Основні поняття і терміни

Диверсифікація – процес розподілу інвестованих коштів між різними об’єктами вкладення, безпосередньо не пов’язаними між собою.

Інвестиційні рішення – рішення щодо вкладення (інвестування) коштів в активи у певний момент часу з метою одержання прибутку в майбутньому.

Теорія оптимального портфеля – теорія, пов’язана з проблемою вибору ефективного портфеля, який максимізує очікувану дохідність за певного, прийнятного для інвестора, рівня ризику.

Фінансові рішення – рішення щодо визначення обсягу та структури коштів, що інвестуються (власних і позикових), забезпечення поточного фінансування наявних коротко- і довгострокових активів (структура власних засобів, позикових засобів, поєднання коротко- та довгострокових джерел).

ТЕМА 13. ЯКІСНЕ ОЦІНЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ.

План

Сутність політичних ризиків та їх вплив на поведінку суб'єктів господарювання.

Походження соціальних ризиків та їх співвідношення з соціальним становищем.

Характеристика адміністративно-законодавчих ризиків.

Сутність податкових ризиків та їх урахування в підприємницькій діяльності.

Сутність виробничих ризиків, їх класифікація та вплив на діяльність підприємства.

Сутність постачальних ризиків, їх передбачення та заходи запобігання.

Сутність ризиків збуту, прогнозування їх виникнення та можливі заходи запобігання.

Особливості збутових ризиків у зовнішньоекономічній діяльності підприємства.

Безпосередньо-виробничі ризики.

Сутність політичних ризиків та їх вплив на поведінку суб'єктів господарювання.

Реалізація політичного ризику може бути спричинена здійсненням певних подій політичного характеру:

· військові події, виникнення локальних конфліктів, здійснення революцій, переворотів тощо;

· загострення внутрішньополітичної ситуації в країні внаслідок проведення глобальних політичних заходів (референдумів, виборів);

· зміни в політичному курсі, що проводиться державою (наприклад, націоналізація, відмова нового уряду виконувати зобов’язання, прийняті на себе попереднім, тощо);

· зміни геополітичної ситуації (наприклад, введення ембарго (заборони) на відносини з виробниками певних країн, так само як і світового співтовариства стосовно фірм даної країни).

Визначити ступінь політичного ризику можна за спеціально розробленими методиками. Більшість міжнародних організацій користується власними методиками.