Облік експедиційних послуг

Експедирування (супровід) вантажів є одним із видів послуг, тісно пов'язаних із транспортними перевезеннями.

Експедиторські організації, надаючи послуги, якщо це випливає з договору транспортної експедиції, виступають у ролі повірених або комісіонерів, тобто посередників.

Вартість винагороди щодо експедирування обкладається податком на додану вартість і включається до валових доходів на загальних підставах.

Водночас сума грошових коштів, отриманих посередником від клієнта для перерахування іншим учасникам транспортного процесу і перерахованих таким учасникам, не впливає на його валові доходи та витрати.

Щодо податку на додану вартість за отриманими від клієнта грошовими коштами, то право на податковий кредит у посередника виникає в момент перерахування грошових коштів іншим учасникам транспортного процесу (п. 4.7 ст. 4 Закону України про ПДВ"), а податкові зобов'язання виникнуть у момент передачі клієнту документів, що підтверджують надання послуг;

При наданні експедиційних послуг нерезидентам ізвартості цих послуг справляється податок на додану вартість за нульовою ставкою за виконання таких умов:

— послуги надано безпосередньо нерезидентові України на підставі укладеного з ним договору експедирування;

— вивезення товарів підтверджене належним чином оформленою вантажною митною декларацією.

При цьому базою оподаткування експедиційних послуг є отримана експедитором компенсація за надані послуги після його розрахунків з усіма учасниками транспортного процесу.

Розглянемо порядок відображення в обліку послуг з експедирування вантажів, що надаються за договором транспортної експедиції, в експедитора й клієнта (див. табл. 7.8).

Таблиця 7.8 - Облік експедиційних послуг в експедитора й клієнта

Супровід вантажу може здійснюватися також перевізником, якщо це передбачено договором перевезення, або ж працівником замовника (вантажовідправника або вантажоодержувача).

Якщо за договором перевезення вантажів послуги з експедирування надає перевізник, то такі витрати відшкодовуються йому на підставі пред'явлених рахунків і товаротранспортної накладної із зазначеною в ній сумою за супроводження вантажу. Належним чином оформлена товаротранспортна накладна дає право замовнику на включення вартості таких послуг до валових витрат, а податкова накладна — на податковий кредит.

Вартість послуг з експедирування, наданих перевізником, у бухгалтерському обліку замовника відображається аналогічно до витрат на перевезення.

У випадку супроводу вантажу представником вантажоодержувача або вантажовідправника його заробітна плата з відрахуваннями на соціальні заходи включається до складу валових витрат відповідного підприємства.

Певну складність становить розподіл витрат на експедирування в бухгалтерському обліку, якщо доставляння й відправлення вантажів виконуються одним працівником. Можна запропонувати розподіляти такі витрати пропорційно до суми доставлених і відправлених вантажів. При цьому, якщо штатним розкладом підприємства передбачено відділ постачання, то витрати на його утримання (загальногосподарські витрати) обліковуються на рахунку 92 "Адміністративні витрати". З кредиту рахунку 92 такі витрати списуються безпосередньо до дебету рахунку 79 "Фінансові результати" і до собівартості (рахунок 90 "Собівартість реалізації") не включаються.