усієї кількості в організмі. Залізо також входить до ЦИііДУ окислювальних ферментів. Недостатність заліза, особли­вії і дії нічому організмі, може спричинити анемію.

Ьілііо міститься у печінці свинячій — 20,2 мг (в 100 г про- ЦЯИУ), печінці яловичій — 6,9, яловичині — 2,9, чорносливі - И І"|»нгІ /, крупі гречаній — 6,6, хлібі — 3,6. Добова потре- Н » >.і \ИІ для дорослих — 10—18 мг.

*ІЧир Гм.ре участь у формуванні та збереженні зубів. І Іри Які 11 иидім гагності руйнується зубна емаль (карієс), а при над­

мірному вживанні фтору з'являється крапчастість зубної емалі (флюороз). Гранично припустима концентрація фтору 2,4—2,8 мг на 1 кг їжі і 1,2 мг на 1 літр питної води.

Основні джерела фтору — борошно і крупи (0,25—0,7 мг в 1 кг продукту), м'ясо тварин (0,15—0,6 мг), риба (0,1—1,5 мг). Багато фтору містить чай.

Для нормалізації вмісту фтору в організмі проводять профі­лактичні заходи. При його недостатності до питної води додають фтор (0,7—1,2 мгл^¹), а при надмірній кількості — проводять спеціальну обробку питної води (дефторування).

Засвоюваність їжі характеризується кількістю харчових ре­човин (%), що засвоїлись організмом, щодо загальної їх кількос­ті. Вона залежить насамперед від якісного складу їжі і харчових продуктів, дії органів травлення та умов прийняття їжі.

Залежно від якісного складу їжі підвищується або знижу­ється її засвоюваність. Продукти тваринного походження засвою­ються у середньому на 95 %, рослинного — на 80, а змішана їжа — на 82—90 %. Білкові речовини тваринного походження засвоюються у середньому на 97 %, рослинного — на 85, зміша­ного — на 92 %. Продукти з багатим вмістом клітковини засвою­ються гірше.

Правильна кулінарна обробка їжі підвищує її засвоюва­ність, особливо при обробці рослинних продуктів. Засвоюва­ність їжі підвищується, якщо перші і другі страви мають тем­пературу 50 °С.

Діяльність органів травлення значною мірою залежить від кількості виділеного шлункового соку, а остання — від складо­вих частин їжі. Найбільшу сокогінну дію справляють бульйони та наваристі супи. Жирна їжа, навпаки, затримує соковиді- лення.

Умови прийняття їжі також відіграють важливу роль у її зас­воюванні. Під час їжі не варто займатися сторонніми справами, їжу слід добре пережовувати. У місцях харчування необхідно створювати затишок і умови спокою.

Приймати їжу рекомендується у певні години, тоді ви­робляється умовний рефлекс, органи травлення посилюють сек­рецію, сприяючи поліпшенню апетиту і засвоєнню продуктів.

Правильний режим харчування (розподіл прийняття їжі про тягом дня) сприяє кращому її засвоєнню, збереженню відчуті ситості і не дає надмірно перевантажувати органи травлення.

Режим харчування залежить від характеру трудової діялі, ності, побутових та виробничих умов, індивідуальних звичок то іціі І Іпйиоширенішим є триразове харчування з таким розподі­лим »»нерготичної цінності добового раціону: сніданок — ЗО, обід

Г>, ішчсря — 25 %.

< )< пишім часом перевагу надають чотириразовому харчу- Н.НІНІО, яке більш обгрунтоване з фізіолого-гігієнічної ТОЧКИ 30- !• V. "Оливо для осіб розумової праці. При цьому розподіл енер- іиінчної цінності в добовому раціоні такий: перший сніданок — І’• другийсніданок — 25, обід — 35, вечеря — 25 %.

111 >н роботі у другу зміну перший сніданок мас бути о 8—9 ІНДИІІІ, обід — перед виходом на роботу, полудень (підвечірок)

V перерві на роботі, вечеря — після роботи.

І 11 >п роботі у нічну зміну рекомендується такий режим *(і|ічуікипія: перший сніданок (25 % енергетичної цінності раці­ону) після роботи перед сном, обід (ЗО %), вечеря (ЗО %) — и«‘(мід виходом на роботу, сніданок (15 %) — у другу половину НІЧНОЇ ІМІНИ.

Целике значення відіграє рівень цінності харчових продук­ті in іх гігієнічна оцінка. Високу харчову цінність мають м'ясні Щнідукти. Вони є основним джерелом біологічно цінних білків у «іЦІЧуіиіІІІІІ ЛЮДИНИ. Крім білків (13—18 %), м'ясо містить жири |йід :і до 37 %), мінеральні елементи (2—3 мг%), вітаміни.

Иипиі продукти також цінні за своїм хімічним складом: білки

f \2 %, жири — 1—29, вітаміни групи В, Р, А, D — 0,05—5 мг%, мни |члі.пі елементи.

НИцм — високоякісний продукт, який містить білки (12,5), #Н|Ш(12 %), вітаміни (D, А, Е, РР, В,, В₂), фосфор, залізо. Куря­чі нИци перед уживанням в їжу необхідно піддавати термічній іЧцімПці Качині та гусячі яйця можуть використовуватися ,для ІЛІСЬіПулочних виробів за умови доброго випікання.

Молокомістить всі необхідні організму харчові речовини, ІИКУ ' інчпмінним продуктом, особливо для дітей і людей похи- ....... піку

ІЦоП іпиобігти зараженню інфекційними хворобами через МнлпчнІ продукти, слід дотримуватись такого: 1) суворий ветери- Ии|нінн контроль за утриманням тварин; 2) дотримання санітар- ИМ* ні>.інн л при доїнні, зберіганні, транспортуванні та обробці тим»,і і) вживання в їжу молока, знезараженого кип'ятінням «Не ІІ'І* іери кіцією.