Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Навчальні завдання. Завдання 1. Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.




Завдання 1. Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.

При вивченні цього питання треба звернутись до деяких особливостей античної міфології, приділяючи увагу характерній проблематиці.

З точки зору грецької міфології світ виник чи був створений? В яких міфологічних сюжетах Стародавнього Сходу ви вже зустрічались із подібними поглядами?

"На початку існував лише вічний, безмежний, темний Хаос. У ньому містилося джерело життя світу. Все виникло з безмежного Хаосу − весь світ і безсмертні боги".

Спираючись на наведений текст, зробіть висновок, чи існувало у давніх греків на міфологічному рівні поняття про об'єктивну необхідність? Як ви вважаєте, чи вплинуло міфологічне уявлення про пануючу в світі необхідність на проблематику античної філософії?

"Володарює фатум над смертними і над богами. Нікому не уникнути повелінь невблаганної долі. Немає такої сили, такої влади, яка могла б хоч щось змінити в тому, що призначене богам і смертним. Можна лише покірно схилитись перед долею і підкоритись їй".

Уважно перечитайте твердження відомого французького дослідника античної філософії:

Виділіть найперші особливості нового−філософського−типу мислення; оцініть роль соціальних та пізнавальних чинників у появі філософії, її значення для життя суспільства, для розвитку особистості. Які умови, на ваш погляд, повинні були сприяти формуванню філософії в Стародавній Греції?

"Перша мудрість відкриває істину настільки чудову, що досягнути її можна лише через значні зусилля... Виносячи цю таємну істину на площу, мудрість робить її предметом обговорення, дослідження, не лишаючи її, проте, утаємниченості та містичності. Мудрість та філософія заміняють традиційні ритуали посвяти у соціальну повноцінність, що перешкоджали доступу до найперших одкровень... Відбулось піднесення слова, яке у своєму вільному застосуванні − у сперечанні, дискусії, діалозі − стає найпершою політичною зброєю. Воно приносить повну відкритість як у ставленні до проявів громадянського, так і духовного життя. Останнє у письмовій формі повідомляє усіх громадян і стає доступним для критики ...за умов рівності громадян; відбувається відмова від традицій, які більше не вважаються нерухомими та вшанованими... Основна мудрість грецьких мислителів полягала у розмірковуваннях з приводу політики і моралі".

(Ж.-П.Вернан)

Ознайомтесь із тим, як характеризував основні етапи розвитку античної філософії видатний німецький філософ Г.Гегель.

Уважно перечитавши наведені міркування Г.Гегеля, визначте, що саме автор покладав в основу розвитку грецької філософії, зрушення в яких характеристиках філософського мислення вважав вирішальними для її еволюції. Наскільки таке розуміння прогресу мислення можна вважати виправданим? Наскільки воно дає нам повне уявлення про давню філософію?

"Перший період: від Фалеса до Арістотеля. Цей період ми знову ділимо на три розділи:

1. Перший простягається від Фалеса до Анаксагора, від абстрактної думки, яка існує в безпосередній визначеності, до думки про саму себе визначаючу думку; тут починають з абсолютно простого, в якому далі виникають в якості спроб перші види визначення, далі доходять до Анаксагора, який визначає істину як рушійну думку, яка вже не існує в певній визначеності, а є думка, яка сама себе визначає.

2. У другий розділ входять софісти, Сократ і сократики; тут думка, яка сама себе визначає, розуміється як наявна, конкретна в мені; це − принцип суб'єктивності, хоча і не кінцевої, тому що мислення уявляється тут найближчим способом лише як абстрактний принцип, частково лише як випадкова суб'єктивність.

3. Третій розділ включає в себе Платона та Арістотеля, грецьку науку, в якій об'єктивна думка, ідея оформляється в ціле. Конкретна, визначаюча себе в самій собі думка являє собою у Платона ще абстрактну ідею, ідею лише у формі всезагальності, тим часом як Арістотель розуміє її як визначення самої себе, як ідею у визначенні дійсності або діяльності".

(Г.-В.-Ф. Гегель)

Ознайомтесь також із періодизацією розвитку античної філософії, проведену відомим російським дослідником античності:


Поделиться:

Дата добавления: 2015-02-10; просмотров: 101; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты