Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Б) поняття, ознаки види колізійних норм.

Читайте также:
  1. I.2.2) Классификация юридических норм.
  2. III. Поняття, ознаки та функції правових пільг
  3. IV. Поняття, ознаки та функції правових заохочень
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види
  5. Атрибути та ознаки держави.
  6. Валютні системи: поняття, структура, призначення
  7. Види колізійних норм та основні формули прикріплення.
  8. Види правових норм.
  9. Виды административно-правовых норм.

А) Системність суспільства як соціального утворення забезпечується системою засобів, що визначаються як соціальні норми, що регламентують певну сферу суспільних відносин. Окреме місце в системі засобів соціального впливу належить соціальним нормам та такому їх різновиду, як правові.

Саме вони встановлюють можливості, форми і методи впливу держави на суб’єктів суспільних відносин та надають соціальному регулюванню більш досконалих та ефективних форм.

Соціальне регулювання, що здійснюється за допомогою правових норм, характеризується як правове. Воно є основним різновидом соціального регулювання, що і визначає наявність рис, що є спільними із соціальним регулюванням, та самостійність ознак, що характеризують правове регулювання як самостійну категорію. Серед основних ознак правового регулювання визначають:

· наявність чітко визначеного предмету, тобто сфери відносин, які усвідомлюються суб’єктами та мають важливе значення для суспільства;

· наявність нормативно закріплених засобів, що характеризують:

- активне право суб’єкта (дозвіл)

- пасивний обов’язок (заборону

- активний обов’язок вчиняти правомірні дії (зобов’язання)

· наявність визначених методів, що:

- координують дії суб’єктів, характеризуючи їх рівне положення в сфері права

- визначають їх субординаційну підлеглість в процесі використання прав та виконання обов’язків, підкреслюючи наявність у одного із суб’єктів владних повноважень

· наявність визначених суб’єктів, якими можуть бути фізичні, юридичні, посадові особи та держава;

· визначеність статусу суб’єктів, оскільки в правовому регулюванні одна із сторін є уповноваженою, а інша – зобов’язаною;

· заснованість на системі норм, що забезпечують правовий характер регулювання та визначають:

- умови правомірності правового регулювання

- статус суб’єктів

- пільги чи відповідальність

· передбачає наявність системи засобів, які утворюють механізм правового регулювання;

· забезпечуються та охороняються державою, оскільки саме вона є основним суб’єктом правотворчості та єдиним суб’єктом правозастосування;

· надає можливість визначити межі втручання держави в суспільні відносини, оскільки правове регулювання має цілеспрямований, організований та упорядкований характер.



Таким чином, правове регулювання є різновидом соціального, що здійснюється державою за допомогою правових засобів з метою впорядкування відносин між різноманітними суб’єктами права та надання суспільству рис системності.

Б) Основним засобом забезпечення правового регулювання є правова норма, що встановлює зміст суб’єктивних прав та юридичних обов’язків, визначає форми взаємодії суб’єктів права, характеризує умови правомірності правового регулювання та закріплює санкції, що застосовуються до правопорушників.

Оскільки суспільні відносини є складними за формою, змістом, структурою та сферою, то процес їх регулювання потребує комплексу правових норм, що мають різноманітний характер.

Ці норми мають різноманітне призначення, що і забезпечує в кінцевому результаті сам процес регулювання.

З огляду на те, що для права, як і будь-якого інституту системи, характерний певний ступінь неузгодженості, обумовлений внутрішніми (недосконалість системи) та зовнішніми (вплив суспільства) факторами, визначається необхідність існування особливого різновиду норм, що забезпечують ліквідацію будь-яких протиріч в праві. І такими нормами є колізійні.



Існування колізійних норм забезпечує можливість звільняти правотворчі органи від необхідності прийняття спеціальних нормативних актів з метою ліквідації правових протиріч, а також полегшити правозастосовчу практику, забезпечивши її системою узгоджених норм.

Специфіка колізійних норм як засобу подолання колізій та прогалин у праві виявляється у її:

- функціях

- предметі

- змісті та структурі.

Функції колізійної норми характеризуються як напрямки її впливу на процес регулювання. Як правило, правові колізії здійснюють 3 різновиди функцій:

а) стимулююча, змістом якої є створення умов щодо найбільш повної реалізації правових приписів;

б) інформаційна, що надає можливість суб’єктам права визначити, яким чином долаються прогалини в праві та яку норму з конфліктуючих повинен застосувати суб’єкт;

в) системоутворююча, основним призначенням якої є забезпечення узгодженості законодавства та визначення його змісту.

Предмет регулювання колізійних норм є досить складним, що зумовлює наявність 2-х протилежних позицій щодо його визначення:

І. колізійні норми не мають самостійного предмету, оскільки це є різновид спеціальних норм, що мають опосередкований характер та створюють необхідні умови для реалізації регулятивних та охоронних норм;

ІІ. колізійні норми мають самостійний предмет, який складають варіанти поведінки суб’єктів у сфері правореалізації шляхом закріплення правил подолання колізій та прогалин у праві.

Зміст колізійної норми характеризується 3-х аспектною структурою:

1) інтелектуальний зміст – характеризується як намір законодавця визначити модель усунення конфлікту, що виникає в процесі реалізації правових норм;

2) вольовий зміст – характеризує владне значення колізійних норм, що усувають протиріччя між приписами, які мають владний характер;

3) нормативно-юридичний зміст, що складають визначені суспільні відносини, система юридичних фактів, а також правила застосування приписів у разі їх суперечності.

Особливості змісту колізійних норм об’єктивно зумовлюють їх організацію з 2-х частин – гіпотези та диспозиції, що і визначають особливості структури цього різновиду норм.

Гіпотеза визначає коло відносин, а диспозиція встановлює правило, норма якого закону чи який саме припис повинен застосовуватися з метою розв’язання конфлікту.

Неоднорідність та рівнозначність колізій зумовлює специфіку колізійних норм, що існують у 3-х різновидах:

1) Темпоральні норми, які спеціалізуються на розв’язанні колізій між різночасно діючими нормами права, тобто нормами, що прийняті в різний час з одного і того ж питання.

Практикою вироблено 2 способи заміни нормативно-правових актів – прямий та фактичний.

Перший характеризується як утрата нормативним актом обов’язковості із закріпленням терміну його дії чи прийняттям спеціального документу, що його відміняє.

При фактичній зміні акт зупиняє дію у випадку, коли він замінений пізніше прийнятим актом, що регулює ті ж відносини, або коли відсутні фактичні умови, що зумовлюють дію норми.

Темпоральні норми встановлюють загальний колізійний принцип, винятки з нього та загальну його конкретизацію.

Загальний темпоральний принцип відомий із часів давньоримського права і визначається формулою:

“наступний закон із одного і того ж питання скасовує дію попереднього”.

2) Просторові колізійні норми – забезпечують ліквідацію колізій між приписами, що діють у різноманітних просторових межах та зумовлюються неспівпадінням меж дії суспільних відносин та норм, що їх регулюють, внаслідок зміни меж правового регулювання шляхом звуження чи розширення сфери відносин, що регулюється за допомогою права.

Як правило, колізії норм у просторі розглядають як конфлікт норм, що виникає внаслідок дії приписів на різноманітній території. Засобом подолання таких колізій і є просторові колізійні норми, що розраховані на невизначену кількість випадків застосування. Саме вони регламентують правила подолання просторових колізій як в межах територій держави, так і в міждержавних відносинах.

3) Ієрархічні норми – забезпечують усунення колізій, що виникають між правовими нормами, що мають різну юридичну силу. Ці норми є засобом забезпечення субординації приписів в межах правової системи.

Ієрархічні колізії, що долаються за допомогою цих норм, породжуються і є результатом права нормотворчих органів приймати різноманітні за змістом норми з одного і того ж питання, а також відсутності чіткого визначення правового статусу цих органів у сфері правотворчості, що спричиняє повторне прийняття аналогічних приписів.

Ієрархічні колізійні норми усувають протиріччя за допомогою таких принципів, як верховенство Конституції; можливість прийняття підзаконних актів на основі, на виконання та у відповідності до закону, а також вимогою різноманітної юридичної сили нормативно-правових актів, що складають акти підзаконного характеру.

Таким чином, наявність колізійних норм забезпечує можливості щодо встановлення єдиних правил подолання протиріч між нормами, що мають рівну юридичну силу, що діють за принципом територіального підпорядкування або ж вміщені в нормативно-правових актах різноманітної юридичної сили.

NB:Види колізійних норм:

1) темпоральні (часові) колізійні норми – спрямовані на подолання колізій між правовими приписами прийнятими щодо одного і того ж питання в різний час. Загальним колізійно-темпоральним принципом є: „наступний нормативно-правовий акт з того є питання скасовує дію попереднього;

2) просторові колізійні норми – спрямовані на подолання колізій з приводу одного й того ж питання між приписами нормативно-правового акту, що діють у різних просторових межах. Загальний колізійно-просторовий принцип: „перевага надається нормам міжнародного права”;

3) ієрархічні (субординаційні) колізійні норми – спрямовані на подолання колізій між приписами нормативно-правових актів, що мають різну юридичну силу. Загальним колізійно-ієрархічним принципом є: „в разі суперечності застосовуються норми, що мають вищу юридичну силу”;

4) змістовні колізійні норми – спрямовані на подолання колізій між загальними і спеціальним нормативно-правовими актами (загальні поширюються на окрему сферу відносин, а спеціальні діють в межах чітко визначеного виду відносин і встановлюють для них певні особливості регулювання). Загальним колізійно-змістовним принципом є: „спеціальний нормативно-правовий акт скасовує дію загального”.

Існують складні колізійні випадки, коли збігаються темпоральні і просторові колізійні норми.

 

 


Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 19; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
ІІ. Причини існування колізій у сфері права | І. Роль економіки в генезі права
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2017 год. (0.011 сек.) Главная страница Случайная страница Контакты