Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Якість і ефективність господарських рішень

Читайте также:
  1. Amp; 3. Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій.
  2. Аналіз особливостей застосування та видів адміністративно-господарських санкцій як інституту господарського права.
  3. Арбітражні рішення. Виконання рішень
  4. Визнання і виконання рішень іноземних судів
  5. ВЛАДА, ВПЛИВ, ЛІДЕРСТВО. ФОРМИ ВЛАДИ І ВПЛИВУ. ЛІДЕРСТВО: СТИЛЬ І ЕФЕКТИВНІСТЬ. СТИЛІ КЕРІВНИЦТВА. ПСИХОДІАГНОСТИКА.
  6. Вплив господарських операцій на баланс
  7. Геологічна ефективність пошукового буріння
  8. Економічна ефективність інвестицій
  9. Економічна ефективність маркетингових заходів
  10. Ефективність виробництва – це комплексне відображення кінцевих результатів використання робочої сили (працівників) і засобів виробництва за певний проміжок часу.

 

Оптимальність ГР – властивість ГР бути найкращим відповідно до критерію (системи критеріїв) оптимальності.

Ефективним є рішення, що приводить до потрібних і дієвих результатів.

Результативним можна назвати рішення, реалізація якого приводить до остаточних результатів.

Якість господарського рішення - сукупність його параметрів, що задовольняють конкретного споживача або їх групу та забезпечують реальність його впровадження.

Основні параметри якісного рішення:

· повнота розв’язання поставленого завдання (можливість практичної реалізації рішення в запланованому обсязі);

· своєчасність рішення (правильний вибір моменту його прийняття й виконання);

· оптимальність рішення (вибір найкращого з усіх варіантів рішення за прийнятим критерієм з урахуванням наявних обмежень за часом, ресурсами, вимогами ринку тощо).

Показники якості прийнятого господарського рішення:

Ø показник ентропії (кількісної невизначеності проблеми); якщо проблема формулюється тільки якісно, то цей показник наближається до нуля, якщо лише кількісно – він наближається до одиниці;

Ø ступінь ризику (ймовірність появи випадку втрат (імовірність реалізації ризику); розмір можливого збитку від нього);

Ø імовірність реалізації рішення за показниками якості, витрат і терміну;

Ø коефіцієнт апроксимації (ступінь адекватності теоретичної моделі фактичним даним, на базі яких вона була розроблена).

Основні умови забезпечення якості господарського рішення:

ü застосування наукових підходів; використання методів функціонально-вартісного аналізу, прогнозування, моделювання й економічного обґрунтування кожного рішення тощо;

ü вивчення впливу економічних законів на ефективність реалізації господарського рішення;

ü забезпечення особи або групи, що приймає рішення, якісною інформацією;

ü структуризація проблеми та побудова дерева рішень;

ü забезпечення багатоваріантності рішень;

ü правова обґрунтованість рішення;

ü розробка та функціонування системи відповідальності та мотивації;

ü наявність механізму реалізації рішення.

Інший аспект доцільності прийнятого господарського рішення полягає в його ефективності.



Підефективністю господарського рішеннярозуміютьресурсну результативність, здобуту в результаті розробки, прийняття та реалізації рішення на підприємстві.

Динаміка зміни ефективності господарських рішень залежить від цілої низки чинників, а саме:

· людський фактор;

· інформаційний фактор;

· організаційний фактор; своєчасність виявлення проблеми та наявність необхідного запасу часу для виходу з наявної ситуації; стабільність, надійність функціонування організації, її стійкість до різного роду перешкод;

· матеріальний фактор.

Загалом, ефективність господарського рішення визначається досягненням поставлених цілей. Для цього воно має відповідати таким вимогам:

Ø мати механізм реалізації (тобто рішення слід сформулювати таким чином, щоб воно охоплювало організацію, контроль процесу його реалізації);

Ø бути науково обґрунтованим (розробка та прийняття рішення на основі пізнання й використання об’єктивних законів і тенденцій, властивих економіці);

Ø бути реальним (встановлення досяжних цілей, врахування наявних ресурсів і часу); можливість реалізації (забезпеченість відповідними ресурсами (управлінськими, матеріальними, людськими, правовими тощо); недопущення конфліктів);



Ø забезпечувати цілеспрямованість (відповідність цілям, поставленим перед об’єктом, діяльності якого рішення стосується безпосередньо);

Ø мати кількісну та якісну визначеність (обов’язкове встановлення конкретних, виражених у кількісних показниках, результатів проектованого здійснення рішення; якісна визначеність характеризує ту сторону рішення, що не може бути виражена кількісно);

Ø забезпечувати своєчасність розробки, прийняття та реалізації;

Ø мати конкретний зміст і обґрунтованість;

Ø враховувати реальний масштаб часу;

Ø забезпечувати оптимальність (забезпечення максимальної віддачі від потенційних можливостей у процесі реалізації рішення);

Ø бути гнучким (можливість зміни мети та (чи) алгоритму досягнення мети в разі зміни зовнішніх та внутрішніх умов);

Ø мати правомірність (дотримання правових норм його прийняття); законність рішення (несуперечність чинним нормативно-правовим актам);

Ø досягати оптимальності рішення (вибір такого варіанту, що забезпечить максимальний результат за мінімальних витрат);

Ø бути комплексним (облік можливих наслідків не тільки економічного, а й політичного, правового, психологічного та іншого характеру);

Ø можливість верифікації та контролю виконання.


Дата добавления: 2015-04-05; просмотров: 67; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Способи формалізації та реалізації господарських рішень | Експертні методи та межі їх застосування.
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2017 год. (0.008 сек.) Главная страница Случайная страница Контакты