Загальна будова гармати.

Основні типи артилерійських гармат.

Призначення, основні ТТХ та загальна будова 122-мм Г Д-30.

Призначення та характеристики гармати.

Гармата - це зразок озброєння, калібром понад 20-мм, який служить засобом доставки боєприпасів певного виду (снарядів і мін) до цілі.

122-мм гаубиця Д-30 призначена для:

- знищення та подавлення живої сили противника, розміщеної відкрито та в укриттях польового типу;

- знищення та подавлення вогневих засобів піхоти противника;

- руйнування довгочасних вогневих споруд, загороджень та інших споруд польового типу;

- створення проходів в мінних полях;

- боротьби з артилерією, мотомеханізованими засобами та танками противника.

Рис. 1.1. 122-мм гаубиця Д-30.

Тактико-технічні характеристики.

* Примітка: Висота лінії вогню - відстань від поверхні землі до осі канала ствола при його горизонтальному положенні.

Загальна будова гармати.

Гармата знаходиться на озброєнні артилерійських підрозділів механізованих частин.

Основними частинами гармати є:

- ствол з затвором;

- противідкатні пристрої;

- лафет.

Гармата комплектується індивідуальним комплектом ЗІН (запасні частини, інструмент, належність).

Ствол з затвором призначені для здійснення направленого пострілу.

Противідкатні пристрої забезпечують пружне з'єднання ствола з лафетом, завдяки чому сила дії пострілу на лафет зменшується в 30...40 разів, а це допомагає забезпечити стійкість ^* та нерухомість ^* гармати під час стрільби (що є досить важливою умовою підвищення скорострільності та ефективності стрільби), збільшити живучість лафета та зменшити його масу.

*Примітки: Стійкість гармати - умова, при якій передня опора гармати не втрачає зв’язку з ґрунтом під час пострілу.

Нерухомість гармати - відсутність переміщень лафету гар­мати при стрільбі в повздовжньому напрямкові.

Ствол з затвором та противідкатні пристрої утворюють відкатну частину гармати, яка під час пострілу виконує зворотно-поступальний рух (відкот-накат), забезпечуючи роботу автоматики затвора і ослаблюючи дію пострілу на лафет.

Лафет гармати виконує функції бойового станка при стрільбі та візка при транспортуванні. Він здійснює зв’язок гармати з ґрунтом, забезпечує необхідне положення ствола в просторі.

Лафет призначений для:

- опори ствола;

- зміни його положення в просторі;

- забезпечення стійкості та нерухомості гаркати під час пострілу.

До його складу входять:

- люлька;

- прилади наведення (приціли);

- верхній станок;

- механізми наведення;

- врівноважуючий механізм;

- нижній станок зі станинами;

- щитове прикриття;

- ходова частина гармати;

- додаткове обладнання.

Люлька – частина лафету, яка призначена для:

- направлення ствола під час відкату і накату,

- опори ствола,

- дії на ствол при наведенні.

Цапфами люлька опирається на верхній станок і за допомогою підйомного механізму може повертатися у вертикальній площині разом зі стволом і противідкатними пристроями.

Цапфи - циліндричні вставки в гнізда люльки, за допомогою яких люлька шарнірно з'єднана з верхнім станком.

Відкатна частина (ствол, затвор, противідкатні пристрої), приціл та люлька гармати складають підйомну частину гармати, поворотом якої відносно цапфенних гнізд верхнього станка здійснюється вертикальне наведення ствола гармати за допомогою підйомного механізму.

Верхній станок - це частина лафету, яка служить для розміщення підйомної частини гармати, механізмів наведення, врівноважуючого механізму та щитового прикриття. Шарнірне з’єднання (вертлюжне) дозволяє верхньому станку повертатися навколо вертикальної осі відносно нижнього станка, змінюючи при цьому напрям стрільби.

Підйомний механізм призначений для наведення ствола гармати у вертикальній площині.

Поворотний механізм призначений для наведення ствола у горизонтальній площині.

Врівноважуючий механізм призначений для зменшення моменту неврівноваженості підйомної частини гармати відносно осі цапф гармати, з метою полегшення роботи наводчика. Врівноважуючу силу механізму створює стиснутий газ або пружина (в залежності від типу механізму).

Верхній станок з підйомною частиною гармати, механізмами наведення, врівноважуючим механізмом і щитовим прикриттям складають поворотну частину гармати, поворотом якою відносно бойового штиря здійснюється горизонтальне наведення гармати за допомогою поворотного механізму.

Бойовий штир - циліндрична вставка в нижній або верхній станок, за допомогою якого верхній станок шарнірно з'єднаний з нижнім станком.

Нижній станок зі станинами призначений для розміщення поворотної частини гармати та ходової частини. Він забезпечує стійкість і нерухомість гармати при пострілі.

Станини закінчуються сошниками, мають опорний коток, а для скріплення з тягачем можуть мати шворневу балку.

Ходова частина причіпної гармати призначена для транспортування гармати тягачем. Вона може служити і передньою опорою при стрільбі.

Приціли призначені для забезпечення наведення гармати при стрільбі з закритих вогневих позицій:

- механічний приціл – у вертикальній площині;

- панорама – в горизонтальній площині.

Приціли прямої наводки призначені для прицілювання при стрільбі прямою наводкою.

Щитове прикриття служить захистом для обслуги від куль та осколків, а, також, від дії дульної хвилі при пострілові.