Коефіцієнти значущості підсистем оцінки стану управління фінансової стійкості

На підставі проведеного опитування експертів обраних за галузевим критерієм аграрних підприємств та спеціалістів фінансово-кредитних установ було встановлено, що найбільш значущою при управлінні фінансовою стійкістю сільськогосподарського підприємства є підсистема персоналу, що займає 26 % у загальній структурі оцінюваних підсистем. Майже однакову значущість експерти приділили підсистемам управління бізнес-процесами (19 %), фінансово-економічній (19 %), виробничо-технологічній підсистемам (17 %) та підсистемі інвестиційного забезпечення (13 %). Найменший рівень впливу на управління фінансовою стійкістю сільськогосподарського підприємства здійснює підсистема природоохоронної діяльності (8 %). За даними експертів, велика питома вага групи персонал зумовлена значущістю кваліфікації, досвіду та якості ухвалених рішень у фінансовій підсистемі.

За результатами оцінки різні показники можуть мати різні результати, різну їх деталізацію та інтерпретацію. Окремі показники системи оцінки мають оцінку в балах. Тому доцільним є переведення усіх показників до п’ятибальної системи виміру. За результатами кількісних розрахунків з метою їх трансформації до бальної системи пропонується спеціальний підхід. За ним, усі кількісні показники можна перевести в систему виміру в балах. На основі обчислення середнього арифметичного встановлюються показники за групами.

За прикладом аналогічних підходів до оцінювання доцільним є графічне наведення результатів оцінки. Кількісні показники можна графічно представити в певному просторі. Таким геометричним простором може бути прямокутник. Він дозволяє визначити підсистеми оцінки, обчислити їх площу та визначити площу кожного порівняно із загальною площею прямокутника. Таким чином, прямокутник доцільно розподілити на сектори згідно з кількістю напрямів оцінювання. Кожен геометричний сектор, частина прямокутника, має ширину згідно з установленим коефіцієнтом значущості.

Наочний стан системи управління фінансовою стійкістю на сільськогосподарському підприємстві можна проілюструвати в геометричному просторі, у якому ширина площі групи залежить від значущості кожної підсистеми. Залежно від привласненого коефіцієнта значущості визначається ширина поля в прямокутнику оцінки. Стан системи управління фінансовою стійкістю можна розрахувати на основі показника „площа покриттяˮ. Площа покриття є показником, що обчислюється як різниця між площею прямокутника оцінки, тобто ймовірного ідеального стану, і фактичною площею розрахованої оцінки за секторами (групами), тобто фактичними результатами оцінки. Площа покриття обчислюється за формулою 2.1.

, (2.2.)

Чим більше значення площі покриття, тим кращий стан управління фінансовою стійкістю на підприємстві. За результатами розрахунку показників за площею підсистем можна визначити загальну площу, що покривають сектори підсистем на основі даних оцінки. Загальну площу за секторами підсистем можна порівняти з площею усього прямокутника, що надасть можливість не тільки кількісно, але й графічно відобразити відставання показників за підсистемами від реально можливих та бажаних результатів. Таким чином на основі визначення площ результатів оцінки можна встановити рівні оцінки стану управління фінансовою стійкістю на сільськогосподарському підприємстві: високий, середній, задовільний, незадовільний. Результати оцінки виявляються за шкалою результатів оцінки, табл. 2.18.

Таблиця 2.18

Варіації оцінок щодо системи управління фінансовою стійкістю за шкалою „Площа покриттяˮ

Геометричний простір показує стан управління фінансовою стійкістю на сільськогосподарському підприємстві. Наочність даних дозволяє прискорити ухвалення управлінських рішень при виборі розвитку подальших напрямів, що дозволяють визначити пріоритети формування системи управління фінансовою стійкістю.

Для більш якісного та ґрунтовного оцінювання системи управління фінансовою стійкістю на аграрних підприємствах доцільним є уведення підсумкового показника „коефіцієнт управління фінансовою стійкістюˮ (К_уфс), що має визначатися на підставі отриманих результатів показника „Площа покриттяˮ та мати таку методику розрахунку:

, (2.3)

де S₁ – фактична площа покриття прямокутника оцінки управління фінансовою стійкістю;

S₂ – загальна площа прямокутника оцінки управління фінансовою стійкістю.

Мінімальне значення коефіцієнта дорівнює 0. Максимальне значення дорівнює 1. Вважаємо, що мінімально допустиме значення коефіцієнта управління фінансовою стійкістю має бути не менше 0,5, оскільки ефективне управління фінансовою стійкістю на сільськогосподарських підприємствах може бути досягнуто лише при забезпеченні управління підсистемами діяльності підприємства на рівні, не нижчому за 50 %. Якщо значення коефіцієнта не відповідає встановленому критерію – 0,5, відтак, можна вважати, що управління фінансовою стійкістю на підприємстві здійснюється незадовільно або на досить низькому рівні.

Практичне застосування цього способу оцінки дозволить керівництву сільськогосподарського підприємства визначити рівень управління фінансовою стійкістю. Перевага цього способу полягає в тому, що він поєднує оцінку якісних і кількісних показників підсистем функціонування підприємства, а його показники поєднують відомі наукові, державні й авторські методи.

Таким чином, проведена оцінка системи управління фінансовою стійкістю сільськогосподарського підприємства є переходом від одновимірного оцінювання управління фінансовою стійкістю (зорієнтованого на вісь: вищий – нижчий) до багатовимірного аналізу структурних характеристик системи управління фінансовою стійкістю та їх функціональних якостей.

З метою здійснення швидкої обробки інформації, оскільки від швидкості даних залежить ухвалення рішень, а також своєчасного ухвалення ефективних фінансових та організаційних рішень, у рамках досліджень розроблено спеціальну комп’ютерну програму „Фінансовий менеджерˮ. Це програмне забезпечення сприяє прискоренню обробки аналітичних даних і допомагає виявити підсистеми й показники, що потребують негайних змін та подальшого контролю.

Розроблена комп’ютерна програма є універсальною. Вона створена для всіх типів сільськогосподарських підприємств. Програма складається із набору показників та груп, що описані вище, а до інтерфейсу програми належать основні групи оцінки, автоматично визначені результативні показники та коефіцієнт значущості групи (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Групи показників оцінки стану системи управління фінансовою стійкістю

Структура груп оцінки складається з показників, наведених у табл. 2.16. Фінансовий менеджер або уповноважена особа має ввести дані, що впливають на управління фінансовою стійкістю, у натуральному виразі, і автоматично отримує перерахований у бали результат. Одночасно розраховується коефіцієнт значущості. Після введення всіх необхідних даних за підсистемами діяльності програма самостійно визначає стан системи управління фінансовою стійкістю на підприємстві (рис.2.7).

Рис. 2.7. Підсумковий результат програми „Фінансовий менеджерˮ

Програма має кілька важливих особливостей при її використанні. Так, залежно від необхідності додавання нових аналітичних даних або відсутності інформації за окремими з них, такі показники можливо виключити з системи обліку. Якщо існує необхідність, таким же чином можна відключити й не враховувати цілу групу оцінки. У такому разі розрахунки програмою будуть вестися за тими групами, що залишилися.

Практичне використання запропонованого програмного продукту сприятиме підвищенню інформаційної підтримки менеджерів. Аналітична підтримка сприятиме формуванню оперативних та зважених управлінських рішень керівникам сільськогосподарських підприємств, що сприятиме підвищенню фінансової стійкості.

Таким чином, на основі досліджень з систем оцінювання фінансової стійкості визначено кілька важливих підходів. Їх основні положення стосуються оцінки власне фінансового стану та стійкості підприємств або систем їх забезпечення. Визначено, що в науковій літературі та практиці діяльності підприємств відсутній комплексний підхід оцінювання систем управління фінансовою стійкістю, у зв’язку з чим запропоновано власний спосіб вирішення проблеми. Визначена сукупність проблем обумовлена недостатньою організацією процесів управління фінансовою стійкістю на сільськогосподарських підприємствах. Тому з метою вирішення організаційних, управлінських та економічних проблем доцільними є розробки з формування організаційного механізму управління фінансовою стійкістю сільськогосподарських підприємств та системи внутрішнього аудиту й моніторингу управління нею.