Пояснювальна записка

Пояснювальна записка є текстовим документом і її необхідно оформляти згідно Держстандарт. Об'єм записки складає 20-30 сторінок. Матеріали зазвичай розміщують у такому порядку:

1. Титульний лист(1с) Зразок титульного листа наведений у Додатку А.

2. Завдання по курсового проекту (4 с).

3. Зміст (1-2с) Для оформлення аркуша зі змістом застосовується стандартна рамка ( 55 мм)

4. Перелік прийнятих позначень і термінів ( за потребою, 1-2с).

5. Вступ (1-2)..

6. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

7. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

8. ТЕСТУВАННЯ ТА АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ

9. Література (1 -2с).

10. Додати(текст програми) і т д.

Пронумерувати графіки, малюнки, таблиці, в тексті записки вказати посилання на літературні джерела з їх номера в переліку літератури.

2.2 Зміст розділів та підрозділів у курсовому проекті.

Орієнтовний перелік розділів та підрозділів , що підлягають розробці у курсовому проекті оформлюється у наступному порядку:

ВСТУП * (1-2 cт)

Короткий огляд стану проблеми, існуючих методів розв'язання задачі використовуваного математичного апарату

Вказують призначення програми, коротку характеристику області застосування програми, актіальність теми.

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА (10%).

1.1 Постановка задачі.

Містить в собі змістовний опис на розробку програми , а також опис функціональністі програми та застосованих математичних методів. В змістовній постановці наводиться характеристика задачі (періодичність розв'язання, граничні терміни видачі вихідної інформації, зв'язок з іншими задачами). Опис вхідної та вихідної інформації, контроль і коректування інформації.

В математичній постановці виконується формалізація, в результаті якої визначається склад змінних, види обмежень на змінні і математичні залежності між змінними.

* - Слово ВСТУП в пояснювальній записці не пишеться

1.2. Теоретичні відомості.

Короткий огляд поставленої проблеми, існуючі методи розв'язку задачі, проводиться порівняльний аналіз методів розв'язання для вибору більш ефективного варіанту.

Короткий огляд і аналіз сучасного стану проблеми, що розглядається. Проводиться порівняльна оцінка відомих методів для виконання найбільш перспективних напрямків розробки задач курсового проекту (в огляді уникати викладок другорядної літератури).

Вказують перелік науково-технічних публікацій, нормативано-технічних документів та інших науково-технічних матеріалів, на які є посилання в основному тексті.

Вибір та обґрунтування алгоритмів розв'язку задачі. Математичний апарат, що використовується, відомості про основні методи структурування програмного продукту. Встановлюється клас, до якого відноситься задача. Визначається загальна послідовність математичного розв'язання задачі, визначаються розрахункові формули

2 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 Опис програмного продукту (програми)

Опис програмного продукту – це відомості про об’єктно-орінтоване проектування та моделювання , а також функціонування програми.

Опис програми має наступні підрозділи:

2.1.1 загальні відомості;

2.1.2 функціональне призначення;

2.1.3 етапи об’єктно-орінтоване проектування та моделювання

2.1.4 технічні засоби, що використовуються;

2.1.5 виклик і завантаження;

2.1.6 вхідні дані;

2.1.7 вихідні дані.

В залежності від особливостей програми допускається вводити додаткові розділи або об’єднувати окремі підрозділи.

В підрозділі “ 2.1.1 Загальні відомості” мають бути зазначені:

- позначення і назва програми;

- програмне забезпечення, необхідне для функціонування програми;

- мова програмування, на яких написана програма.

В підрозділі “2.1.2 Функціональне призначення” описується функціональне призначення програми

Підрозділ“2.1.3 Етапи Об’єктно-орінтованого проектування та моделювання”

Процес розробки візуальних моделей в нотації мови UML 2.0 представляється у формі послідовної деталізації модельних представлень від концептуальної моделі до логічної, а потім й до фізичної моделі програмної системи, що розглядається. Можна виділити такі етапи ООA та OOD:

Етапи Об’єктно-орієнтованого проектування та моделювання містять:

2.1.3.1 Опис сценарію роботи програмного продукту (програми)

2.1.3.2 Побудова діаграми прецедентів (варіантів використання). Визначення типів взаємодій між користувачем та системою, відношеннь між елементами діаграми (асоціації, включення (include), розширення (extend))

2.1.3.3 Об’єктно-орієнтоване проектування

- Таблиця обґрунтування класів

- Таблиця обґрунтування атрибутів

- Таблиця обґрунтування методів

- Таблиця структури класів

2.1.3.4 Побудова діаграми класів. Визначення відношень між класами ( асоціація, агрегація, композиція)

Приклад підрозділу « Етапи об’єктно-орієнтованого проектування та моделювання розглядаємо на прикладі задачі "Моделювання документообігу з придбання товарно-матеріальних цінностей в вищому навчальному закладі ( ВНЗ)".

- Постановка задачі

Моделююча програма включає годинник, який на початку моделювання встановлюється в 0, а потім відраховує такти часу до моменту завершення процесу моделювання.

Кафедра ВНЗ оформлює замовлення на придбання потрібних товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ). Після оформлення замовлення на придбання ТМЦ здійснюється підготовка фінансових документів та їх проведення через бухгалтерію ВНЗ.

Для цього на обраній фірмі береться рахунок-фактура. На її основі кафедра виписує заяву головному бухгалтеру ВНЗ про виписку доручення для придбання обраного товару. Потім, по довіреності з бухгалтерії ВНЗ, в фірмі виписується видаткова накладна і на її основі робиться заявки на переказ грошей . На основі цих заявок та видаткової накладної друкується платіжне доручення, за допомогою якого ВНЗ переказує гроші за товар на обраній фірмі.

Після проведення оплати ТМЦ банком матеріально-відповідальним по підрозділу ВНЗ отримує товарно-матеріальних цінності з фірми-постачальника. Отримання ТМЦ з фірми здійснюється разом з отриманням податкової накладної, яка свідчить про сплату ПДВ.

Для оприбуткування товарно-матеріальної цінності оформляється прийомний акт. Для поставлення ТМЦ на баланс, в бухгалтерію факультету здається по одному екземпляру рахунку- фактури, видаткової накладної та податкової накладної.

Для списання товарно-матеріальної цінності здійснюється класифікація ТМЦ. Якщо отримана ТМЦ відноситься до мілкого майна (канцтовари, наочні посібники, господарчий інвентар), то вона відразу списується після оприбуткування. Для цього оформляється акт списання мілкого майна. На основі попередніх отриманих актів оформлюється акт списання основних засобів. Потім до нього додають дефектний акт, оціночний (якщо мав місце), прийомний акт на чорний метал, акт здачі кольорових металів і ці всі документи відносяться в бухгалтерію факультету, після чого відбувається списання основного засобу з балансу.

2.1.3.1 Сценарій роботи:

а) Кафедра відправляє заяву на ТМЦ обраній фірмі-постачальнику.

б) Фірма-постачальник відправляє кафедрі рахунок-фактуру.

в) На основі рахунку-фактури бухгалтерія видає довіреність фірмі.

г) По довіреності фірма виписує кафедрі видаткову накладну.

д) На основі накладної кафедра робить заявки бухгалтерії на переказ грошей.

е) На основі цих документів у бухгалтерії друкується платіжне доручення і переказує гроші за товар фірмі-постачальнику.

ж) Після переказу грошей фірма надає кафедрі ТМЦ разом із податковою накладною.

з) Кафедра оформлює прийомний акт і передає разом з рахунком-фактурою, видатковою та податковою накладною до бухгалтерії для поставлення ТМЦ на баланс.

и) Бухгалтерія передає акт списання мілкого майна та акт амортизації основних засобів до кафедри ВНЗ.

к) Кафедра оформлює і передає до бухгалтерії дефектний, оціночний акти та акт здачі металів.

л) Бухгалтерія списує ТМЦ з балансу.

Даний бізнес-процес можна зобразити за допомогою наступної діаграми:

2.1.3.2 Побудова діаграми прецедентів (варіантів використання). Визначення типів взаємодій між користувачем та системою, відношеннь між елементами діаграми (асоціації, включення (include), розширення (extend))

Діаграма прецедентів для даної задачі може виглядати наступним чином:

2.1.3.3 Об’єктно-орієнтоване проектування

 

Таблиця обґрунтування класів

Таблиця обґрунтування атрибутів

Таблиця обґрунтування методів

Оскільки умова задачі може бути недостатно повною, слід провести додатковий аналіз бізнес-процесу. Наприклад ,в нашій задачі доцільно створити ще один клас - матеріально-товарна база університету (в ній знаходяться всі товарно-матеріальні цінності, що є на балансі університету). Також для більш точного відображення даного бізнес-процесу в програмі слід доповнити створені класи атрибутами та методами, проаналізувавши не лише окреслену задачу, а і реальний процес вцілому.

Структура класів

2.1.3.4 Побудова діаграми класів. Визначення відношень між класами ( асоціація, агрегація, композиція)

Спираючись на результати проведеного аналізу, можна побудувати наступну діаграму класів:

 

В підрозділі “Технічні засоби, що використовуються” мають бути зазначені типи персональних ком’ютерів і пристроїв, які використовуються при роботі програми.

В підрозділі “Виклик і завантаження” мають бути зазначені:

- спосіб виклику програми із відповідного носія даних;

- вхідні точки в програму.

Допускається зазначати адреси завантаження, відомості про використання оперативної пам’яті, об’єм програми.

 

В підрозділі “Вхідні дані” мають бути зазначені:

- характер, організація і попередня підготовка вхідних даних;

- формат, опис і спосіб кодування вхідних даних.

 

В підрозділі “Вихідні дані”мають бути зазначені:

- характер і організація вихідних даних;

- формат, опис і спосіб кодування вихідних даних.

Допускається зміст підрозділів ілюструвати пояснювальними прикладами, таблицями, схемами, схемами, графіками.