Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів отриманих або належних до одержання.

Визначення справедливої вартості ідентифікованих активів і зобов'язань наведено в додатку до П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств".

Облік доходів від реалізації послуг (робіт) автотранспортом відображається в Журналі 6, тут ведеться синтетичний облік (табл. 7.3).

Таблиця 7.3 - Облік витрат і доходів автотранспортного, підприємства при разовому перевезенні вантажів

Коли між автотранспортним підприємством і підприємством-замовником укладено договір на надання послуг на тривалий період, то в таких випадках передбачена передоплата (видача авансу). Розглянемо це на прикладі табл. 7.4.

Таблиця 7.4 - Облік витрат і доходів автотранспортного підприємства при здійсненні перевезень на основі довгострокових договорів

Автотранспортні підприємства можуть здійснювати вантажні перевезення і в межах бартерного договору, тоді в бухгалтерському обліку операції будуть відображатись дещо в зміненому варіанті (табл. 7.5).

Таблиця 7.5 - Облік витрат і доходів автотранспортного підприємства при здійсненні перевезень на основі бартерного договору

У тих випадках, коли з вини підприємства-замовника прийняття вантажу у вказаний (застережений) термін не відбулось, автотранспортне підприємство має право застосувати штрафні санкції, тобто вимагати від замовника напряму або через арбітражний суд стягнення суми понесених витрат та штрафів, що підлягають сплаті за порушення умов договору.

Роботи (послуги) з транспортування вантажів досить матеріаломісткі: при експлуатації автомобіля витрачаються ПММ, зношуються шини й деталі автомобіля. Такі витрати перекривають витрати, пов'язані з оплатою праці водіїв, управлінського персоналу, сплатою податків. Звідси й випливають вимоги, що висуваються до їх обліку.

Порядок відображення витрат у бухгалтерському обліку регламентується П(С)БО 16 "Витрати". Можна виділити такі основні групи витрат підприємства автотранспорту:

— витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів (ПММ);

— амортизаційні відрахування;

— витрати на ремонт і технічне обслуговування рухомого складу;

— заробітна плата водіїв;

— сплата податків і зборів.

Перш ніж перейти до розгляду порядку відображення зазначених змін у бухгалтерському і податковому обліку, розглянемо питання придбання й обліку ПММ.

Облік нафтопродуктів у місцях зберігання ведеться матеріально відповідальними особами в картках складського обліку згідно з типовою формою № М-12 первинної облікової документації Міністерства статистики України або в книгах, що містять реквізити, які вказуються в картках складського обліку, окремо за кожним найменуванням і маркою нафтопродукту.

На стаціонарних пунктах заправлення машин облік нафтопродуктів ведеться в тих одиницях вимірювання, в яких такі нафтопродукти прийняті матеріально відповідальними особами.

На підставі оформлених у встановленому порядку первинних документів до карток (книг) заносяться дані про надходження й відпуск нафтопродуктів і виводяться кількісні залишки після кожного запису або після запису останньої операції дня.

Порядок приймання нафтопродуктів регулюється підпунктом 4.1.3 розд. 4 Інструкції № 81/38. Виділимо з неї такі найважливіші моменти.

1. Під час приймання нафтопродуктів на склад для поповнення їх запасів необхідно перевірити їх густину і відповідно до об'єму (ступеня заповнення) резервуарів визначити масу.

2. При прийнятті нафтопродуктів матеріально відповідальною особою, з якою укладено договір про повну матеріальну відповідальність, має складатися акт.

3. У товаротранспортній накладній в обов'язковому порядку мають бути зазначені найменування нафтопродуктів, густина, температура, об'єм і загальна маса. Відповідність фактичних показників до зазначених у супровідних документах перевіряється матеріально відповідальною особою.

4. Оприбуткування фактично отриманих нафтопродуктів провадиться на підставі супровідних документів постачальників з оформленням приймального акта за типовою формою № М-7 первинної облікової документації Міністерства статистики України.

Видача водіям нафтопродуктів здійснюється з вимірюванням відпущеної кількості пального в одиницях об'єму (літрах), мастил — в одиницях маси (кілограмах).

Кількість відпущених нафтопродуктів записується до відомості обліку видачі нафтопродуктів за формою № 38-НП (додаток 38 до Інструкції № 81/38), в якій за отримані нафтопродукти розписується водій, а в подорожньому листі — матеріально відповідальна особа, що відпустила нафтопродукт.

На підставі документів, за якими на підприємстві проводилися прийняття і відпуск нафтопродуктів (товаротранспортної накладної, відомості обліку відпуску пального і мастильних матеріалів, відомості визначення густини й температури, що засвідчують правильність перерахунку кількості нафтопродуктів з об'ємних одиниць у масові та навпаки), матеріально відповідальна особа складає звіт про рух нафтопродуктів за формою № 40-НП (додаток 40 до Інструкції № 81/38).

Звіт разом з документами про оприбуткування й витрати в терміни, встановлені керівником підприємства, направляється до бухгалтерії підприємства і є підставою для відображення обліку руху нафтопродуктів.

Бухгалтерський облік нафтопродуктів авто-підприємство веде на субрахунку 203 "Паливо" рахунку 20 "Виробничі запаси". До цього рахунку підприємство також може відкривати відповідні субрахунки:

Аналітичний облік ведеться матеріально відповідальними особами за видами й марками нафтопродуктів.

Матеріально відповідальна особа, яка веде облік нафтопродуктів, отриманих водіями на АЗС за готівку або за відомостями, оприбутковує нафтопродукти на підставі корінців таких чеків або відомостей.

З підзвіту матеріально відповідальної особи вартість нафтопродуктів списується на підставі поданих нею звітів про рух нафтопродуктів (форма № 40-НП, додаток 40 до Інструкції № 81/38). При цьому на вартість бензину і дизельного палива дебетується субрахунок 2033 "Паливо в баках транспортних мір повної місткості".

На субрахунку 2033 "Паливо в баках транспортних мір повної місткості" обліковуються бензин і дизельне паливо, отримані водіями безпосередньо в пунктах заправлення підприємства, а також на АЗС.

Бухгалтерський облік бензину і дизельного палива на субрахунку 2033ведеться по підприємству в цілому або з поділом на автоколони, бригади. З цією метою на кожний об'єкт відкриваються одна картка на кожну марку бензину й одна картка на кожну марку дизельного палива, до яких записуються дані про рух пального і його вартість.

Дані про наявність пального в баках щомісяця підтверджують актом зняття залишків.

Підставою для списання бензину і дизельного палива на витрати виробництва є накопичувальні відомості даних подорожніх листів про фактичні витрати пального за звітний період. Зазначені відомості приймаються до обліку після звіряння записів у них із даними подорожніх листів, про що працівник підприємства, який веде оперативний облік пального, робить у відомості відповідну позначку.

Для обліку зносу автомобільного транспорту в сумі нарахованої амортизації згідно з Планом рахунків використовується пасивний балансовий рахунок 131 "Знос основних засобів".

У зв'язку з тим, що формування собівартості послуг (робіт, товарів, продукції) здійснюється щомісяця, нарахування зносу доцільно провадити за нормою амортизації в розмірі 1/3 від встановленої величини.

Згідно з Планом рахунків нарахована амортизація з кредиту рахунку 131 "Знос основних засобів" списується до дебету рахунку 831 "Амортизація основних засобів", а потім — із кредиту рахунку 831 до дебету рахунку 23 "Виробництво" (91 "Загальновиробничі витрати").

Наступна стаття витрат підприємства автотранспорту — витрати на ремонт і технічне обслуговування (далі — ТО) рухомого складу. Порядок проведення такого обслуговування і ремонтів регламентується Положенням про технічне обслуговування й ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Міністерства транспорту України від 30 березня 1998 р. № 102. Норми цього Положення поширюються на юридичних і фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування й ремонт дорожніх транспортних засобів незалежно від форм власності.

Залежно від періодичності розрізняють такі види ТО:

Списання автомобільних шин здійснюється залежно від пробігу шини відповідно до норм.

Витрати, пов'язані з заміною автомобільних шин і акумуляторів, протягом звітного періоду збираються, згідно з Планом рахунків, — за дебетом рахунку 806 "Витрати запасних частин" у кореспонденції з кредитом рахунку 207 "Запасні частини" і наприкінці періоду списуються за дебетом рахунку 23 "Виробництво" (91 "Загальновиробничі витрати" з наступним розподілом) із кредиту рахунку 806.

Наступна стаття витрат - витрати на виплату заробітної плати водіям. Підставою для її нарахування є подорожні листи, табель виходу на роботу.

У бухгалтерському обліку нарахування заробітної плати водіям й обов'язкових зборів відображається таким записом: Д-т 81 "Витрати на оплату праці" (відповідні субрахунки) — К-т 661 "Розрахунки за заробітною платою", а потім Д-т23 "Виробництво" — К-т 81 або відразу К-т 661 — Д-т 23 (якщо підприємство не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами").

Певні витрати підприємство автотранспорту несе також при сплаті податків і зборів, вплив яких на господарську діяльність і, відповідно, на кінцеву вартість послуг досить значний. Зокрема, підприємства автотранспорту нараховують податок із власників автотранспорту, диференційованих до об'єму циліндрів двигунів.

У бухгалтерському обліку нарахування податку з власників транспортних засобів відображається записом: Д-т 84 "Інші операційні витрати" — К-т 641 "Розрахунки за податками" і потім — Д-т 92 "Адміністративні витрати" — К-т 84 "Інші операційні витрати".