ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ

Загальні вимоги

1. Обсяг статті – від 6 до 12 сторінок.

2. Текст має бути набраний у текстовому редакторі MS Word.

3. Поля: ліве – 2,0 см, праве – 1,0 см, верхнє та нижнє – 2,0 см; абзац – 1,0 см.

4. Шрифт: Times New Roman, кегль – 14 пт, інтервал – 1,5 пт, інтервал між

абзацами – 0 пт.

5. Текст необхідно набирати без переносів, із вирівнюванням за шириною сторінки. Допускається виділення ключових понять курсивом. Цитати подаються у лапках « ». При наборі тексту необхідно розрізняти символи дефісу (-) і тире (–). Бажано уникати посторінкових зносок.

6. При написанні статті потрібно враховувати вимоги, вказані у Постанові № 7- 05/1 ВАК України від 15.01.2003 р. Президії ВАК «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліку ВАК України» (див. «Бюлетень ВАК України» № 1/2003). До друку приймаються лише ті наукові статті які містять: 1) постановку проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими і практичними завданнями; 2) аналіз основних досліджень і публікацій із зазначеної проблеми; 3) окреслення невирішених питань, порушених у статті; 4) формулювання мети і завдань статті; 5) виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих наукових результатів; 6) висновки та перспективи подальшого дослідження проблеми.

Розташування матеріалів

1. Індекс УДК – у лівому верхньому куті, без відступів першого рядка, 12 пт,

міжрядковий інтервал 1,0).

2. ПІБ автора зазначається повністю, вирівнювання по лівому краю, 14 пт, виділити жирним, міжрядковий інтервал 1,0. Наступний рядок – вчене звання, вчена ступінь, посада (вирівнювання по лівому краю, 12 пт.). Назва установи (без скорочень), місто (вирівнювання по лівому краю, 12 пт.). Електронна адреса (вирівнювання по лівому краю, 12 пт, виділити

курсивом).

3. Назва статті ПРОПИСНИМИ ЛІТЕРАМИ (вирівнювання по центру сторінки без відступів першого рядка, 16 пт, виділити жирним, міжрядковий інтервал

1,0).

4. Анотація (12 пт, вирівнювання за шириною сторінки, міжрядковий інтервал 1,0, відступи справа і зліва – 1 см). Текст анотації українською мовою повинен мати (вимоги реферативної бази даних Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського «Україніка наукова») обсяг 600-800 символів із пробілами, містити короткий виклад актуальності статті, мети, змісту, перспективи подальших досліджень.

5. Ключові слова (12 пт, вирівнювання за шириною сторінки, міжрядковий інтервал 1,0, відступи справа і зліва – 1 см) від 5 до 8 термінів, розділених

знаком «;».

6. Основний текст статті – шрифт звичайний, 14 пт, вирівнювання за шириною сторінки, міжрядковий інтервал 1,5. Бібліографічні посилання у тексті беруться в квадратні дужки. Перша цифра – номер джерела у списку літератури, друга – номер сторінки. Номер джерела та номер сторінки розділяються комою та пробілом, номера джерел – крапкою з комою, напр.: [2], [2, 55], [3, 567; 12, 434], [7; 8; 12]. Крапка в реченні ставиться після дужок, посилань. Назви розділів в тексті статті – по центру, назви підрозділів – з абзацу, таблиці – по центру. Всі таблиці та інші не текстові об’єкти повинні бути пронумеровані, розміщуються всередині тексту, по центру під рисунками (наприклад, Рис. 1); справа над таблицею (Таблиця 1). Графічні зображення, які розміщені в тексті статті додатково надсилаються окремими файлами у форматі .jpeg.

7. Список використаних джерел (мовою оригіналу), оформлений за останніми вимогами ВАК України (Бюлетень ВАК України. – 2008. – № 3. – С. 9-13). Підзаголовок «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» (14 пт, виділити жирним, прописними літерами, вирівнювання по лівому краю). Джерела наводяться в алфавітному порядку з окремого абзацу, шрифт 12 пт, міжрядковий інтервал 1,0.

8. Рядки «рецензент» та «стаття надійшла до редакції….» (вирівнювання справа, 12 пт, виділити курсивом, міжрядковий інтервал 1,5; слово «Рецензент» – виділити жирним курсивом).

9. Назва статті, ПІБ, анотація та ключові слова російською мовою (елементи оформляються аналогічно як українською мовою).

10.Назва статті, ПІБ, анотація та ключові слова англійською мовою (елементи оформляються аналогічно як українською мовою).

11.Транслітерований латиницею список використаних джерел (REFERENCES

(TRANSLATED AND TRANSLITERATED)) оформляється аналогічно списку використаних джерел. Перекладений та транслітерований латиницею список використаних

джерел (шрифт 12 пт), що оформлюється наступним чином:

- прізвища авторів та власні назви (журналів, видавництв) транслітеруються латиницею;

- назви статей, конференцій – перекладаються англійською мовою;

- після кожного посилання необхідно в дужках вказати мову оригіналу джерела − (in Ukrainian) або (in Russian). Для транслітерації рекомендуємо скористатися наступними он-лайн

сервісами: для джерел українською мовою – «Стандартна українська транслітерація» в режимі паспортний стандарт для джерел російською мовою – «ТРАНСЛИТ.CC»

50. Вимоги до оформлення запрошення

51. Вимоги до оформлення пропозиції.

52. Вимоги до оформлення анотації.

Анотація (від. лат. аnnotatio - "зауваження") - коротка, стисла характеристика змісту книги, статті тощо. Це невеличка бібліографічна довідка, де стисло характеризується зміст книги, статті через перелік найголовніших у них питань, оцінюється анотований твір. Анотація найчастіше розміщена на другій сторінці будь-якої друкованої праці. Цей документ необхідно вміти складати всім, хто пише підручники, посібники, укладає допоміжну науково-методичну літературу (словники, збірники різного призначення тощо).

Реквізити анотації:

1. Прізвище, ім'я, по батькові автора (авторів).

2. Назва твору.

3. Місце видання, видавництво, рік видання.

4. Обсяг (загальна кількість сторінок, іноді - малюнків, таблиць).

5. Код за Міжнародним класифікатором книг ISBN (за потреби).

6. Стислий зміст (основні положення, викладеш в тексті).

7. Висновки.

8. Призначення для читачів. Зразок анотації довідкового видання

Подано довідкові відомості про всі самостійні країни світу (на час видання книги Тх було 191), зокрема загальні дані, основні етапи історії, державний устрій, природне середовище, населення, господарство, туризм. Довідник е першим таким виданням в Україні. В ньому використано найновіші дані ООН, Світового банку та аналогічних видань США, Франції, Німеччини.

53. Етикет ділового листування.

Етикет ділового листування

Фахівці з проблем культури ділового мовлення пропонують під час написання листа дотримуватися таких правил³¹:

І. Починати листа необхідно із звертання, яке є загальноприйнятою формою ввічливості. Проблема вибору звертання є доволі делікатною. Найпоширенішими є такі звертання: Шановний (ім 'я та по батькові)! Шановний пане/пані... (ім'я, ім'я й прізвище)! У листуванні прийнято зазначати звання адресата чи вказувати його професію: Високоповажаний міністре! Вельмишановний (високоповажний) професоре! Шановний директоре! Високоповажний пане прокуроре! Шановний суддя! До Президента держави слід звертатися так: Ваша Високодостойиосте Пане Президенте! Вельмишановний Пане Президенте! Високоповажний Пане Президенте! Пане Президенте! Необхідно запам'ятати й чітко дотримуватися форм звернення до духовних осіб Української Православної Церкви СанПатріарх(голова Церкви) Митрополит, архиепископ Єпископ Звернення Ваша Святосте! Ваше Блаженство! Ваше Високопреосвященство! До архієреїв будь-якого сану звертаються також словом владика з означенням, що відповідає санові, напр., Преосвященний Владико!* а до ієреїв - словом Отче (Преподобний Отче!), Всечесніший Отче! Всесвітліший Отче! У множині належить звертатися: Блаженніші митрополити; Висо-копреосвященні владики; Високопреподобні (Преподобні; Всечесні) отці. Зазвичай звертання до службової особи завершують знаком оклику і перше слово тексту листа пишуть з великої літери і з абзацу. Відсутність звертання може бути витлумачено як зневагу до адресата і порушення етикету ділового листування.

II. Дуже важливо ретельно обміркувати початкову фразу листа, від якої може багато залежати, адже саме вона має переконати адресата у правомірності написання листа. Якщо цей лист - відповідь на запрошення, запит, подяка, то вже у першому реченні буде доречним ввічливо висловити вдячність. Висловлюємо свою найщирішу вдячність за ... Щиро дякуємо Вам за лист з порадами та рекомендаціями щодо ... У листах-підтвердженнях варто скористатися такими початковими фразами: Із вдячністю підтверджуємо отримання листа-відповіді... Офіційно підтверджуємо свою згоду на ... На підтвердження нашої попередньої домовленості повідомляємо ... Підтверджуємо отримання Вашої телеграми ... Ми отримали Вашого листа з повідомленням про ...і щиро Вам вдячні... Поширеними вступними фразами в ділових листах є посилання на зустріч, попередній лист, телефонну розмову, подію: У відповідь на Ваш лист від (дата) ... Відповідно до контракту № що був підписаний між нашими установами, ... До інвесторів, керівників установ (організацій, підприємств), клієнтів, партнерів нерідко доводиться звертатися з проханнями. Початковими фразами цих листів можуть бути такі: Будь ласка, повідомте нас про ... У діловому світі з різних причин (ви на кілька днів затрималися з відповіддю, не змогли вчасно виконати доручення, не з'явилися чи запізнилися на зустріч, переплутали документацію) іноді виникають ситуації, коли потрібно вибачитися, перепросити за неприємності, яких ви завдали адресату. У такому разі листа слід розпочинати так: Просимо вибачення за прикре непорозуміння, що сталося ... У листах-нагадуваннях, що належать до психологічно складних, потрібно ввічливо, тактовно і ненав'язливо вказати нате, що, наприклад, термін оплати рахунка чи виконання замовлення минув. Такі листи варто розпочати так: Вважаємо за свій обоє 'язок нагадати Вам про ... Нам дуже незручно, що змушені нагадати Вам про ... Вибачте, що знову турбуємо Вас, але ми не отримали відповіді на лист від (дата). Інколи делікатність, тактовність не дають бажаних наслідків, тещі слід виявити категоричність і рішучість. Це можна зробити так: Незважаючи на неодноразові нагадування та вжиті запобіжні заходи, Ваш борг не погашено, натомість він продовжує зростати. Вважаємо за потрібне попередити Вас про свій намір розірвати контракт. До категорії складних належать листи-відмови. Якщо ви не масте можливості відповісти позитивно, то сказати "ні" слід аргументовано, коректно, доброзичливо, адже людина покладала на вас надії. За умови дотримання цих порад адресат зрозуміє, що у вас не було іншого виходу. Сформулюйте відмову так: Ми, докладно вивчивши запропонований Вами проект, з прикрістю повідомляємо, що не маємо змоги ...

III. Вибір завершальних речень є також вельми важливим і залежить насамперед від змісту листа. Так, можна повторити подяку, висловлену на початку, чи просто подякувати за допомогу, приділену увагу, оскільки слово "дякую" - найуживаніше слово кожного вихованого і порядного комерсанта, підприємця, банкіра, кожної ділової людини: Дозвольте ще раз подякувати Вам ..Доречним і корисним наприкінці листа є запевнення адресата в тому, про що йшлося в тексті: Запевняємо, що Ви цілковито можете розраховувати на нашу підтримку. Наприкінці листа можна висловити сподівання: Сподіваємося, що наша пропозиція зацікавить Вас. Наприкінці листа можна також вибачитися за турботи чи ще раз повторити вибачення за затримку з відповіддю або запізнення: Ще раз просимо вибачення за завдані турботи (клопоти, прикрощі, незручності).

IV. Не слід забувати при прощальну фразу. Найчастіше в листах уживаються такі форми: З повагою З повагою і найкращими побажаннями Після прощальної формули ввічливості розділовий знак не ставиться, з нового рядка оформлюється реквізит "Підпис". Постскриптум (приписка) наприкінці листа можливий лише за умови, що після його написання сталася подія, про яку ви неодмінно маєте повідомити адресатові. Після постскриптуму знову потрібно поставити підпис.

V. Якщо ви бажаєте досягти успіху, обов'язково слід подбати про те, щоб лист був бездоганним у всіх відношеннях, адже навіть незначне недотримання правил призведе до спотворення його змісту, зміни тону. Листи слід друкувати на гарно виконаних бланках, які є "візитною карткою" вашої установи. Подібні деталі сприятимуть створенню доброго враження про вас і вашу діяльність. Тому для виготовлення фірмових бланків варто використовувати лише високоякісний папір. Конверт за своїм дизайном має відповідати бланкові; за розміром його необхідно дібрати так, щоб не виникало потреби складати лист більше ніж двічі.

VI. Ділові листи не повинні бути надто довгими. Викладати свої міркування слід чітко, лаконічно, по суті, тоді вся запропонована інформація буде доречною. Дотримання правил етикету листування є свідченням вашої поваги до адресата, ввічливості, вихованості і сприяє налагодженню добрих стосунків між колегами, партнерами.

54. Типові мовні звороти у текстах офіційно-ділових паперів.

55. Реквізити листа та їх оформлення.

Реквізити листа та їх оформлювання

Службові листи пишуть чи друкують на бланку або чистому аркуші паперу. Основні реквізити листа за державним стандартом такі:

1. Державний герб. Має бути розташований у центрі верхнього берега або над серединою рядка з назвою організації.

2. Емблема організації, установи чи підприємства (не відтворюють, якщо на бланку розміщено зображення Державного герба України).

3. Зображення державних нагород. Розташовуються у верхньому лівому кутку на рівні реквізитів 07,08.

4. Код організації, установи чи підприємства. Зазначається за ЄД-РПОУ після реквізиту довідкові відомості про організацію (09).

5. Повна назва установи, організації чи підприємства - автора листа. Відтворюється угорі ліворуч за допомогою штампа або друкарським способом.

6. Назва структурного підрозділу. Дозволяється друкувати машинописним способом у верхньому лівому кутку.

7. Індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреси, номер телетайпа, номери телефону, факсу. Розташовують у верхньому лівому кутку, оформляють відповідно до поштових правил. Для здійснення розрахунково-грошових операцій на бланках листів указують номер розрахункового рахунка у відділенні банку.

10. Будь-який службовий лист повинен мати заголовок до тексту, що містить короткий виклад його основного змісту. Він має бути стислим, точно передавати зміст листа і відповідати на питання "про що?", наприклад: Про постачання автомобілів.

Якщо в листі порушено кілька взаємопов'язаних питань, то заголовок може бути узагальненим, наприклад: Про взаємодопомогу і співпрацю.

Наявність заголовка значно полегшує роботу з листом на всіх етапах його проходження - від реєстрації в установі - адресанті до направлення його до справи після виконання в установі. - адресаті.

Запам'ятайте!

Заголовок до тексту службового листа оформлюють від межі лівого берега без відступу; максимальна довжина рядка -28 друкованих знаків. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

11. Текст листа складається з двох частин: опису фактів або подій, що послужили підставою для написання листа; висновків та пропозицій.

12. Позначення про наявність додатка роблять ліворуч під текстом з нового рядка. Є два способи оформлення цього реквізиту:

1) якщо лист містить додатки, про які згадувалося в тексті, або ті, що пояснюють його зміст, то відмітку оформлюють так: Додаток: на 2 арк. у 1 прим.

2) якщо лист містить додатки, не зазначені в тексті, то їх слід перелічити із вказівкою на кількість сторінок у кожному з них і кількість примірників:

Додатки:

1. Проект реконструкції школи: на 2 арк. в 1 прим.

2. Акт прийняття нових будівельних матеріалів: на 3 арк. у 1 прш. Якщо ж лист містить велику кількість додатків, то окремо складають

їх список, а в листі після тексту зазначають: Додаток: відповідно до списку на 7 арк.

13. Підписує службовий лист переважно керівник установи (організації, підприємства), його заступник чи керівник структурного підрозділу. Якщо лист написано на бланку установи, то зазначають лише посаду, ініціали та прізвище особи, яка підписує лист (назву установи не повторюють).

56. Класифікація листів.

Деловое письмо – основное средство переписки, осуществляемой между субъектами делового общения. Деловое письмо является линейным эвристичным текстом. По структуре может быть простым и сложным, соотноситься с любым типом речи.

Вопрос о классификации деловых писем остаётся открытым в связи с обилием их жанров.

Наиболее удобным классификационным признаком является функциональный критерий.

1. С точки зрения передачи информации обще-делового значения выделяют: письмо-сообщение, информационное письмо, сопроводительное письмо.

2. С точки зрения передачи информации целевого делового значения выделяют: письмо-просьбу, письмо-запрос, письмо-подтверждение, гарантийное письмо, письмо-предложение (оферту), письмо-заявление, письмо-заказ (акцепт), письмо-претензию (рекламацию).

3. С точки зрения передачи информации вспомогательного делового значения выделяют: уведомление, напоминание, предупреждение, извещение, имиджевое письмо, рекомендательное письмо.

4. С точки зрения передачи прочей информации выделяют: поздравление, приглашение, извинение, сожаление, письмо по случаю отъезда,

благодарность, отказ.

По количеству затрагиваемых проблем письма делятся на одноаспектные и многоаспектные. В многоаспектных письмах затрагиваемые вопросы должны быть связанными друг с другом.

57. Структура ділового листа.

Текст письма должен иметь заголовок, который отвечает на вопрос о ком? о чём? О сроках поставки продукции. В заголовке не рекомендуется употреблять слова касательно, по делу. Если тему письма сформулировать сложно, заголовок может иметь следующую форму: Ваше письмо от 01.04. 2009.

Не следует начинать письмо с повтора содержания предыдущего документа. Указание на эту информацию даёт заголовок.

Излишне писать название предприятия рядом с должностью лица, которое подписывает письмо, поскольку в реквизитах организация уже указана.

Деловые письма могут быть написаны от первого лица единственного числа, первого лица множественного числа, от третьего лица единственного числа. Просим направить, прошу выделить, предприятие не возражает. Письмо не должно быть большим. Его объём не должен превышать двух страниц. Оптимальный объём делового письма – одна страница.

Каждое сложное синтаксическое целое в деловом письме должно бать отделено абзацем и для быстроты чтения и удобства работы с письмом – отбивкой. Иногда сложные синтаксические целые могут быть озаглавлены.

Как правило, письмо имеет следующую композицию: введение, аргументация, заключение. Во введении указываются причины и мотивы письма, делаются отсылки на предыдущие документы, говорится о сложившейся ситуации. В срединной части излагается основное содержание письма; если необходимо, точка зрения аргументируется. В заключении подводятся итоги, повторяются требования, делаются распоряжения, вносятся конкретные предложения, выражается благодарность, просьба и т.д.

58. Вимоги до оформлення листів, які не потребують відповіді.

59. Вимоги до оформлення листів, які потребують відповіді.

60. Вимоги до оформлення гарантійного листа.

Гарантійний лист – це службовий лист, якого пишуть для підтвердження певних умов, зобов’язань. Здебільшого гарантують оплату за певні послуги, виконану роботу, надану житлову площу, якісне виконання роботи. У гарантійних листах слід дотримуватися етичних норм спілкування – у ввічливій, тактовній формі висловлювати готовність до певних дій.

Такі листи адресують організації, установі, фірмі чи окремій філії.

Типові мовні звороти

1. Гарантуємо оплату рахунків.

2. Ми можемо надати Вам абсолютну гарантію якості …

3. Будь ласка, зверніть увагу на якість наших виробів, свідченням якої є додані до листа зразки.

Якщо постала потреба змінити або уточнити умови гарантії, то в пригоді стануть такі фрази:

1. Ми можемо погодитися на Вашу пропозицію від …(дата) лише за умови, що Ви надасте нам загальноприйняту гарантію. Будемо вдячні, якщо Ви письмово повідомите нам про своє рішення щодо цього питання.

2. У Вашій пропозиції від …(дата) не згадано про жодні гарантії.

3. На превеликий жаль, у нас є кілька зауважень до гарантійних зобов’язань, що перелічені у пропозиції від … (дата). Просимо Вас переглянути й уточнити їх.

4. Повідомте, будь ласка, про Ваші гарантійні зобов’язання щодо пропозиції від …(дата). Просимо зробити це якомога швидше.

Гарантійний лист оформлюють на бланку листа організації. Якщо в організації не передбачено бланка листа, то гарантійний лист можна оформити на загальному бланку формату А4 або А5 (залежно від обся­гу тексту).

Складаючи й оформлюючи гарантійного листа, зверніть увагу на такі моменти:

• у гарантійному листі дозволяється зазначати реквізит «Назва виду документа», а саме — ГАРАНТІЙНИЙ ЛИСТ;

• незважаючи на те, що банківські реквізити організації-адресанта ма­ють бути наведені на бланку листа, їх необхідно зазначити й у само­му тексті;

• гарантійний лист мають підписати керівник організації і головний бухгалтер;

• підписи посадових осіб на гарантійному листі засвідчують відбитком основної круглої печатки організації. Відбиток печатки має бути чіт­ким, добре читатися і не закривати собою підписи;

• прізвище виконавця і номер його телефону зазначають у разі по­треби.

61. Мовні штампи у офіційно-ділових паперах.

62. Вживання іншомовних слов у офіційно- ділових паперах.

63. Основні правила оформлення реквізитів у офіційно-ділових паперах.