Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Фактори розлучуваності

Читайте также:
  1. Виробнича структура підприємства та фактори її розвитку
  2. Виробничі ресурси і їх структура. Фактори виробництва
  3. Гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання
  4. Динаміка шлюбності та розлучуваності в Україні
  5. Договор финансирования под уступку денежного требования (факторинг).
  6. Інвестиції. Крива попиту на інвестиції та фактори, що її визначають
  7. Коефіцієнти розлучуваності
  8. Неспецифічні фактори захисту організму
  9. Організаційні структури та фактори їх розвитку
  10. Полигенный тип наследования. Особенности прогнозирования мультифакториальных болезней человека.

 

Демографія разом з іншими науками (соціологією, юриспруденцією та ін.) досліджує причини і фактори розлучуваності. Демографію ці питання цікавлять з точки зору впливу розлучуваності на відтворення населення. Факторів і причин припинення шлюбу існує безліч, і не усі вони можуть бути виміряні кіль­кісно.

Серед демографічних факторів розлучуваності головне місце займає вік подружжя, який виступає у трьох вимірниках: вік взяття шлюбу, вік припинення шлюбу, різниця у віці подружжя (чоловіків і жінок). Кожний з цих вимірників має свій специфічний вплив на тривалість шлюбу та причини розриву шлюбу.

Другим важливим демографічним фактором розлучуваності є тривалість шлюбу. Дані таблиць 5.11 і 5.12 показують, що ймовірність розлучень спочатку підвищується, а потім поступово знижується.

Важливим фактором є число дітей в сім'ї. Дослідження показують, а статистичні дані підтверджують, що ймовірність розлучень вища в сім'ях без дітей, або з однією дитиною (табл. 5.13).

Таблиця 5.13

Розподіл розлучень в Україні за кількістю

спільних дітей, %

 
Усього 100,0 100,0
у тому числі з числом спільних дітей:    
– не було спільних дітей 41,5 41,4
– однією 44,9 47,2
– двома 12,2 10,1
– трьома і більше 1,4 1,3

Джерело: Населення України. / Демографічний щорічник. К., 2007. с.122

Рівень розлучуваності у ті чи іншій країні також залежить від релігії, народних традицій, шлюбного та сімейного законодавства. Відомо, що в країнах, де сповідається іслам, рівень розлучуваності значно нижчий, ніж в інших країнах.

Жорсткість або послаблення законодавчих актів щодо процедури припинення шлюбу безпосередньо впливають на рівень розлучуваності в країні.

До 1917 р. в Росії розлучення були надзвичайно рідким явищем. Так, у 1897 р. серед православних (це 70 % усіх осіб у віці 20 років і старше) було зареєстровано лише 1132 розлучення. Основна причина полягала у жорстких вимогах законодавства. Розлучення допускалися за бажанням одного з подружжя лише за наявності однієї з трьох причин, а саме: доказаного перелюбства одного з подружжя, або недієздатність; засудження одного з подружжя з позбавленням усіх прав, або засланням до Сибіру; безвісна відсутність одного з подружжя [25].



Протилежного напрямку мав вплив змін у законодавстві СРСР. У грудні 1965 р. був прийнятий Указ, відповідно до якого спрощувалася процедура реєстрації розлучень. У результаті число зареєстрованих шлюбів у 1966 р. майже удвічі перевищило їх число у 1965 р., що неможливо за нормальних умов. В Україні коефіцієнт розлучуваності складав: у 1965 р. 1,7 ‰ , а у 1965 р. – 3,1 ‰, що пояснюється реакцією населення на послаблення процедури розлучення (припинення публікації у пресі, відміна обов’язкового розгляду справи про розлучення у народному суді та ін.)

Суттєвим фактором, роль якого в останні роки підвищується, є суспільна думка щодо причин розлучень. В суспільстві відбувається певний дрейф мотивів від признання припинення шлюбу за поважних причин (безпліддя, перелюбство і т. п.) до признання його допустимості та навіть обов'язковості при відсутності кохання.

Наприкінці доцільно порівняти шлюбність та розлучуваність як складові процесу формування шлюбної та сімейної структури, що безпосередньо впливають на відтворення населення (рисунок 5.1).



Коефіцієнти шлюбності
Коефіцієнти розлучуваності

Рис. 5.1. Динаміка коефіцієнтів шлюбності та розлучуваності

в Україні у 1940 – 2006 рр.

На фоні стабільної відносно динаміки коефіцієнту розлучуваності спостерігаються значні коливання коефіцієнтів шлюбності населення України, хоча, починаючи з кінця 70-х років намітилася тенденція до їх скорочення. Підвищення шлюбності після 2000 р. є результатом вступу у шлюбоспроможний вік осіб народжених у 80-ті роки, коли мало місце підвищення народжуваності в Україні.

Запитання для самоконтролю

 

1. Дайте визначення поняттям: шлюб, фактичний, юридичний

2. Що таке традиційний та сучасний типи шлюбу?

3. Які категорії шлюбного стану визначаються під час перепису населення?

4. Дайте визначення категорій "сім'я" та "домогосподарство". Охарактеризуйте типи сімей.

5. Які коефіцієнти входять в систему показників, що характеризують рівень та інтенсивність шлюбності? Порядок їх розрахунку.

6. Яка різниця між населенням у шлюбоспроможному віці та шлюбоспроможним населенням?

7. Як обчислюються спеціальні коефіцієнти шлюбності?

8. Коефіцієнти розлучуваності. Порядок його обчислення та зміст.

9. Дайте визначення основних факторів розлучуваності.


Дата добавления: 2015-04-16; просмотров: 68; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Коефіцієнти розлучуваності | Показники народжуваності
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2018 год. (0.009 сек.) Главная страница Случайная страница Контакты