Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Читання як навчальний предмет, його завдання

Читайте также:
  1. III. Мета, стратегічні напрями та основні завдання Національної стратегії
  2. Види читання
  3. Вимоги до оформлення індивідуального завдання та курсової роботи.
  4. Вироблення навичок швидкого читання
  5. Вказівки до виконання завдання
  6. Вказівки до виконання завдання
  7. Вказівки до виконання завдання
  8. Вказівки до виконання завдання
  9. Вказівки до виконання завдання
  10. Вказівки до виконання завдання

Слово «читання» настільки звичне і зрозуміле, що мало хто замислюється над тим, з яким значеннєвим відтінком воно вживається. Тим часом у різних сполуках слів його сприймають по-різному. У виразі «Діти вчаться голосному, виразному читанню» це слово передає назву дії за значенням дії «читати», а саме: вимовляти для слухачів щось надруковане чи написане. Інший його зміст відчуваємо у фразі «З нетерпінням учні чекають уроки читання». У ній словом «читання» названо окремий розділ навчальної дис­ципліни «Українська мова», покликаний щонайперше на­вчити дітей умінню сприймати і розуміти написаний чи на­друкований текст. Нарешті, у реченні «Читання книг — його улюблене заняття» тим же самим словом позначається проведення часу за книгою як за корисною і захоплюючою справою.

І все ж різні відтінки його значень не утруднюють спіл­кування. Вони чітко розпізнаються завдяки контексту, тобто словесному оточенню, в яке потрапляє це слово. Справ­ді, словосполучення «свідоме читання», «швидке читання» розуміються як якості, що забезпечують усвідомлення на­писаного або надрукованого й уміння його відтворювати. Сполука іменників «уроки читання» називає навчальний предмет. У реченні «Люблю читання» легко виявляється вказівка на процес спілкування людини з книгою.

Усі перелічені відтінки значень слова «читання» наявні у визначенні завдань навчального предмета, що іменується цим же терміном. Вони формулюються так: завдання пред­мета читанняу початкових класах — формувати, закріп­лювати, удосконалювати навичкисвідомого, правильного, швидкого, виразного читання,розвивати потяг до самостій­ного читаннякниг. У ньому тричі вжите слово «читання», і кожного разу воно має значеннєві відтінки, зрозумілі чи­тачеві, а саме: предмет читанняставить за мету виробити в учнів не тільки уміння читати (навички читання),а й внут­рішнє бажання читати, що є усвідомленням необхідності спілкування з книгою, бачити в цьому життєву потребу (самостійне читання).

Щойно сформульовані завдання здійснюються на двох типах уроків читання: класного і позакласного. Структура уроків класного і позакласного читання різна, але їх на­вчальна мета одна: удосконалювати навички читання і в кін­цевому підсумку сформувати активного читача. Система цих уроків включає щоденні вправи учнів у читанні під керів­ництвом учителя і націлює їх на самостійну роботу над кни­гою. Це розкриває їм пізнавальні можливості книги і сприяє духовному їх розвиткові.



І все ж уроки читання не обмежуються виконанням пе­релічених вище завдань. Як складова частина навчальної дисципліни «Українська мова» читання покликане викону­вати значно ширше коло завдань. Найважливіше з них по­лягає в активному застосуванні всіх видів мовленнєвої діяльності, а не тільки в набутті прийомів читання. Це зна­чить, що на уроках читання слід розвивати навички слу­хання і говоріння: ведення діалогу, уміння висловлювати свої думки, тобто всього того, що називається культурою мовлення.

Розвиток мовленнєвої діяльності досягається завдяки зв'язкам читання з іншими розділами предмета «Українська мова». До свідомого читання діти починають готуватися в період навчання грамоти. Уроки читання розкривають ши­рокі можливості для роботи над удосконаленням мовлення і мислення, над розширенням активного словника, пі­знанням будови мови. Не випадково программа з української мови в 2—4 класах формулює розділ не просто «Читання», а «Читання і розвиток мовлення», підкреслюючи, що читання і розвиток учнівського мовлення на уроках повинні стано­вити органічний сплав. Ця вимога більшою чи меншою мі­рою втілюється на всіх етапах уроку: і в підготовчій бесіді до вивчення теми, і при повторному читанні, і при аналізі твору. Якщо вчитель розкриває зміст невідомого слова, він тим самим робить його доступним дитячому розумінню і, значить, допомагає учням ввести це слово до свого активного словника. А коли дитячий наставник вимагає від своїх під­опічних відповіді на запитання або пропонує сформулюва­ти своє ставлення до описаних подій, то в цьому випадку він прагне виробити в учнів уміння користуватися мовою в діалогічній і монологічній формах.



Говорячи інакше, хоч би яким видом занять учитель займався на уроках читання, він повинен усвідомлювати, що працює над розвитком мовлення дітей. Та й саме його мовлення впливає на дитяче мовлення. У системі початко­вого навчання розвиток мовлення — це принцип навчання, який забезпечує кінцеву мету опрацювання предмета «Ук­раїнська мова», складовою частиною якого є уроки чи­тання.

Методика рекомендує відводити деякий час, приблизно 10—15 хв, для цілеспрямованої роботи над розвитком мов­лення дітей: переказувати прочитане за планом, дати усний опис природи, розповісти про похід до музею, у парк, ліс та ін., пов'язуючи це з темою уроку. Тому у підготовці уро­ку читання, визначенні мети, доборі прийомів опрацювання матеріалу необхідно не лише планувати читання тексту, а й передбачати систему розвитку мовлення учнів. Наприклад, до уроків з теми «Наша Батьківщина — Україна (2 клас) мету можна сформулювати так: «Працюючи над вираз­ним читанням, виховувати гордість за рідний край, за Батьківщину; збагачувати словниковий запас, розвивати усне мовлення учнів».

Розділи «Читання» і «Розвиток мовлення» в курсі ук­раїнської мови початкової школи невіддільні. Але в «Мето­диці викладання української мови» з методичних міркувань вони розглядаються окремо.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 53; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Повторення вивченого на попередньому уроці. | Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2017 год. (0.012 сек.) Главная страница Случайная страница Контакты