Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Виникнення і розвиток грошових відносин.




Гроші мають багато тисячолітню історію. Це складний і найважливіший елемент ринкової економіки. Зрозуміти економічну сутність грошей можна лише на основі всебічного розуміння причин їх виникнення та закономірностей розвитку. Існують дві основні концепції,що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична й еволюційна.

Раціоналістична панувала до кінця ХУІІІ століття. Вона має прихильників і серед сучасних економістів. Так, П.Самуельсон визначає гроші «як штучну соціальну умовність», а Дж.К.Гелбрейт вважає, що закріплення грошових функцій за благородними металами та іншими предметами – «продукт угоди між людьми».

Однак спроби пояснити походження грошей угодою між людьми чи законодавчими актами держави, на думку окремих сучасних економістів, є не дуже переконливими. Адже гроші у своїх найпростіших проявах виникли на ранніх етапах розвитку окремих народів, коли ні фактор взаємної угоди, ні влада держави не могли відігравати істотної ролі у конституюванні такої складної категорії, як гроші. Можна припустити, що держава лише на певній стадії розвитку законодавчо закріпила певний товар, який стихійно виконував роль загального еквівалента, як «декретні гроші».

І сьогодні, коли значно зросла регулятивна роль держави щодо грошей, не означає що вона є творцем сучасних грошей. Держава може визначати та змінювати зовнішні атрибути грошей – їх форму, номінал, масу, порядок емісії грошових знаків, курс обміну валют з метою кращого пристосування до ефективного виконання своєї суспільної ролі. Але всі ці дії держави щодо грошей не зачіпають їх родової сутності і не заперечують їх об’єктивного походження, зумовленого тривалим розвитком товарного виробництва й обміну.

Представники еволюційної концепції (А.Сміт, Д.Рікардо) підкреслюють об’єктивний характер виникнення грошей у результаті розвитку процесу обміну. На ранньому етапі розвитку людського суспільства появі грошей передувала епоха натурального (бартерного) товарообміну (Т1 – Т2), коли товар Т1 виражав свою вартість у протиставленому йому товарі-еквіваленті Т2. При бартері необхідно знайти партнера, у якого є те, що вам треба, а він повинен хотіти те, що ви пропонуєте для обміну. У міру розвитку товарного виробництва та насичення ринку товарами прямий товарообмін дедалі більше ускладнювався, і міг взагалі не здійснитися., оскільки інтереси учасників товарної угоди не збігалися. Це вимагало вишукування багатьох потенційних партнерів по обміну, здатних задовольнити потреби один одного в товарах і послугах, а потім і досягнення кінцевої мети обміну. Для того щоб отримати потрібний товар, необхідно було попередньо відшукати товар-посередник, який задовольнив би партнера по обміну, а з часом і товар, який відповідав би інтересам всіх учасників обмінних операцій, тобто був загальним еквівалентом.

Серед прихильників еволюційної концепції виділяється К.Маркс, який пов’язує походження грошей з розвитком мінової форми вартості товару

Він виділяє чотири історичних форми мінової вартості.

Проста, або випадкова, форма вартості – це вираз вартості одного товару в іншому товарі (1 сокира = 20 кг зерна).

Повна форма вартості – така, при якій в обміні бере участь цілий ряд товарів: 1 вівця = 40 кг зерна або 20 м полотна, або 2 сокири і т. п..

Загальна форма вартості передбачає, що всі товари починають обмінюватись на місцевих ринках на один якійсь товар: і 20 м полотна, і 10 кг зерна, і 2 сокири = 1 вівця.

Поступово розвиток обміну стимулював стихійне виокремлення із безлічі товарів якогось одного, найбільш ходового за своїми споживчими властивостями і тому придатного для виконання ролі загального еквівалента. У різних народів товарами, що виконували роль загального еквівалента, були: худоба, хутро, сіль, риба, зерно, чай, дорогоцінні раковини, залізо, мідь, бронза, навіть полоненні. З подальшим розвитком товарних відносин роль товару-посередника, який виконував функції загального еквівалента, закріпилась за дорогоцінними металами – сріблом та золотом, а згодом – тільки за золотом.

Грошова форма вартості передбачає, що вартість усіх товарів виражається в споживчій вартості одного товару – золота: і 40кг зерна, і 20 м полотна, і 1 вівця = 3 грами золота.

Золото стало краще інших товарів виконувати роль загального еквівалента і називатися грошима завдяки своїм природним властивостям (рідкісність, вартість, однорідність, зберігання, портативність, низька температура обробки порівняно з іншими металами, здатність до приймання скрізь, де розвинута торгівля).

 

2.Суть і функції грошей.

 

З появою грошей увесь товарний світ ніби розділився на два полюси: на одному знаходяться всі звичайні товари, на другому – особливий товар – гроші, що виконують роль загального еквівалента і мають абсолютну ліквідність (здатність до реалізації).

Існує кілька принципово різних підходів до визначення сутності грошей. Так, автори популярного підручника «Економікс» американські професори , Р.Макконнелл та С,Л.Брю вважають, що гроші – це будь-який товар, який функціонує як засіб обігу, розрахункова одиниця і засіб збереження вартості. Дж.Хікс розуміє гроші як «те, що використовується як гроші». С.Фішер, Р.Дорбуш, Р.Шмалензі вважають ключовим моментом у визначення грошей їх платіжну функцію: «гроші – загальновизнаний засіб платежу, який приймається в обмін на товари і послуги, а також під час сплати боргів». У підручнику В Базилевича «Економічна теорія. Політекономія» дається таке визначення грошей:

Гроші – це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.

Класична економічна теорія виділяє п’ять функцій грошей: міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб утворення скарбів, світові гроші.

Функцію міри вартості гроші виконують ідеально, тобто на основі мисленого прирівнювання вартості товару до уявленої кількості грошей.

Гроші як міра вартості широко використовуються як одиниця рахування. За їх допомогою можна надати кількісного виразу всім економічним процесам і явищам на мікро- і макрорівнях, на всіх стадіях процесу суспільного відтворення, без чого не можлива їх організація й управління. Тому суспільна роль грошей як міри вартості виходить далеко за межі надання вартості всіх товарів однакової форми ціни.

Функція грошей як міри вартості в епоху золота і повноцінних паперових грошей реалізується через масштаб цін.

Масштаб цін – це певна вагова кількість дорогоцінного металу, яка законодавчо встановлюється державою як грошова одиниця країни та використовується для виміру товарних цін.

У кожній країні грошова одиниця має свою назву – долар, франк, йєна, фунт стерлінгів, гривня та ін.. через масштаб цін ціни товарів встановлюються не за ваговою кількістю золота, а в національних грошових одиницях.

З середини ХХ ст., відповідно до рекомендацій МВФ, був повністю припинений обіг золотих грошей і їх конвертація на паперові гроші. Із завершенням демонетизації золота країни світу не проводять фіксації золотого вмісту грошових одиниць, тобто масштабу цін.

У функції засобу обігу – гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг. Процес товарного обміну з участю грошей виражається формулою: Т-Г-Т.

Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин (продаж товару в кредит, погашення боргу,заробітна плата, стипендія, пенсія сплата податків, орендна і квартирна плата).

На основі цієї функції виникли кредитні гроші – вексель, банкнота, чек.

Функцію утворення скарбів виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб. Гроші затримуються в руках товаровиробників, але в будь-який час можуть знову повернутися в товарообіг.

Розвиток світових економічних зв’язків приводить до виникнення різноманітних міжнародних засобів розрахунку.

Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міжнародних економічних відносин, пов’язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами.

Сучасна західна економічна наука неоднозначно встановлює кількість виконуваних грошима функцій, але більшість учених вважають, що гроші сьогодні виконують три основні функції: засіб обігу, міра вартості, засіб нагромадження. Функція грошей як засобу платежу не виділяється окремо, оскільки вона поєднується з функцією засобу обігу, а світові гроші виконують ті ж самі функції, що й гроші в національному ринковому господарстві.

 


Поделиться:

Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 262; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты