Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



ТЕМА 8. МЕХАНИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГРУНТІВ.

Читайте также:
  1. Види й властивості інформації
  2. Визначення добутку на множині цілих невід’ємних чисел, його існування та єдиність. Операція множення та її основні властивості (закони).
  3. Визначення суми на множині цілих невід’ємних чисел, її існування та єдиність. Операція додавання та її основні властивості (закони).
  4. Визначення характеристик міцності грунтів.
  5. Відношення еквівалентності та порядку, їх властивості. Впорядковані множини. Зв'язок відношення еквівалентності з розбиттям множини на класи, що попарно не перетинаються.
  6. Властивості відносин.
  7. Властивості збіжних послідовностей
  8. Властивості множини невід’ємних раціональних чисел.
  9. Властивості реальних газів, рідин і твердих тіл
  10. Властивості та види нормативно-правових актів. Поняття юридичної сили нормативно-правового акту.

(Основні питання )

 

1. Інженерно-геологічні характеристикі.

2. Загальна характеристика основніх законів М. Г.

3. Стислівість грунтів, опір грунтів зрушенню ( зсуву ).

4. ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК МІЦНОСТІ.

 

Інженерно-геологічні характеристики (скельних грунтів, великоуламкових та піщаних )

Мінеральні зерна, а також уламки г. Порід, з яких складається скелет грунту, з’єднані структурнимі зв’язками. У скельних грунтів вони жорсткі та обумовлені діями міжатомних сил, тобто є кристалізаційними. Дані зв’язки в основному і обумовлюють показники міцності, деформативності, пористості. Їх значення для деяких грунтів наведено в Табл.8.1.( З.ст.84)

З наведених даних бачимо, що пористість визначає міцність та деформативність, чим вона більша, тим менше Rc і Е, де - kс межа міцності. Вода може змінювати міцність деяких скельних грунтів, що характеризується ступенем розм’якшення k-saf

Таблица 8.1.

Наз. грунту Міцність на стиснення модуль пружності пористість

Мпа Rc Е, Мпа в %

Граніт 100-230 30-68 0,06-2

Базальт 80-240 20-100 3-6

Гнейс 80-220 17-50 ----

Вапняк щільни 60-200 25-75 5-13,7

……….пористі 7-50 7-15 10-22

Піщаник 1,5-5 6-20 16-26

ksaf=Rcw /Rcd (8.1)

де Rcw- після насичення водою, Rcd- в сухому стані. При ksaf< 0,75-скельний грунт не розм’якливі. При Rsaf> 0,75—розм’якливі та цементовані грунти в залежності від ступеня розчинності розподіляються наступним чином:

 
 


Грунти Ступень розчинності, г/л

 
 


Нерозчинні < 0,01

Важкорозчинні 0,01-1е С Середньорозчинні >1 до 10

Легкорозчинні > 10

 
 


Великоуламкові та піщані грунти наз.незв’язними, тобто у них відсутні структурні зв’язки між зернами та уламками. Основними компонентами в них з’являються: у великоуламкових та піщаних є глинисті частини (0,005), пилуваті (0,005-0,05) і піщані (0,05-2 ), а також уламки порід. Їх форма, розмір і співвідношення визначають їх структуру. Вона для великоуламкових – грубоуламкова (псефітова ), для піщаних - піщана ( псамітова). Структура в значній мірі визначає опір зсуву, тобто опір тертю, який прямо пропорційний тиску та визначає здатність зберігати необхідну міцність та стійкість під дією зовнішніх навантажень споруд. Так, для великоуламкових розрахунків опір R=0,4-0,6МПа, крупних і середньоі крупності R=0,4-0,5 МПа, для дрібних пісків- О,2—0,4;



Пилуватих - 0,1-0,3 МПа. Нормативні значення кутів внутрішнього тертя φ ( опір зсуву), щеплення - с і модуля - Е наведено в Табл. 8.2.( З.ст 86)

Таблиця 8.2.

Грунт : кут внутрішнього зчеплення модуль деформаціі

: Тертя φ с, кПа Е МПа

Великоуламкови :

Валунний (бриловий) великоуламковий --------- ---------

Гальковий ( щебенистий ) ----- 29-65

Гравійний ( дресвиний ) ----------- 14—65

 

 

Піщані грунти


Піски гравійни крупній 38-34 1-2 30-50

Піски середньоі крупності 35-40 1-3 -------

Піски дрібні 28-38 2-6 18-48

Піски пілувати 26-36 2-8 11-39

 
 


3.Пилувато -глинясті грунти (зв’язані)

Це зв’язані грунти, у яких діють жорсткі структурні зв’язки. Вони бувають тиксотропно-коагуляційними та кристалізаційно -конденаційні (цементаційні). Останні утворюються як тикотропно-коогуляційні під впливом біохімічніх та геохімічніх процесів. Вони призводять до утворення калоідніх частинок і плівок, які при поступовій деградаціі цементують мінеральні частинки. Тикотропно-коагуляційні - це пілувато-глинисті, які пребувають в початковій стадіі утворення. Міцність структурних зв’язків залежить від ступеня дискретності, мінерального складу, щільності, вологості, складу цементуючих речовин та інш. Їх міцність характеризується зачепленням ( с ) - структурний зв’язок, кутом φ, модулем Е (див Табл.. 8.3. З)



Таблиця 8.3

Грунт модуль Е,МПа кут φ зачеплення-с ( МПа)


Супісок 7-75 21-30 3-15

Суглинок 5-75 12-20 12-47

Глина 7-28 7-21 29-31

 


Дата добавления: 2015-04-04; просмотров: 41; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Фізичні властивості | Визначення характеристик міцності грунтів.
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2017 год. (0.014 сек.) Главная страница Случайная страница Контакты