З нематеріальними активами

З позиції податкового обліку будь-які операції з нематеріальни­ми активами розглядаються як послуги.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України № 283/97-ВР від 22 травня 1997 р. зі змінами і доповненнями (далі — Закон про прибуток) об'єктом оподаткування є не нематеріальний актив, а отриманий прибуток, який визначається шляхом зменшення суми валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та на суму амортизаційних відрахувань.

Валовий доход — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітно­го періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами (п. 4.1 ст. 4 Закону).

Валові витрати виробництва та обігу є сумою будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, по­слуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником по­датку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону).

Сума амортизаційних відрахувань визначається з використан­ням норми амортизації у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду з розрахунку на календарний квартал. Для амортизації нематеріаль­них активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окре­мий вид нематеріального активу амортизується рівними частками, виходячи з його первісної вартості протягом строку, який визна­чається платником податку самостійно, виходячи зі строку корис­ного використання нематеріальних активів або строку діяльності

Розділ VII. Економіко-правові засади інтелектуальної власності

платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації (підпункт 8.3.9 ст. 8 Закону).

Амортизаційні відрахування проводяться до досягнення залиш­кової вартості нематеріального активу нульового значення (дру­гий абзац підпункт 8.3.9 ст. 8 Закону).

Звітним (податковим) періодом приймається календарний квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 11.1 ст. 11 Закону).

При здійсненні розрахунку податку на прибуток слід враховува­ти дату збільшення валового доходу і валових витрат.

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припа­дає на податковий період протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (п. 11.3 ст. 11 Закону):

— або зарахування коштів від покупця (замовника) на бан­
ківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, по­
слуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, по­
слуг) за готівку — дата її оприбуткування в касі платника податку, а
за відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі,
що обслуговує платника податку;

— або дата відвантаження, а для робіт (послуг) — дата фактич­
ного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вва­жається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (підпункт 11.2.1 ст. 11 Закону):

— або дата списання коштів із банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку — день їх видачі з каси платника податку;

— або дата оприбуткування платником податку робіт (по­слуг) — дата фактичного отримання платником податку резуль­татів робіт (послуг).

Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засно­вані на власності окремої фізичної особи, оподатковуються за став­кою 25 % до об'єкта оподаткування (п. 10.1 ст. 10 Закону).

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 р. зі змінами і доповненнями (далі — Закон про ПДВ) об'єктом оподаткування операцій з нема-

Глава 33. Оподаткування операцій з нематеріальними активами

теріальними активами є операції платників податку з поставки послуг на митній території України. До поставки послуг віднесено будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпо­рядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також із поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користу­вання або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності (другий аб­зац п. 1.4 ст. 1 Закону).

База оподаткування операцій з поставки послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням ак­цизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування, за винятком податку на додану вартість, а також Збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового зв'язку, що включаються до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включають­ся будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покуп­цем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг) (п. 4.1 ст. 4 Закону).

Об'єкт оподаткування оподатковується за ставкою 20 %. Пода­ток становить 20 % бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг) (п. 6.1 та підпункт 6.1.1 ст. 6 Закону).

Поставка послуг здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість (п. 7.1 ст. 7 Закону).

Платник податку зобов'язаний надати покупцеві податкову на­кладну встановленого зразка. Вона є звітним податковим докумен­том і одночасно розрахунковим документом (п. 7.2 ст. 7 Закону).

РозділVII. Економіко-правові засади інтелектуальної власності

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Платники податку повинні вести окремий облік операцій із поставки і придбання товарів (послуг), що підлягають оподатку­ванню за ставкою 20 % і звільнених від оподаткування. Зазначе­ний облік ведеться у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у паперовому або електронному вигляді, форма і поря­док заповнення якого встановлюється центральним податковим органом (підпункт 7.2.8 ст. 7 Закону).

Датою виникнення податкових зобов'язань із продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (підпункт 7.3.1 ст. 7 Закону):

—або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на бан­ківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, по­слуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, по­слуг) за готівкові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

—або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документів, що засвідчують факт виконання робіт (надання послуг) платником податку.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум по­датків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановле­ною ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з прид­банням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (підпункт 7.4.1 ст. 7 Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій (підпункт 7.5.1 ст. 7 Закону):

—або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідно­го рахунка (товарного чека) — в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

—або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Глава 33. Оподаткування операцій з нематеріальними активами Податковий період дорівнює одному календарному місяцю (підпункт 7.8.1 ст. 7 Закону).

Особи, що підпадають під визначення платників податку, зо­бов'язані зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за місцем їх розташування. Таким особам при­своюється індивідуальний податковий номер, який використо­вується для справляння податку, і надається свідоцтво про реєст­рацію як платника податку (п. 9.2 ст. 9 Закону).

Операції придбання нематеріальних активів здійснюються наумовах договору їх купівлі за ціною сторін угоди. Нематеріальні активи можуть надходити:

а) на безоплатній основі;

б) на умовах внесення засновниками господарського товарист­
ва як внесок до статутного капіталу;

в) на умовах придбання за рахунок коштів підприємства;

г) придбання на умовах обміну;

д) на умовах здійснення спільної діяльності;

є) за умови створення на підприємстві своїми силами; є) за умови створення на підприємстві з залученням сторонніх виконавців на договірній основі;

ж) на умовах їх подальшої реалізації іншим особам;

з) на умовах, що не передбачають права власності на таке май­
но, до якого віднесені нематеріальні активи.

Операції надходження (придбання) нематеріальних активів на безоплатній основі,тобто безоплатно надані товари — це, відпо­відно до п. 1.23 ст. 1 Закону про прибуток, товари, а саме нема­теріальні активи, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладання таких угод, а також товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використання нею в її виробничому або господарському обороті.

З позиції оподаткування згідно з підпунктом 4.1.6 ст. 4 Закону про прибуток вартість товарів, а саме нематеріальних активів, безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, за ви-

РозділVII. Економіко-правові засади інтелектуальної власності

нятком випадків, коли такі безоплатні товари отримуються непри­бутковими організаціями у порядку, визначеному п. 7.11 ст. 7 Зако­ну про прибуток, або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають стату­су юридичної особи, включаються до валового доходу.

Законом про прибуток передбачено, що вартість товарів, а саме нематеріальних активів, безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, не включається до складу валових витрат.

З позиції застосування Закону про ПДВ, операції надходжен­ня (придбання) нематеріальних активів на безоплатній основі відповідно до п. 1.4 ст. 1 віднесені до поставки товарів (послуг), а саме до операції з безоплатної поставки товарів або надання послуг.

Згідно з чинним законодавством України про охорону прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг, інші права, які належать до нематеріальних активів, потре­бують отримання ліцензій, сертифікатів тощо, за що справляють­ся збори та інші платежі. Вказані платежі входять до складу вар­тості нематеріальних активів і є обов'язковими при зміні власника нематеріальних активів. Отже, при надходженні (придбанні) об'єктів нематеріальних активів і при зміні їх власника потрібна відповідна реєстрація або підтвердження. Це потребує здійснення витрат на отримання ліцензій та інших спеціальних дозволів, що надаються державними органами, для ведення господарської діяльності.

Порядок і розмір сплати зборів визначені Положенням про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винахо­ди, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем та знаки для товарів і послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1716 від 23 грудня 2004 р. зі зміна­ми і доповненнями.

Вказані витрати відповідно до підпункту 3.2.6 ст. З Закону про ПДВ не є об'єктом оподаткування.

Операції надходження (придбання) нематеріальних активів на умовах внесення засновниками господарського товариства як внесок до статутного капіталу є такими операціями, які пов'язані з інве-

Глава 33. Оподаткування операцій з нематеріальними активами

стиціями. Відповідно до п. 1.28 ст. 1 інвестиція — це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нема­теріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

У нашому випадку при надходженні нематеріальних активів на умовах внесення засновниками господарського товариства як внесок до статутного капіталу відповідно до підпункту 4.2.5 ст. 4 Закону про прибуток не включаються до складу валового доходу.

При цьому слід визначити, що до корпоративних прав згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону про прибуток віднесено право власності на част­ку (пай) у статутному капіталі юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юри­дичної особи, а також частки активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства.

З позиції оподаткування податком на додану вартість операції надходження (придбання) нематеріальних активів на умовах вне­сення засновниками господарського товариства як внеску до статутного капіталу є об'єктом оподаткування відповідно до Зако­ну про ПДВ.

Операції надходження придбання нематеріальних активів за ра­хунок коштів підприємства здійснюються на підставі договорів купівлі-продажу, в яких мають між собою відносини продавець і

покупець.

Тобто придбання нематеріальних активів спрямоване на здій­снення господарської діяльності на умовах відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону про прибуток.

Джерелами фінансування придбання нематеріальних активів є прибуток підприємства.

Під час надходження (придбання) нематеріальних активів за рахунок коштів підприємства слід враховувати затрати на приве­дення їх до стану, в якому вони придатні для використання. Це ви­трати, пов'язані зпроведенням додаткової експертизи, навчання персоналу, матеріальні витрати тощо. При цьому слід враховувати вимоги підпункту 5.3.9 ст. 5 Закону про прибуток, де передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та інши-

Розділ VII. Економіко-правові засади інтелектуальної власності

ми документами, обов'язковість ведення і зберігання яких перед­бачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, зни­щення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це у податковий орган та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.

Операції надходження (придбання) нематеріальних активів ви­робничого призначення за рахунок коштів підприємства здій­снюються відповідно до Закону про ПДВ.

Операції надходження (придбання) нематеріальних активів на умовах обміну — це, відповідно до п. 1.19 ст. 1. Закону про прибу­ток, бартер (товарний обмін) — господарська операція, яка перед­бачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги), і саме нематеріальні активи в нашому випадку, у будь-якій формі, іншій ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зара­хування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

З позиції оподаткування прибутку товарообмінні (бартерні) операції відповідно до ст. 7 Закону про прибуток є операціями особливого виду. Доходи та витрати від здійснення товаро­обмінних (бартерних) операцій визначаються платником податку виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижчої за зви­чайні ціни. Платник податку щоквартально подає розрахунок фі­нансових результатів товарообмінних (бартерних) операцій разом із податковою декларацією про прибуток до податкового органу за місцем знаходження такого платника податку (підпункт 7.1.1 ст. 7 Закону про прибуток).

Звичайна ціна, відповідно до підпункту 1.20.1 Закону про при­буток, — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичай­на ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна — це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достат-

Глава 33. Оподаткування операцій з нематеріальними активами ньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — од­норідних) товарів (робіт, послуг). Ідентичні товари (роботи, послу­ги) — товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для

них основні ознаки.

Операції надходження (придбання) нематеріальних активів на умовах обміну, тобто на товарообмінній (бартерній) основі, підпа­дають під дію Закону про ПДВ (п. 4.2 ст. 4).

Операції надходження (придбання) нематеріальних активів на умовах здійснення спільної діяльності на території України належать до господарської діяльності з метою отримання доходу. Відповідно до підпункту 7.7.1 ст. 7 Закону про прибуток визначе­но, що спільна діяльність без створення юридичної особи прова­диться на підставі договору про спільну діяльність, що передба­чає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети. При цьому, відповідно до підпунк­ту 7.7.2 ст. 7 Закону про прибуток, облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. А згідно з вимогами підпункту 7.7.7 ст. 7 Закону про прибуток порядок податкового обліку та звітності результатів спільної діяльності встановлюється центральним податковим органом, який своїм наказом № 234 від 11 липня 1997 p., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 листопада 1997 р. за № 554/2858, затвердив Порядок ведення податкового обліку та складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи з урахуванням змін, внесених наказом Державної податкової адміністрації України № 24 від 16 січня 1998 p., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 лютого 1998 р. за № 62/2502.

Отриманий прибуток від спільної діяльності спрямовується на нарахування та утримання податку на прибуток в розмірі 25 % нарахованої суми прибутку та на сплату об'єкта нематеріального активу на умовах договору купівлі-продажу або на умовах відповідної компенсації.

Розділ VII. Економіко-правові засади інтелектуальної власності

З позиції застосування Закону про ПДВ у першому випадку придбання нематеріальних активів як результат спільної діяль­ності відповідає вимогам п. 1.4 ст. 1 Закону про ПДВ щодо постав­ки товарів і поставки послуг і є, відповідно до ст. 4 Закону про ПДВ, базою оподаткування. У другому випадку, тобто за передачі нематеріальних активів однією зі сторін спільної діяльності для використання в господарський діяльності, відповідно до абза­цу другого п. 4.1 ст. 4 Закону про ПДВ, не належать до поставки операції з передачі товарів, оскільки не передбачається передача права власності на такі товари іншій особі, і вони не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість (підпункт 3.2.8 ст. З Закону про ПДВ).

Операції надходження (придбання) нематеріальних активів ство­рених на підприємстві своїми силами передбачають їх розробку самим підприємством за рахунок складу валових витрат. Але придбання таких нематеріальних активів на баланс за ціною, яка перевищує здійснені підприємством витрати, розглядається як сукупні витрати для підприємства, а різниця є для виконавців-робітників цього підприємства доходом або винагородою, що при сплаті оподатковується прибутковим податком у встановленому порядку.

З позиції застосування Закону про ПДВ операції надходження (придбання) нематеріальних активів, створених на підприємстві своїми силами, не є об'єктом оподаткування на додану вартість, оскільки відсутня операція поставки послуг для підприємства.

Операції надходження (придбання) нематеріальних активів, ство­рених на підприємстві із залученням сторонніх виконавців на договірній основі,передбачають такі цивільно-правові відносини, де продавцем виступають сторонні виконавці, які можуть бути юри­дичними або фізичними особами, а покупцем-замовником висту­пає підприємство. При цьому придбання (продаж) результатів робіт щодо створення нематеріальних активів здійснюються з на­данням права на користування або на розпорядження нематеріаль­ними активами, або передачу права на підставі авторських чи ліцензійних договорів, що підпадають під дію п. 1.31 ст. 1 Закону про прибуток.

Глава 33. Оподаткування операцій з нематеріальними активами Залучення сторонніх виконавців може здійснюватися і за дов­гостроковими договірними зобов'язаннями, що підпадає під дію п. 7.10 ст. 7 Закону про прибуток.

З позиції застосування Закону про ПДВ операції надходження (придбання) нематеріальних активів, створених на підприємстві із залученням сторонніх виконавців на договірній основі, оподатко­вуються податком на додану вартість при укладенні договорів і довгострокових контрактів на розробку об'єктів нематеріальних активів, окрім договорів із фізичними особами, відповідно до

п. 4.1 ст. 4.

Операції надходження (придбання) нематеріальних активів на умовах їх подальшої реалізації іншим особам належать до операцій перепродажу. Відповідно до підпункту 8.1.3 ст. 8. Закону про при­буток не підлягають амортизації та повністю належать до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на придбання основних фондів або нематеріальних активів із метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як ком­плектуючих (складових) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам. У такому випадку законода­вець вимагає при придбанні нематеріальних активів на умовах подальшої реалізації іншим платникам податку чи особам здійснювати операції цивільно-правового характеру, які передба­чають їх продаж, тобто до придбання нематеріальних активів треба визначитися з їх подальшим використанням. При цьому нема­теріальні активи повинні належати до таких, які підлягають амор­тизації. Прийняття на баланс нематеріальних активів на умовах подальшої реалізації іншим особам збільшують валові витрати звітного періоду і зменшують розмір прибутку, що оподатко­вується, а також відповідні бюджетні надходження.

З позиції застосування Закону про ПДВ операції надходження (придбання) нематеріальних активів на умовах їх подальшої ре­алізації іншим особам передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, що відповідає вимогам пункту 1.4 ст. 1 цього Закону. Базою оподатку­вання таких операцій є договірна (контрактна) вартість придбання нематеріальних активів, що відповідає вимогам ст. 4 Закону про

Розділ VII. Економіко-правові засади інтелектуальної власності

ПДВ, а платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну у встановленому порядку відповідно до вимог ст. 7.

Операції надходження (придбання) нематеріальних активів на умовах, що не передбачають передачі права власності на таке майно, до якого віднесені нематеріальні активи, здійснюються на умовах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів. Відповідно до ви­мог абзацу другого підпункту 1.31 ст. 1 Закону про прибуток не вважаються поставкою операції з надання товарів (послуг) у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари (послуги).

З позиції застосування Закону про ПДВ операції надходження (придбання) нематеріальних активів на умовах, що не передбача­ють передачі права власності на таке майно, до якого віднесені нематеріальні активи, відповідно до вимог п. 1.4. ст. 1 не належать до поставки (операції з передачі товарів). Одночасно законода­вець у цьому Законі передбачив обкладання податком на додану вартість подальших дій з отриманими таким чином нематеріаль­ними активами, що знайшло відображення в абзаці другому п. 4.7 ст. 4.

Продаж нематеріальнихактивів здійснюється на умовах дого­вору їх продажу за ціною сторін угоди. На відміну від надходжен­ня нематеріальних активів, де здійснюються операції їх прийняття на баланс на підставі договору купівлі-продажу нематеріальних активів, договір продажу передбачає їх списання з балансу. Тому реалізація договору купівлі-продажу, продаж передбачає одночас­но здійснення двох паралельних операцій: надходження нема­теріальних активів у покупця та списання з балансу при їх реалізації чи вибутті у продавця. Одночасно тут вирішуються відносини власності в процесі відчуження нематеріальних активів: продавець їх втрачає, а покупець їх набуває. Такі дії з нематеріаль­ними активами підпадають під застосування абзаців першого та другого підпункту 1.31 ст. 1 Закону про прибуток щодо продажу товарів та результатів робіт (послуг). При цьому операції продажу (реалізації) нематеріальних активів з отриманням доходу (прибут-

Глава 33. Оподаткування операцій з нематеріальними активами ку) відповідно до ст. 4 цього Закону збільшують валовий доход

підприємства.

Операції з продажу нематеріальних активів виробничого призна­чення відповідно до Закону про ПДВ підпадають під дію п. 1.4 ст. 1 як товари і відповідно до підпункту 3.1.1 ст. З є об'єктом оподатку­вання податком на додану вартість.