Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Видимий рух Сонця




Зміна екваторіальних координат Сонця

Встановимо що δ змінюється протягом року від +23°26¢ до -23°26¢ два рази в рік переходить через О, а пряме сходження Сонця на протязі також змінюється від 0 до 360 градусів або від 0 до 24

Сонце переміщується серед зірок з заходу на схід по великому кругу небесної сфери який називається екліптикою.

Екліптика перетинається з небесним екватором в точках Повний оберт по екліптиці сонце зробить за 365 2422. Проміжок часу між двома проходженнями центра сонця через точку весняного рівнодення називається тропічним роком.

Весна: Риба, Овен, Телець

Літо: Близнюки, Рак, Лев

Осінь: Діва, Терези, Скорпіон

Зима: Стрілець, Козерог, Водолій

Полуденна висота сонця в день сонячного рівнодення на даній північній широті

h=90-

В день літнього сонцестояння

h =90- +23°26¢

В день зимового сонцестояння

h =90- -23°26¢

Добовий рух сонця на різних широтах

a)Для спостерігача на північному полюсі:

+90

Сонце не буде заходити якщо δ>0, якщо δ<0

δ>0 з 21 березня по 23 вересня і δ<0 з 23 вересня по 21 березня

h =23°26¢

hmin=-23°26¢

б)Для спостерігача на північному полярному колі

=66°34¢

hmin=90-

Якщо δ>=+23°26¢ – то світило не заходить.

Якщо δ<=-23°26¢ – то світило не сходить.

Сонце не сходить в день літнього сонцестояння і не сходить в день зимового сонцестояння.

В день літнього сонцестояння

hmax=90-66°34¢+23°26¢=46°52¢

В день зимового сонцестояння

hmin=0

Північне і південне полярне кола являються теоретичними межами тих широт де можливі полярні дні і ночі.

 

 

2.3. Видимі рухи планет. Закони Кеплера

Видимий рух планет

Меркурій і Венера завжди знаходяться на небі в тому місці де Сонце, або поблизу нього. Найбільша кутова віддаль планети на схід від сонця називається східною елонгацією. При східній елонгації планету видно на заході в променях Сонця що заходить і після заходу сонця. Планета через деякий після заходу Сонця заходить.

Після східної елонгації планета рухається у зворотному напрямку (з сходу на захід) починає наближатися до сонця і через деякий час зникає у його променях. В цей час наступає нижнє сполучення планети з Сонцем; планета проходить між Землею і Сонцем. Через деякий проміжок часу після нижнього сполучення планета знову стає видимою, але в східній частині неба перед сходом сонця. В цей час вона продовжує рухатись у зворотному напрямі поступово віддаляючись від сонця. Швидкість руху сповільнюється. Коли досягне західної елонгації – зупиняється і змінює напрям свого руху на прямий. Віддаль планети від сонця зменшується і нарешті вона зникає в ранкових променях сонця. В цей час планета проходить за сонцем – наступає верхнє сполучення планети з сонцем. Через деякий час планета стає знову видимою в західній частині неба. Продовжуючи рухатись в прямому напрямі, вона поступово зменшує свою швидкість.

Після досягнення найбільшого східного відхилення (східної елонгації) планета зупиняється змінює напрям свого руху на зворотній і все повторюється спочатку. Таким чином, нижні планети здійснюють коливання відносно сонця, як маятники навколо положення рівноваги.

Видимий рух верхніх планет.

Якщо верхню планету видно після заходу сонця в західній частині неба, то вона переміщається прямим рухом з заходу на схід як і сонце, але швидкість її руху менша за швидкість сонця, яке поступово доганяє планету і вона на деякий час перестає бути видимою, тому що сходить і заходить майже разом з сонцем. Коли сонце обжене планету, вона знову стає видимою в східній частині неба перед сходом Сонця. Швидкість її прямого руху поступово зменшується, планета зупиняється і потім починає переміщатися серед зір зворотнім рухом з сходу на захід. Через деякий час планета знову зупиняється, змінює напрям свого руху на прямий, знову її з заходу доганяє сонце і вона знову перестає бути видимою, всі явища повторюються в тому ж порядку.

Середні значення дуг зворотних рухів планет:

Меркурій≈12º

Венера≈16º

Марс≈15º

Юпітер≈10º

Сатурн≈7º

Уран≈4º

Нептун≈3º

Плутон≈2º

Закони Кеплера

I закон Кеплера

Всі планети рухаються по еліпсах, в одному із фокусів яких (спільному для всіх планет) знаходиться сонце.

1 закон виражається рівнянням:

де - радіус вектор планети

Р – пів параметр (FP – фокальна пів хорда)

- полярний кут

форма і розміри орбіти визначаються:

- велика піввісь;

- мала піввісь

- ексцентриситет

Найменший ексцентриситет має орбіта Венери( ), найбільший – орбіта Плутона( ), ексцентриситет земної орбіти ( )

Нехай сонце знаходиться в точці найближча до сонця точка орбіти П називається Перигелієм.

Найбільша віддалена від сонця точка орбіти А називається Афелієм.

Точки афелія і перигелія називають апсидами.

Велика вісь орбіти АП називається лінією апсид.

Лінія яка з’єднує сонце з планетою на її орбіті називається радіус вектором планети.

Віддаль планети від сонця в перигелії

в афелії

За середню віддаль планети від сонця приймають велику піввісь орбіти

Кут між радіусом-вектором планети і лінією апсид називається справжньою аномалією.


Поделиться:

Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 172; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты