Яка якісна ознака суспільства фігурує у даному міркуванні і наскільки вона, на вашу думку, є виправданою?

"Всі суспільні явища, а особливо-функціонування соціальних інститутів, повинні бути осмислені як результат рішень людських індивідів".

(К.Поппер)

Спробуйте оцінити, наскільки важливими для реального функціонування суспільства постають наведені тут його характеристики? Аргументуйте свої міркування.

"В суспільності, в соціальному явищі ми бачимо не що інше, як тривалу, неперервну, багатогранну взаємодію, що встановлюється у всілякій постійній, а не випадковій агрегації живих істот".

(Е.В.Де-Роберті)

Як ви вважаєте, картина початкового стану людських взаємин як ворожих відповідає справжньому стану справ чи постає теоретичною конструкцією? Обґрунтуйте свою думку, а також спробуйте виділити в даному міркуванні те, що може бути прийнятним та виправданим.

"Природа створила людей рівними щодо фізичних та розумових здібностей... Із цієї рівності здібностей випливає рівність надій на досягнення цілей [усіх людей]...

Але на шляху досягнення своєї мети, яка в основному полягає у збереженні життя, вони намагаються або підкорити, або знищити одне одного... Із взаємної недовіри людей немає для людини більш розумного шляху для забезпечення свого життя, як застосування попереджальних заходів, тобто тримати всіх у покорі... Поки люди живуть без загальної влади, вони знаходяться... у стані війни всіх проти всіх... Тому немає нічого дивного в тому, що для забезпечення сталої та тривалої згоди, потрібна окрім угоди... спільна влада, що тримає людей у страху та спрямовує їхні дії до загального блага".

(Т.Гоббс)

Що нового стосовно суспільства та його функціонування можна побачити у даному положенні Гегеля?

"Своєрідність осіб у першому наближенні окреслюється їх потребами... Можливість їх задоволення вкорінена у суспільні зв'язки, що являють собою той всезагальний здобуток, звідки всі отримують необхідне... Цей різноманітний зміст своєрідних потреб утворює розподіл праці".

(Г.Гегель)

Проаналізуйте дане міркування і спробуйте чітко виділити ті характеристики суспільства, які автор фрагмента вважає необхідними. Спробуйте також поєднати їх із тими, які були окреслені в попередніх уривках. Як ви розумієте таку рису суспільства, як "генетична історія"? Чи існує реальна можливість таку історію відслідкувати для реально існуючих суспільств? Чи можна на основі даного уривка зробити висновок про те, що суспільство складається із певних часткових спільних людських утворень? Які положення даного фрагмента ви вважаєте цінними та виправданими з позиції осмислення природи суспільства?

"Сім'ї, громади, села соціологи називають "первинними спільнотами". Останні могли би бути визнані суспільствами лише за наявністю особливих умов. Найважливішою з цих особливих умов постає самостійність: саморегулювання, самовідтворення, самозародження. Іншими словами, соціальна система постає суспільством лише в тому випадку, якщо вона не входить в якості складової частини в більше суспільство. Виключний характер категорії суспільства полягає в тому, що воно являє собою таку соціальну систему, що володіє генетичною історією та своєю територією, мас окремі частини, але сама не є частиною ширшої системи влади... Суспільство − це не просто сукупність поєднаних людей, початкових та культурних колективів... Всі ці колективи утворюють суспільство в силу свого існування під загальною владою, що здійснює контроль над територією, позначеною кордонами, що підтримує та насаджує певну... культуру".

(Е.Шиллз)

Завдання 2. Поняття та особливості соціальних якостей.

Яка вирішальна ознака соціальності фігурує у даному фрагменті? Чи можна на основі міркувань автора зробити висновок про те, що соціальні процеси можуть відбуватись і між речами, а не лише між людьми? Як ви ставитесь до такої думки?

"Всі процеси взаємодії, що мають психічну природу, абсолютно незалежно від того, між ким або чим вони відбуваються, являють собою соціальну взаємодію і тим самим постають об'єктами соціології".

(Г.Тард)

Спробуйте прокоментувати, чим принципово відрізняється "світ цінностей" від світу речей. Як можна зрозуміти твердження автора про те, що соціальний зв'язок, маючи психічну природу, виходить за межі свідомості індивідів? Спробуйте підтвердити цю думку конкретними прикладами.

"Соціальним явищем є соціальний зв'язок, що має психічну природу та реалізується у свідомості індивідів, виходячи у той же час за змістом та тривалістю за її межі. Це те, що багато хто називає "соціальною душею", це те, що інші називають цивілізацією та культурою, це те, що треті визначають терміном "світ цінностей" − на противагу світу речей, що утворюють об'єкт наук про природу".

(П.Сорокін)

Які − принаймні дві − характеристики соціальної властивості виділяє автор даного уривка? Спробуйте своїми словами передати те нове, що набувають речі, коли вони володіють соціальними властивостями. Як пов'язані дані міркування із попередніми окресленнями сутності соціальних якостей?

"...Речі другої категорії,... що виникають в результаті трансформації елементів природи, є продуктами суспільного життя, виникають у процесі та на основі відносин та взаємодій людей. Вони виникають на ґрунті фізичного та розумового співробітництва... В силу цього такі речі до складу своїх фізико-хімічних властивостей,... якими вони володіли від природи, приєднують нову властивість, яких вони раніше не мали. Ця властивість мас... суспільну природу. Завдяки їй вони виявляються здатними виконувати в суспільстві певну роль, функцію... Всі такі речі окрім фізичного буття... мають ще й буття соціальне".

(М.Д.Кондратьєв)