Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Хвороби насіння зернових культур.

Читайте также:
  1. Біоетичні проблеми хвороби
  2. Венеричні хвороби
  3. Все вирощене насіння батьківських форм повністю обробляється в системі першої ланки і відпускається потім насінницьким господарствам для посіву на ділянках гібридизації.
  4. Глобалізація культури. Вплив процесу глобалізації на універсалізацію культур.
  5. Документація насіння
  6. Документи сортового насіння.
  7. Единство и многообразие культур. Типология культур. Проблема диалога культур.
  8. Екологічні основи вирощування високоврожайного насіння.
  9. Заходи захисту насіння від хвороб, шкідників.
  10. Збирання і післязбиральна обробка насіння кукурудзи.

Насіння уражене хворобами, знижує посівні якості, схожість та енергію проростання, що призводить до затримки сходів і загального розвитку рослин, до зрідженості сходів. Найбільш поширені хвороби насіння зернових такі.

Летюча сажка ( Ustilago tritici Pers). Спори гриба, які утворились в уражених колоссях у вигляді чорної маси, розносяться вітром і потрапляють разом з пилком, заражають зав’язь.

Заражене зерно зовні не відрізняється від здорового, але з нього виростають рослини з ураженим сажкою колосом. Уражає: пшеницю, ячмінь, овес.

Тверда сажка ( Tilletia tritici Wint) уражує зерно. Колосся уражених рослин легковаге, з розчепіреними остями. Під оболонкою зернини замість ендосперму утворюються спори сажки, які легко розпорошуються при обмолоті і зберігаються на оболонках здорових зернин, проростають під час схожості рослин. Зниження урожайності на 10-15%.

Фузаріоз колоса (Fusarium graminerum Schw). На колоскових лусочках розвивається рожево-оранжевий наліт в вигляді подушечок. Пізніше він зникає і з’являються чорні крапки – перитеції – плодові тіла збудника хвороби.

При сильному уражені колосся буріє, зерно формується зморшкувате, сірувате, пронизане міцелієм гриба, втрачає схожість. Збудник зберігається в ґрунті та на післязбиральних рештках. Зараження відбувається у період від початку колосіння до повної стиглості зерна.

Чорний бактеріоз ( Xanthomonas translucens var. undulosum Hagb). Характерна ознака хвороби – почорніння верхньої частини колоскових лусок, а також остей. При сильному ураженні весь колос буріє, зерно в ньому стає щуплим. Таке відбувається при вологості повітря біля 100% і температурі від 5о до 40оС ( оптимум біля 20оС ). Найбільший розвиток хвороби відбувається в роки з високою вологістю в період формування зерна. Із ураженого ннасіння формуються хворі рослини , частина яких гине в період сходів, а інші слабо ростуть і розповсюджують бактерії, які дифузно уражують все нові і нові рослини.

Джерелом інфекції являються заражене насіння та неперепрілі рештки хворих рослин. При сильному уражені урожай зменшується на 50% і більше.

Базальний бактеріоз ( Pseudomonas atrofaciens St). Уражає пшеницю, жито, інколи ячмінь і овес. На листях появляються спочатку світлі водянисті, а пізніше коричневі плями. Колосові луски буріють біля основи, чорніє зародкова частина зерна. При сильному розвитку хвороби проявляється карликовість стебла, суха гниль верхнього листка, побуріння колеоптилю.



Найбільший розвиток захворювання відбувається в роки з невисокою температурою і підвищеною вологістю повітря. Рослини передчасно втрачають листя, зерно стає щуплим, з низькою схожістю. Зниження врожаю – 20% і більше. Інфекція розповсюджується через уражене насіння і поживні рештки хворих рослин.

Кореневі гнилі. Уражують первинні та вторинні корені, підземні міжвузля і основу стебла. Раннє ураження призводить до загибелі проростків і сходів, пізніше – до пригнічення рослин, до щуплості колосу і пустоколосості.

Кореневі гнилі розрізняють залежно від збудників: гельмінтоспоріозна, фузаріозна, церкоспорельозна, офіобольозна.

Звичайна, або гельмінтоспоріозна коренева гниль ( Helmintohosporium sativum Pfmol) поширена в посушливих зонах Степу України.

Хвороба проявляється у вигляді темно-бурих кореневих штрихів, плям або широких смуг на корінцях, епікотилі, підземних, міжвузлях, біля основи стебла. Цей збудник також уражує листя та зерно пшениці, ячменю і інших зернових.



У даному випадку хвороби рослин одержали відповідно назви темно-бура плямистість і чорний зародок.

Патоген зберігається міцелієм в ураженому насінні, також конідіями і хламідо-спорами на рослинних рештках і безпосередньо в грунті.

Фузаріозна коренева гниль ( Fusarium graminearum). Симптоми хвороби багато в чому нагадують гельмінтоспоріозну гниль. Проявляється частіше в Лісостепу і Поліссі, а в Степу у роки з підвищеною вологістю.

Зараження рослин фузаріозною гниллю відбувається від інфекції, яка знаходиться безпосередньо в ґрунті, рослинних рештках і насінні.

Церкоспоріозна коренева гниль ( Cercosporella herpotrichoides Fron). Поширена в степу на зрошенні, а також в західних і центральних областях на посівах оз.пшениці, яр.пшениці, ячменю, вівса. Хвороба проявляється в ураженні стебла на нижніх міжвузлях у вигляді еліпсоподібних, білуватих плям з розпливчатим краєм, буруватим ореолом довжиною до 2.5 см.

В середині часто утворюється темна строма (мікросклероції), що нагадують “око”. При сильному ураженні, коли плями оперізують стебло воно ламається і падає. Відбувається хаотичне вилягання. Втрати урожаю до 30% і більше. Інфекція зберігається на рослинних рештках, через насіння не передається.

Офіобольозна коренева гниль ( Оphyobolus graminus Sac.). Поширена в Лісостепу і Поліссі, на оз.пшениці і ячмені. Коренева система уражених рослин темніє, загниває і руйнуються біля вузла кущіння, хворі рослини слабо кущаться, відстають у рості, у фазі цвітіння спостерігається в’янення листків і відмирання продуктивних стебел. У колосі зерно щупле, або зовсім відсутне.

Основне джерело інфекції, хвороби – рештки уражених рослин, де патоген зберігається на стадії міцелію. Грибниця у грунті зберігає життєздатність протягом 10 років. З насіння збудник не передається. Втрати врожаю від офіобольозної кореневої гнилі досягають 40% і більше.

Важливим заходом захисту зернових культур від кореневих гнилей являється розміщення посівів після таких попередників, які не уражуються цими хворобами ( чорний пар, багаторічні трави, пропашні культури ), внесення фосфорно-калійних мінеральних, а також органічних добрив.

Проти гельмінтоспоріозної і фузаріозної гнилей ефективне протруювання байтаном, бенлатом (фундазолом), вітаваксом 200, віта тіурамом, гранозаном та іншими препаратами, проти церкоспорельозної – обприскування посівів фундазолом в фазу трубкування рослин.

Чорний зародок – альтернаріоз ( Alternaria tenuis Nees et Fr.) гриб проникає в середину зернівки, а його грибниця скручується на оболонці, рідко в ендоспермі.

Уражене зерно як правило, крупне, добре виповнене, але з чорним зародком. Насіння, уражене чорним зародком, фізологічно недорозвинуте, має низьку енергію проростання і схожість, рослини пригнічені і знижують урожайність. Мука із зерна з “чорним зародком” має низькі хлібопекарські якості.

Ріжки злаків (Сleviceps purpurea Tul). Хвороба поширена в усіх зонах вирощування зернових колосових культур, частіше на Поліссі. Уражуються пшениця, ячмінь, найбільше жито, особливо в роки з підвищеною вологістю в період цвітіння рослин.

На уражених рослинах замість зерна в колосі утворюються чорні ріжки (склероції гриба). Довжина їх від 1 до 5 см. Частина склероцій обсипається на землю під час достигання і збирання врожаю, попадає в насіння.

Ураженню хворобою сприяє тепла волога погода, відкритий тип і розтягнутість цвітіння злаків. Сильніше уражуються рослини в крайових смугах, які більше заселені комахами переносниками збудників хвороб.

В ріжках утворюються алкалоїди, які є отруйними для людей і тварин. Отруєння викликає запаморочення голови, судороги і навіть смерть.

Кількість ріжків в продовольчому і фуражному зерні допускається не більше 0.5% в насінні першої – третьої репродукції – 0.03%, еліти – 0.01%, а в оригінальному насінні зовсім не допускається.

 


Дата добавления: 2014-11-13; просмотров: 109; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Шкідники насіння в період зберігання. | Заходи захисту насіння від хвороб, шкідників.
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2018 год. (0.008 сек.) Главная страница Случайная страница Контакты