Розділ II. Авторське право і суміжні права. 6) виплати компенсації у сумі від 10 до 50 000 мінімальних розмірів заробітної плати, що встановлена законодавством України

6) виплати компенсації у сумі від 10 до 50 000 мінімальних
розмірів заробітної плати, що встановлена законодавством
України, яка визначається на розсуд суду або господарського
суду, замість відшкодування збитків або стягнення доходу (під­
пункт «г» п. 2);

7) вимагати припинення підготовчих дій, спрямованих на пору­шення авторських і суміжних прав (підпункт «д» п. 2);

8) прийняття інших передбачених законодавчими актами за­ходів, пов'язаних із захистом їхніх прав.

При цьому зазначені в підпунктах 4, 5, 6 заходи (стягнення збитків, доходу або компенсації) застосовуються на вибір власни­ка авторських і суміжних прав.

Крім того, окрім відшкодування збитків, стягнення доходу або виплати компенсації у твердій сумі суд за порушення авторських або суміжних прав може ухвалити рішення про накладення на по­рушника штрафу у розмірі 10 % від суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів направляється у встановленому законодавством порядку до державного бюджету України.

Пояснення потребують лише деякі з перерахованих способів захисту авторських і суміжних прав.

Визнання прав може застосовуватися як до особистих немайно-вих прав авторів і виконавців, так і до майнових прав.

Визнання права може супроводжуватися публічним оголошен­ням про існування певного права. Так, відповідно до підпункту «є» п. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб'єкт авторського права може вимагати, у тому числі і в судово­му порядку, публікації в засобах масової інформації про допущені порушення авторських і суміжних прав і прийняте судове рішення щодо такого порушення. Така публікація здійснюється за рахунок порушника. Визнання прав є першим способом захисту цивільних прав, що зазначений у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Такий захід захисту у сфері авторського права й суміжних прав, як припиненнядій, що становлять правопорушення або створюють загрозу правопорушення,може бути застосований практично завжди. Це заборона реклами, пропозиції продажу екземплярів, заборона продажу, додрукування тиражу тощо.

Глава 12. Захист авторського і суміжних прав

Найбільш дієвим способом захисту авторських і суміжних прав є відшкодування збитків, стягнення незаконно отриманого доходу й виплата компенсації.Цими способами задовольняється майновий інтерес потерпілого.

Висуваючи вимогу про відшкодування збитків, суб'єкт авторсь­ких або суміжних прав повинен довести факт наявності збитків, їх розмір, а також те, що збитки були заподіяні діями порушника.

Під збитками розуміються витрати, зроблені особою, права якої порушені, знищене або пошкоджене майно, а також недоот-римані доходи, що особа могла одержати, якби її право не було порушене. У розмір збитків, заподіяних особі, право якої поруше­не, можуть бути включені також витрати на надання юридичної допомоги із захисту авторських або суміжних прав, а також судові витрати.

Зазвичай у сфері авторського права й суміжних прав збитки ви­являються у формі упущеної вигоди, тобто тієї суми, що право-власник міг би одержати, якби порушник уклав договір із право-власником і використовував твір або інший охоронюваний об'єкт на оплатній основі.

Більш поширеним способом захисту є стягнення з порушника незаконно отриманого доходу.Розмір доходу можна визначити за допомогою відповідних розрахунків.

До 1 січня 2004 р. ця норма мала надзвичайно велике значення: вона істотно зміцнювала правове становище власників виключних авторських і суміжних прав у випадках їх порушення. Проте з 1 січня 2004 р. набув чинності новий Цивільний кодекс України, де міститься загальна норма цивільного права, що «перекрила» норму ч. 2 п. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Частина 2 п. З ст. 22 ЦК України передбачає, що, якщо особа, яка порушила право, одержала внаслідок цього доходи, особа, право якої порушено, вправі вимагати відшкодування одночасно з іншими збитками упущеної вигоди в розмірі не меншому, ніж такі доходи. Ця норма поставила правовласника в більш вигідне стано­вище, ніж відповідна норма Закону України «Про авторське право і суміжні права». За новим ЦК України суб'єкт авторського права