Тема 4. Суперечності НТП, їх подолання як рушійна сила інноваційної діяльності

Під суперечностями НТП слід розуміти взаємодію в масштабі господарства всього комплексу взаємовиключних і взаємообумовлених аспектів процесу "наука - виробництво", що виступають джерелом його рушійних сил, підвищення ефективності суспільної праці.

Розгляд суперечностей як рушійних сил створення і впровадження нової техніки, розвитку суспільного виробництва є найважливішим методологічним принципом дослідження проблем науково-технічного розвитку. Це необхідно враховувати при удосконаленні методів економічного управління, оскільки цей принцип орієнтує господарську практику на облік тих аспектів суперечностей, що служать імпульсом прискореного розвитку економіки.

Важливим методологічним принципом дослідження суперечностей НТП є облік нерівномірності їх складових, тому що на певному етапі суспільного розвитку одна з протилежностей є головною. З часом відбувається закономірна зміна значимості протилежностей, перехід однієї в другу. Важливо визначити умови цього переходу, відбити їх у господарському механізмі. Наприклад, на певному етапі перед виробництвом виникає альтернатива або освоювати нову продукцію, або, удосконалюючи технологію, матеріально-технічну базу, продовжувати випуск уже освоєних виробів. Ця альтернатива з урахуванням конкретних обставин вирішується по-різному. При завершенні переходу до випуску нової продукції із зростанням попиту на неї перед підприємством постає завдання збільшення випуску і зниження затрат на ґрунті підвищення технічного рівня виробництва. Коли продукція застаріває, постає необхідність її відновлення або заміни. При цьому мають бути встановлені диференційовані нормативи відновлення й модернізація продукції.

Як випливає з наведеної таблиці, в основі подолання більшості зі сформульованих суперечностей є удосконалення, а в багатьох випадках формування нового економічного механізму.

Економічний механізм прискорення НТП являє собою сукупність взаємозалежних планомірних форм і методів подолання об'єктивних суперечностей між інтересами, що виникають у виробничій діяльності зі створення і впровадження нової техніки.

Слід зазначити, що в нині чинне законодавство України недостатньо сприяє зацікавленості учасників інноваційного процесу в реалізації нововведень. Зокрема, бракує пільг у кредитуванні, оподаткуванні, матеріально-технічному забезпеченні інноваційних програм.

Для часткового або цілковитого подолання суперечностей необхідно докорінне удосконалювання господарського механізму, пов'язане зі створенням і впровадженням забезпеченні інноваційних проектів.

Подолання суперечностей передбачає такі методологічні аспекти. По-перше, встановлення обґрунтованої норми ефективності виробництва ресурсів і рівня їх використання. Завдяки цьому норма ефективності буде правильно регулювати потреби окремих госпрозрахункових ланок у інвестиціях, забезпечувати відповідністьцих потреб ресурсному забезпеченню.

По-друге, механізм компенсації підприємствами втрат, пов'язаних з освоєнням нової техніки, має ґрунтуватися на тому, що в період освоєння нововведень підприємства вдаються до підвищення витрат, але після реалізації новинок вони одержують додатковий прибуток. Вільний залишок цього прибутку (після вирахування всіх платежів), що залишається в розпорядженні підприємств, має компенсувати згадані вище втрати. Тобто він не має ділком вилучатися в бюджет,

По-третє, на підприємствах доцільно створювати госпрозрахункові фонди науково-технічного розвитку як за рахунок власних коштів, так і за рахунок банківського кредиту, що для інноваційних програм має бути пільговим.

По-четверте, ціноутворення має бути пов'язане з затратами, споживчими властивостями й ефективністю нової техніки.

По-п'яте, дуже важливо, щоб оплата праці стимулювала впровадження інноваційних проектів. Зручною є акордна оплата праці, що дає змогу прискорювати процеси освоєння.

Модель господарського механізму в галузі нововведень загалом може виглядати так: ефект нової техніки - надбавка до піни - додатковий прибуток - премія. Подібна схема дасть змогу підвищити зацікавленість працівників у зростанні ефективності виробництва на ґрунті нової техніки.

Основні поняття:виробнича функція науки, наукоємність, наукова підготовка виробництва, науково-технічний рівень виробництва, закон адекватності, науково-технічна продукція, лізинг, "ноу-хау", передача технологій, технічні послуги, суперечності НТП.

Питання та завдання для самоконтролю

1. У яких формах проявляє себе наука у сфері виробництва?

2. Наукоємність виробництва складає 22%. Що це означає? Яка тенденція зміни цього показника у історичному аспекті?

3. Як взаємодіють наука і техніка на сучасному стані розвитку - світової економіки?Наведіть приклади нововведень згідно різних класифікаційних ознак.

4. Які нові принципи менеджменту Вам відомі? Як вони впливають на процес управління нововведеннями?

5. Як між собою пов'язані економічні категорії інноваційного менеджменту?Яке практичне значення має закон адекватності?

6. Які властивості товару характерні для науково-технічної продукції? Чим вона відрізняється від продукції матеріального виробництва?

7. Ви працюєте на промисловому підприємстві або проходили стажування. Які суперечності НТП характерні для цього підприємства? Чи можна їх розв'язати найближчим часом та яка ефективність буде досягнута при цьому? Особливу увагу зверніть на розв'язання соціальних суперечностей.

8. Якою повинна бути модель господарчого механізму інноваційної діяльності? Який зміст мають окремі складові частини цього механізму?