Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ВИРОБНИЦТВА




Час виник нення Концепції та їх основний методичний внесок у теорію і практику Авторство
Поділ праці А. Сміт
Фабричний кодекс: суворий розклад, система штрафів за відхилення від нього Р. Аркрайт
Взаємозамінні частини виробів Е. Уітні
Принципи наукового управління: виділення та вивчення елементів операцій; хронометраж; нормування праці; облік; контроль; стимулювання праці Ф. Тейлор
Дослідження трудових рухів. Виникнення промислової психології Ф. та Л. Гілбрет
Діаграма графіка робіт, що відображає ре- альні та очікувані показники діяльності Г. Гантт
Складальна конвеєрна лінія. Поточна організація виробництва Г. Форд
Математична модель управління запасами. Визначення економічно доцільного розміру партії замовлення Ф. Харріс
1920-ті рр. Побудова виробничих процесів у часі, моделювання графіків руху деталей по операціях, формули розрахунку виробничого циклу К. Адамецький
Дослідження мотивації праці Е. Мейо
1930-ті рр. Методи вибіркової перевірки та статистичні таблиці для контролю якості У. Шухарт, Х. Додж, Х. Ромінг
1940-ві роки Методи групової обробки деталей, що сприяли автоматизації та поширенню високоефективних групових поточних ліній у серійному та дрібносерійному виробництві С. Митрофанов
1940-ві рр. Мікроелементне нормування праці (МТМ) Г. Мейнард, В. Іоффе
50—60-ті роки ХХ ст... Методи дослідження операцій: моделювання виробничої діяльності, теорія черг, теорія прийняття рішень, математичне програмування, методи сітьового планування проектів (PERT та CPM) Велика кількість дослідників
60- 70-ті рр. Широке використання комп’ютерної техніки: графіки закупок, управління запасами, прогнозування, управління проектами, планування матеріальних потреб (MRP) Фірми-виробники, дослідники
1980-ті роки Моделювання виробничих стратегій як засобу конкурентної боротьби Дослідники Гарвардської бізнес-школи
1980-ті роки Концепції якості та гнучкості виробництва, конкуренції на основі часового чинника: JIT (точно вчасно), Канбан, TQC (всеосяжний контроль якості) та автоматизація виробництва (Poka-yjkes, CIM, CAD/CAM, роботи та інше) Д. Юран та дослідники у різних інженерних га­лузях розвинених країн
1990-ті роки Концепція всеосяжного управління якістю. Уведення міжнародних стандартів ISO 9000, розгортання функції якості, сумісне проектування, функціонально-вартісний аналіз, модель безперервних поліпшень Міжнародна організація стандартизації (ISO)
1990-ті рр. Моделювання оновлення бізнес-процесів та радикальних змін М. Хаммер, консалтингові фірми
Поча-ток ХХІ ст. Екологічний менеджмент. Уведення системи міжнародних стандартів ISO 14000 з метою зменшення забруднення довкілля Міжнародна організація стандартизації

 

3. В практиці ринкової економіки виокремилися різні форми організації суспільного виробництва :

· спеціалізація;

· кооперування;

· концентрація;

· комбінування.

 

1. Спеціалізація( від лат. “ особливий ”) -це процес розподілу праці, тобто закріпленняза підприємством випуску певної продукції або виконання певних послуг.

Форми спеціалізації:

- предметна, тобто спеціалізація з випуску готових виробів ( верстат, меблі );

- агрегатна, тобто спеціалізація з випуску агрегатів ( двигун );

- вузлова, тобто спеціалізація з випуску складальних одиниць, вузлів ( плати для ПК );

- подетальна, тобто спеціалізація з випуску окремих деталей.

- технологічна, тобто спеціалізація з окремих стадій технологічного процесу, окремих операцій ( штампування, литво )

Економічні переваги спеціалізації :

1. Спрощується управління і планування на підприємстві.

2. Скорочуються витрати на переналагодження обладнання ( гроші та час ) і збільшується фондовіддача.

3. Збільшується виробничий досвід і продуктивність праці робочих, що призводить до підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності, а отже – прибутку.

4. З’являється можливість організувати масове виробництво, що призводить до поступового зниження собівартості.

Основні недоліки спеціалізації :

  • Велика матеріаломісткість через неповне використання відходів.

· Залежність суспільства від спеціалізованих працівників. «Страйки докерів або водіїв вантажних автомашин здатні дуже швидко привести до не­стачі товарів», — зазначають Кемпбелл Р. Макконнелл і Стенлі Л. Брю.

 

2. Кооперування( від лат. “ співпраця “ ) – це зворотній бік спеціалізації, форма виробничих зв’язків між спеціалізованими підприємствами щодо спільного випуску продукції.

Форми кооперування :

а) кооперування, засноване на найбільш повному використанні зайвих виробничих площ і потужностей одних підприємств для задоволення потреб інших підприємств;

б) кооперування, засноване на технологічній пристосованості спеціалізованих підприємств одне до одного щодо спільного випуску продукції.

Класифікація видів кооперування :

1. За ознакою об’єктом поставок :

- предметне - подетальне - технологічне

2. З галузевою ознакою :

- внутрішньогалузеве - міжгалузеве

3. За територіальною ознакою :

- внутрішньорайонне - міжрайонне - внутрішньодержавне - міждержавне

4. За тривалістю зв’язків :

- тривалі - тимчасові

Економічні переваги кооперування :

1. Підприємство звільняється від необхідності організувати в себе нераціональне виробництво напівфабрикатів, які можна б було отримати за кооперацією.

2. Скорочення строку виготовлення продукції.

Недоліки кооперування :

1. Великі транспортні витрати.

2. Необхідність виробничих запасів продукції, яка поставляється по кооперації, через можливі зриви поставок.

 

3. Концентрація ( від лат. “ зосередження “ ) – це зосередження виробництва на великих підприємствах.

Види концентрації :

1. Абсолютна – збільшення розмірів підприємства ( навіть, географічне ).

2. Відносна - збільшення питомої ваги продукції великих підприємств у загальному обсязі продукції галузі.

Економічні переваги концентрації:

1. Можливість організувати масове виробництво.

2. Скорочення апарату управління.

Недоліки концентрації :

- Тривалий строк окупності капітальних вкладень у велике підприємство.

4. Комбінування( від лат. “ поєднання “ ) – це поєднання на одному підприємстві випуску продукції різного промислового призначення.

Форми комбінування:

а) комбінування на основі послідовної переробки вихідної сировини ( наприклад, на металургійному комбінаті : руда ® чавун ® сталь ® прокат;

б) комбінування на основі використання відходів виробництва ( наприклад, після виплавки чавуну залишаються відходи – шлак , з нього можна виготовляти : шлакобетон, гравій для будівництва доріг, цемент, шлаковату );

в) комбінування на основі комплексного використання сировини ( переробка нафти, кольорових металів );

г) комбінування на основі комплексного поєднання сільськогосподарських та промислових підприємств ( агропромкомбінати ) :


Поделиться:

Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 98; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты