Стаття 21. Особливості оплати праці, надання відпусток та пенсійного забезпечення окремих категорій працівників, які мають підвищений ризик інфікування ВІЛ

1. Працівникам, зайнятим у сфері надання медичної
допомоги людям, які живуть з ВІЛ, лабораторною діагностикою
ВІЛ-інфекції, проведенням наукових досліджень з використанням
інфікованого матеріалу, виробництвом біологічних препаратів для
діагностики, лікування та профілактики ВІЛ-інфекції,
встановлюється доплата до заробітної плати, надається право на
пенсію за віком на пільгових умовах та щорічну додаткову відпустку
в порядку, встановленому законодавством.

Стаття 22. Порядок підтвердження зв'язку зараження ВІЛ-інфекцією з виконанням працівником своїх професійних обов'язків

1. ВІЛ-інфекція, якою заразилася особа внаслідок виконання
професійних обов'язків, належить до професійних захворювань.
2. Порядок підтвердження зв'язку зараження ВІЛ-інфекцією з
виконанням працівником своїх професійних обов'язків затверджується
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у
галузі охорони здоров'я.

Стаття 23. Поліпшення житлових умов медичних та інших працівників, які заразилися ВІЛ-інфекцією внаслідок виконання своїх професійних обов'язків

1. Медичні та інші працівники, які заразилися ВІЛ-інфекцією
внаслідок виконання професійних обов'язків, мають право на
першочергове поліпшення житлових умов у порядку, встановленому
законодавством.

Розділ V
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ
ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЮ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ

Стаття 24. Відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту прав людей, які живуть з ВІЛ, та відповідальність за завідоме створення ризику небезпеки зараження чи зараження ВІЛ-інфекцією іншої особи

1. Порушення законодавства у сфері запобігання поширенню
ВІЛ-інфекції тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову,
адміністративну або кримінальну відповідальність у встановленому
законом порядку".

Приложение 27

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ТРАНСПЛАНТАЦІЮ ОРГАНІВ ТА ІНШИХ АНАТОМИЧНИХ МАТЕРІАЛОВ ЛЮДИНІ

Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 41, ст.377)
{Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 997-V (997-16) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440
N 2608-VI (2608-17) від 19.10.2010, ВВР, 2011, N 11, ст.69 }
N 5460-VI (5460-17) від 16.10.2012}

Цей Закон з урахуванням сучасного стану науки і рекомендацій
Всесвітньої організації охорони здоров'я визначає умови і порядок
застосування трансплантації як спеціального методу лікування,
забезпечує додержання в Україні прав людини та захист людської
гідності при застосуванні трансплантації та здійсненні іншої,
пов'язаної з нею діяльності.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому
значенні:

· трансплантація - спеціальний метод лікування, що полягає в
пересадці реципієнту органа або іншого анатомічного матеріалу,
взятих у людини чи у тварини;