Призначення і будова зарядів.

Бойовим зарядом (БЗ) називається елемент пострілу, призначений для надання снаряду або міні заданої початкової швидкості за допустимого найбільшого тиску порохових газів в каналі ствола.

Рис. 6.1 Класифікації бойових зарядів.

Бойовий заряд складається з: оболонки, порохового заряду, засобів запалювання, допоміжних елементів.

Оболонка призначена для розміщення решти елементів бойового заряду і виконується у вигляді гільзи або картуза з тканини.

Пороховий заряд є основною частиною бойового заряду і служить джерелом хімічної енергії, яка при пострілі перетворюється в кінетичну енергію руху снаряда або міни в каналі ствола.

Засоби запалювання приводять до дії бойовий заряд в процесі пострілу.

Допоміжні елементи складають: підпалювач, полум’япогашувач, розміднювач, флегматизатор, фіксуючий пристрій.

Основним елементом бойових зарядів є пороховий заряд, який складається із бездимного піроксилінового або нітроцелюльозного пороху.

В залежності від властивостей пороху, призначення бойового заряду і умов стрільби пороховий заряд доповнюється допоміжними елементами, які забезпечують найбільш повне задовільнення тактико-технічних вимог до бойових зарядів.

В залежності від призначення і будови БЗ пороховий заряд може бути виготовлений у вигляді однієї або декількох окремих частин. У першому випадку зміна порохового заряду на вогневій позиції виключена, і такий бойовий заряд називають постійним. В другому випадку наявність окремих частин порохового заряду дозволяє змінювати величину його маси на вогневій позиції у відповідності з дальністю та видом стрільби, характером цілі і способом дії снаряда. Такий бойовий заряд називають змінним бойовим зарядом.

Пороховий заряд постійного бойового заряду в залежності від форми порохових елементів та типу пострілу може використовуватися у вигляді зв’язок у гільзах або у вигляді розсипчастого пороху в картузі без гільзи, а також у вигляді комбінації розсипу та зв’язок у картузах без гільз і з гільзами.

Пороховий заряд змінного БЗ складається з: основного пакета, додаткових пучків.

Основним пакетом називається така навіска пороху, використання якої без додаткових пучків передбачається “Таблицями стрільби”. Тому основний пакет, як правило, є найменшим зарядом. Основний пакет виготовляється звичайно з більш тонкого пороху, щоб забезпечити на найменшому заряді задану швидкість снаряду і тиск, необхідні для надійного взведення підривників. Основні пакети змінних бойових зарядів мають картузи, за винятком виготовлення їх з трубчастих порохів. В останньому випадку вони виготовляються у вигляді зв’язок трубчастого пороху.

Додаткові пучки призначені для стрільби тільки з основним пакетом. Перед стрільбою додаткові пучки можна вилучити на вогневій позиції, чим змінюється маса порохового заряду, а значить і початкова швидкість снаряда. Додаткові пучки виготовляються звичайно з більш товстішого пороху і, незалежно від форми порохових елементів, застосовуються тільки в картузах.

Допоміжні елементи призначені для забезпечення більш повного виконання тактико-технічних вимог, що установлюються до бойових зарядів.

Розглянемо призначення, принцип будови та дії допоміжних елементів бойових зарядів.

Запалювач є обов’язковим елементом всіх бойових зарядів. Він призначений для підсилення теплового імпульсу засобів запалювання і забезпечення швидкого і одночасного запалення порохових елементів бойового заряду.

Полум’ягасник не є обов’язковим елементом всіх пострілів до даної гармати. Він призначений для гасіння дульного і зворотного полум’я при пострілі з метою знищення демаскуючих ознак гармати в темний час доби і можливості опіку обслуги зворотним полум’ям.

Полум’ягасники являють собою навіску полум’ягасної солі або полум’ягасного пороху, розміщену в картузі кільцевої форми.

В ролі полум’ягасної солі використовуються порошки сірчанокислого кальцію (К₂SO₄), хлористого кальцію (КСl) або їх суміші; останні використовуються тільки при стрільбі вночі, оскільки вдень вони дають демаскуючу хмарку диму. Такі полум’ягасники розміщують зверху порохового заряду в кількості 7…10% від маси заряду.

При пострілі полум’ягасники, згоряючи, понижують температуру порохових газів, понижують їх активність і утворюють пилевидну оболонку, яка заважає швидкому змішуванню порохових газів з повітрям.

Розміднювач є необхідним елементом тільки бойових зарядів артилерійських пострілів, які мають снаряди з мідними ведучими поясками. Він призначений для зберігання каналу ствола від оміднення.

Для виготовлення розміднювачів використовується свинцевий дріт, який розміщується зверху порохового заряду у вигляді мотка масою рівною приблизно 1% від маси заряду.

Дія розміднювача при пострілі полягає в тому, що він під дією високої температури розплавлюється і навіть частково переходить до пароподібного стану. Під час руху по каналу ствола разом з пороховими газами свинець потрапляє на оміднену поверхню і, швидко сплавляючись з міддю, утворює легкоплавкий сплав, основна маса якого вилучається при пострілі потоком порохових газів, а його залишки – ведучими поясками снаряду при наступному пострілі. При стрільбі цей процес повторюється, що повністю усуває оміднення каналу ствола. Але застосування розміднювача підвищує димність пострілу і сприяє утворенню дульного полум’я.

Флегматизатор використовується в бойових зарядах гармат, які мають початкову швидкість снаряду 800 м/с і більше. Він призначений для запобігання каналу ствола від розжарення, чим підвищується його живучість в 2…5 разів. В ряді випадків флегматизатор служить для гасіння зворотного полум'я.

Флегматизатор являє собою сплав високомолекулярних вуглеводнів (парафіну, церезину, петралатуму), нанесених на тонкий листовий або рифлений папір, який розміщується навколо бойового заряду, в верхній його частині біля стінки гільзи.

Дія флегматизатора полягає в тому, що при пострілі він спалахує, вступає в ендотермічну реакцію з газами, в результаті чого утворюється тонкий шар газів з пониженою температурою біля поверхні каналу ствола на початку нарізної частини. Це зменшує потік тепла від газів до стінок ствола і, отже, його розжарення. Але флегматизатор збільшує нагар у стволі і погіршує екстракцію гільз внаслідок забруднення зарядної камори.

Обтюруючий пристрій є необхідним елементом в бойових зарядах пострілів роздільного гільзового заряджання. Він призначений для усунення прориву порохових газів до повного врізання ведучого пояску снаряду в нарізи ствола, герметизації і кріплення бойових зарядів в гільзах.

Обтюруючий пристрій складається із нормальної і посиленої кришках, а іноді і циліндрика між ними. Нормальна кришка зменшує прорив порохових газів при врізанні ведучих пасків снаряду в нарізи і виключає випадання і зміщення пучків заряду при заряджанні гармати. Посилена кришка забезпечує герметизацію порохового заряду в гільзі. З цією метою вона покривається мастилом ПП95/5 (95% петролатуму і 5% парафіну). Обидві кришки мають петлі зручності витягування їх при складанні бойового заряду на вогневій позиції. Якщо на вогневій позиції витягувались додаткові пучки при складенні заряду, то посилена кришка знову в гільзу не вставляється.

Бойові заряди пострілів роздільно-гільзового заряджання, як правило - змінні (зменшені або повні) і рідше - постійні (повні або спеціальні), їх порохові заряди виготовляються із 2 марок порохів і рідше - з однієї. При цьому можуть використовуватись зернисті або трубчасті піроксилінові порохи, а також трубчасті балістичні нітрогліцеринові порохи.

Змінний бойовий заряд складається з основного пакету з тонким одноканальним зернистим порохом і декількох додаткових пучків з товстого семи-канального зернистого пороху. Додаткові пучки виконуються лише в картузах і частіше рівноважними. Іноді, при розміщенні їх рядами, додаткові пучки можуть бути рівноважними в ряду і нерівноважними між рядами.

Комбінація основних пакетів з додатковими пучками в складі порохових зарядів дозволяє здійснювати на вогневій позиції складання необхідного змінного заряду, що здійснюється в наступній послідовності:

- витягнути посилену та нормальну кришку і розміднювач, якщо він вкладений;

- витягнути у відповідності скомандуваному бойовому заряду кількість додаткових пучків пороху;

- покласти в гільзу розміднювач, якщо він необхідний, та нормальну кришку. Посилену кришку не вкладати.