Види демографічних прогнозів

У сучасній теорії та практиці демографічного прогнозування існує декілька визначень демографічного прогнозу. Власне демографічний прогноз– це загальна оцінка майбутньої чисельності населення, а детальний розрахунок структури населення на відповідну дату називають перспективним розрахунком, або проекцією населення.

На достовірність прогнозів суттєвий вплив має термін,для якого проводять розрахунок. За цією ознакою усі прогнози підрозділяються на чотири групи:

1. Прогнози короткострокові – розраховані на 5 років вперед. Це розрахунки, які мають найвищу достовірність.

2. Прогнози середньострокові – розраховані на 10-15-20 років вперед. Достовірність їх нижча, ніж попередніх, але й вони достатньо точно відображають загальну тенденцію динаміки чисельності населення, яка закладена ще в сьогоденні.

3. Прогнози довгострокові – розраховані на 30-50 років вперед. Тут звичайно неможливо говорити про високу достовірність розрахунків, За такий період у житті суспільства можуть відбутися такі події, що впливають на розвиток населення, які неможливо передбачити. В той же час, якщо розрахунки базуються на розумній екстраполяції сучасних тенденцій, вони можуть несуттєво відхилитися від реальності.

4. Прогнози наддовгострокові – розраховані на 100-200-300 років вперед. Подібні прогнози повністю позбавлені будь-якого наукового значення. Це не більш ніж гіпотези.

У залежності від терміну прогнозу визначається методика розрахунку. Ті методи, що підходять для короткострокового прогнозування не підходять для середньострокових і навпаки.

Вибір методу розрахунку залежить не тільки від терміну прогнозу, а й від його типу чи виду. Існує чотири види (типа) прогнозів в залежності від їх призначення:

1. Реалістичні прогнози – розраховуються безпосередньо для практичних цілей, пов'язаних з розробкою економічних і соціальних програм тощо.

2. Аналітичні прогнози – мають, перш за все, теоретичний пізнавальний зміст для більш детального дослідження демографічних процесів та перевірки різних гіпотез.

3. Нормативні прогнози – містять більш-менш конкретні рекомендації з метою впливу на зміну тенденцій розвитку демографічних процесів у необхідному напрямку.

4. Прогнози-застереження – спрямовані на стимулювання демографічної політики у відповідному напрямку, або як апеляція до суспільної думки.

Нормативні прогнози і прогнози-застереження є свого роду антиподами. Прогнози-застереження, як правило, обмежуються констатацією різного роду погроз і небезпечних тенденцій. Нормативні ж прогнози призначені для визначення найбільш оптимального режиму відтворення населення, зміни поколінь, розміщення та ін. Другими словами, нормативний прогноз представляє собою теоретичне обґрунтування відповідної демографічної політики, тоді як прогноз-застереження зводяться у кращому випадку до декларації необхідності такої політики.

Основою демографічних прогнозів виступаютьпередумовиабогіпотези. Об'єктом гіпотез можуть бути народжуваність, смертність, міграція, тобто фактори, що визначають майбутню чисельність і структуру населення. Щоб врахувати не одну, а декілька гіпотез, реалістичні прогнози складають в декількох варіантах. Найчастіше їх три: мінімальний (або песимістичний), максимальний (або оптимістичний) і середній.

Мінімальний варіант виходить з припущення, що плідність буде знаходиться на низькому рівні, смертність – на високому, приріст населення – мінімальний, або відбудеться його скорочення. Мінімальний варіант показує, що станеться у гіршому випадку і в цьому його пізнавальна цінність.

Максимальний варіантбазується на гіпотезі, що все буде добре: висока народжуваність, низька смертність, в результаті населення буде швидко збільшуватися. Пізнавальне значення його полягає в тому, що він показує можливі спроможності населення для поширеного відтворення.

Середній варіант дає найточнішу картину майбутнього населення.

Іноді ці три варіанти доповнюються четвертим, який виходить з припущення про незмінність в майбутньому сучасного режиму відтворення населення.

Відправним моментом наукового демографічного пронозу є глибоке знання сучасного становища, а саме: чисельності населення, його розподілу за віком і статтю, тенденцій показників інтенсивності демографічних процесів – народжуваності, смертності, міграції. Майстерність демографів полягає не в тому, щоб визначити майбутню чисельність населення на основі перенесення існуючих тепер коефіцієнтів у майбутнє, а в тому, щоб передбачити можливі зміни цих коефіцієнтів у майбутньому.