Склад та терміни представлення місячної, квартальної та річної звітності про виконання державного бюджету.

Звітність належить до елементів бухгалтерського обліку та є завершальним етапом бюджетного процесу бухгалтерського узагальнення інформації, тому вона належить до вищого етапу узагальнення інформації про виконання бюджетів.

Державне казначейство здійснює зведення, складання та подання звітності про виконання Державного бюджету України. Робота зі складання звітності є досить складною. Вона повинна забезпечити формування об’єктивної, правдивої, повної, якісної і точної інформації про стан і результати виконання бюджету. Інформація, що наведена у фінансових звітах та примітках до них, повинна сприяти ухваленню правильних економічних рішень шляхом оцінок минулих, теперішніх та майбутніх подій, підтвердження чи коригування їх оцінок, зроблених у минулому. Крім того, має бути можливість співставлення фінансових звітів за різні періоди, а також порівнювання звітності різних органів Державного казначейства. Адже звітність, будучи підсистемою бюджетного механізму та знаряддям управління соціально- економічним розвитком суспільства, має велике значення для оперативного управління бюджетною системою та процесом виконання бюджетів.

Звітність про виконання державного бюджету – це сукупність впорядкованих, взаємопов’язаних показників, які характеризують умови і результати виконання бюджету, що ґрунтується на інформації поточного бухгалтерського обліку, тобто на даних і показниках, відображених на рахунках, що зумовлюють її достовірність.

Оскільки звітність про виконання державного бюджету є сукупністю показників, які дають інформацію про стан виконання державного бюджету, то її значення не піддається сумнівам. З одного боку, за допомогою показників бюджетної звітності можна дати кількісну та якісну оцінку стану виконання бюджетів, визначити тенденції та закономірності, що мають місце у суспільстві. З іншого боку, у процесі аналізу показників виконання бюджету можна розраховувати рівень позитивного чи негативного впливу окремих чинників на відхилення окремих показників по доходах і видатках, на підставі чого визначити шляхи збільшення доходної частини та економії видаткової частини бюджету. Результати такого аналізу використовуються при складанні проектів бюджетів на наступний рік.

Звітність поділяється на: фінансову та статистичну. Основним принципом складання звітності є використання економічних показників безпосередньо із баз даних казначейства.

Фінансова (бухгалтерська) звітність – це система взаємопов’язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період. Метою складання фінансової звітності про виконання бюджету є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і виконання бюджету користувачам для ухвалення економічних рішень.

Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку, охоплює інформацію, яка є суттєвою та своєчасною для користувачів, принципи безперервності, обачливості, превалювання суті над формою та інші принципів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Інформація, що наведена у фінансових звітах і примітках до них, повинна бути зрозумілою, доречною, достовірною і порівняльною. Вона має сприяти ухваленню правильних економічних рішень шляхом оцінок минулих, теперішніх і майбутніх подій, підтвердження чи коригування їх оцінок, зроблених у минулому. Крім того має бути забезпечена можливість співставлення фінансових звітів за різні періоди.

Розрізняють кілька видів фінансової звітності, в основі яких лежать різні класифікаційні ознаки.

За терміном складання і подання (згідно зі ст.58 Бюджетного кодексу України) звітність про виконання Державного бюджету України є оперативною, місячною, квартальною та річною:

Оперативний звіт – щоденний, тижневий, декадний або звіт за інший період, який визначено Державним казначейством України.

Місячний, квартальний, річний звіти складаються органами

Державного казначейства за відповідний період. Місячна і квартальна звітність є проміжною (періодичною) і складається з наростаючим підсумком з поточного звітного року. Основною умовою цих звітів є те, що вони мають відповідати тій же структурі, деталізації та бюджетній класифікації, що застосовувалися при затвердженні бюджету. Підставою для річної звітності є дані облікових регістрів і зведених звітів, вона є логічним завершенням періодичної звітності.

Органи казначейства складають консолідовану (зведену) фінансову звітність, у т. ч. звітність підвідомчих органів щодо виконання державного та місцевих бюджетів. Дані використовуються для ухвалення управлінських рішень щодо виконання бюджетів Державним казначейством України, Міністерством фінансів України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України, податковими органами, органами статистики та для відкритого опублікування. Поряд з цим фінансова звітність має важливе значення для складання статистики казначейського виконання державного бюджету, доходів і видатків державного бюджету і національних рахунків.

Метою складання статистичної звітності є отримання статистичних даних про виконання державного бюджету користувачами для економічного аналізу та їх прогнозування на поточний і перспективний періоди.

Своєчасні та достовірні дані про виконання бюджетів дають змогу:

1) спостерігати за процесом виконання бюджетів;

2) здійснювати заходи щодо забезпечення контролю за операціями та управління бюджетними коштами;

3) аналізувати стан і перспективи розвитку органів Державного казначейства.

Статистична інформація про виконання державного та місцевих бюджетів характеризує економіку держави, використовується органами законодавчої та виконавчої влади, широким колом науковців, економістів, ділових людей. Відповідної інформації щодо виконання Державного бюджету України потребують також міжнародні фінансові організації, такі як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку.

Форми звітності й інструкції щодо заповнення цих форм, періодичність, способи та порядок їх надання щорічно затверджуються Державним казначейством України з урахуванням вимог Бюджетного кодексу та закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, за погодженням з Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою.