Література для самоосвіти

1. Державна національна програма "Освіта" ("Україна
XXI століття") // Освіта. - 1993. - Грудень. - Спецвипуск. -
С.7.

2. Закон України "Про загальну середню освіту" // Освіта
України. - 23 червня 1999 року.

3. Закон України "Про позашкільну освіту" (проект) //
Освіта України. - № 40. - 29 вересня 1999 року. - С.8-9.

4. Іванов І.П. Виховувати колективістів // Педагогічний
пошук. - К.: Рад. школа, 1988. - С.336-406.

5. Иванов И.П. Знциклопедия коллективньїх творческих
дел. - М., 1989. - 218 с.

6. Ігнатенко П.Р. та ін. Виховання громадянина. - Київ,
1997. - С.148-164.

7. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. — К.:
Вища школа, 1997. - С. 108-109.

8. Концепція національного виховання // Рідна школа.
- 1995. - №6. - с.22-23.

9. Концепція "Школа нової генерації - українська
національна школа-родина" // Освіта. - 1996. - 14 серпня.

10. Положення про батьківський комітет
загальноосвітньої школи // 36. наказів та інструкцій МО
України № 22. - 1986. - Листопад. - С.3-7.

11.Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Вибр.
тв.: в 5 т. - К., 1976. - Т.2. - С.649-650.

12.Щуркова Н.Е., Финданцевич Н.С. Классньш час и
его организация. - М.: Просвещение, 1981. - С.13-21.

6.Дитячі та юнацькі самодіяльні організації, що створюються на доброві­льній основі, сприяють організації дозвілля дітей, формуванню в них грома­дянських почуттів, моральних поглядів і естетичних смаків, забезпечують можливості для розвитку здібностей і талантів.

Скаутизм як виховна система. Зараз у світі нараховується понад 16 млн. скаутів у 131 країні. Більше 250 млн. осіб пройшли через скаутські ор­ганізації за час їхнього існування.

Загальновизнаним "батьком" скаутизму вважається англійський полков­ник Роберт Баден-Пауел.

Існуючи поза формальними освітніми і виховними системами, скаутизм є молодіжним рухом у сфері організації дозвілля дітей, підлітків і юнацтва, що ставить перед собою виховні й освітні цілі. Головна мета руху скаутів, як це визначено в офіційних документах,- "внести вклад у розвиток молодих лю­дей, у розкриття повною мірою їх фізичного, інтелектуального, соціального і духовного потенціалу, як індивідуумів, відповідальних громадян і членів своїх місцевих, національних та інтернаціональних співтовариств".

Досягнення цілей скаутського руху грунтується на певних принципах: це обов'язок перед Богом, обов'язок перед іншими людьми, обов'язок перед самим собою.

Викликають інтерес виховні засоби, що використовуються скаутизмом: самовиховання лі допомогою клятви і закону; виховання дпом, робота в малих групах, прогресивні стимулюючі програми. Всі елементи цієї системи знаходяться в тісному взаємозв'язку, утворюють нерозривне ціле.

1. Виховний зміст клятви і закону полягає у добровільному виборі моло­дою людиною певної моделі поведінки, що базується на конкретних етичних принципах. "Я буду чесно виконувати свої обов'язки перед Богом, країною ілюдьми, діяти згідно із законом скаутів - допомагати людям, бути фізично
сильним, розумово розвиненим, морально стійким...",- дає клятву кожний,хто бажає стати скаутом.

Закон скаутів визначає основні моральні якості, що повинні бути властиві кожному з них, як-от: '"скаут - надійний, вірний, корисний, дружній, шляхе­тний, добрий, слухняний, бадьорий, економний, сміливий, охайний, релігій­ний". Девіз скаутів запозичений у середньовічних лицарів: "Будь готовий!" -готовий виконати свій обов'язок. Гасло скаутів: "Роби добру справу щодня". У посібниках дається перелік конкретних справ, що можуть вважатися доб­рими, а не просто морально обов'язковими для кожної нормальної людини. До них належать порятунок життя людей із ризиком для свого власного, ро­боти під час повеней, надання допомоги в боротьбі з літніми пожежами, ро­бота в патрулі з охорони навколишнього середовища, а також більш прості форми турботи про людей (допомога дитині при переході вулиці, розчищен­ня дороги від завалу, прибирання битого скла з дороги, виконання доручень для хворого, надання першої допомоги і т.д.).

2. Другим важливим елементом виховної системи скаутизму є так зване виховання ділом, в основі якого лежить ідея Баден-Пауела про те, що"хлопчик завжди віддає перевагу роботі, а не навчанню". Головне в житті скаута не навчання за підручниками і слухання лекцій, а спостереження,експеримент, наочна демонстрація, активна участь у конкретних справах.

3.Третій складовий елемент — робота малих груп. Оптимальною малою групою в скаутських організаціях вважається патруль чисельністю 6-8 осіб.
Тривалий характер взаємин, ідентифікація всіх членів групи з її метою, гли-боке знання інших членів, взаємна повага і симпатія в поєднанні з почуттям свободи і розкутості, опосередкованість соціального контролю,- усе це, на думку лідерів скаутизму, створює ідеальну атмосферу для становлення мо­лодої людини, розвитку в неї почуття відповідальності, навичок самоконт­ролю, організаторських здібностей і дисциплінованості.

Названі елементи виховної системи знаходять своє конкретне втілення в програмі скаутів.

По-перше, вона визначає конкретні етапи (ступені) гармонійного розвит­ку молодої людини. Досягається це, зокрема, системою тестів, відзнак, спе­ціальних програмам з різноманітних видів діяльності скаутів із переліком тих знань, умінь і навичок, що заплановано досягнути.

По-друге, програма будується з урахуванням інтересів самих дітей, пе­редбачає різноманітні види діяльності", ігри, оволодіння корисними уміння­ми і навичками, роботу, яка має яскраво виражений суспільно корисний ха­рактер, що своєю чергою, й визначає виховну цінність скаутизму.

По-третє, життя скаутських організацій максимально наближається до природи. І справа тут не стільки в корисності свіжого повітря для молодого організму, скільки в тому, що, з погляду фундаторів і лідерів скаутизму, саме природа створює оптимальні умови для інтелектуального і морального ста­новлення, реалізації творчих здібностей, загартування волі, розвитку само­владання, уміння знаходити рішення в складних життєвих ситуаціях. Спіль­на боротьба за задоволення життєво важливих потреб сприяє зміцненню міжособистісних зв'язків у малих групах, допомагає скаутам повною мірою усвідомити переваги колективної організації життя, життя в суспільстві.

"Пласт". Українська організація скаутів має назву "ПЛАСТ". Ця органі­зація ставить за мету розвивати моральні, духовні й фізичні якості ук­раїнської молоді, передавати їй знання, розуміння історії, культури, плекати традиції тощо. Діяльність "Пласту" є незалежною від будь-яких політично-партійних чи релігійних впливів.

Офіційним початком "Пласту" вважається 12 квітня 1912 року. Саме тоді прийняли скаутську присягу члени організованого Олександром Тисовським гуртка при Академічній гімназії у Львові. Однак, за рік до цього, в Україні вже діяли скаутські групи. Організатори "Пласту" прагнули зберегти внут­рішній зміст скаутського руху, але надати молодіжній організації своєрідної національної форми та пов'язати її з українською народною традицією. До кінця першої світової війни пластові осередки існували в кожній губернії України. Після падіння Української Народної Республіки вони були заборо­нені, нині відновлюються

Емблемою "Пласту" є тризуб і біла трилиста лілея, сплетені в одну гар­монійну цілість. Три листки лілеї нагадують про три основні обов'язки плас­туна, а тризуб вказує на те, що "Пласт" - українська організація молоді.Спілка піонерських організацій України (СПОУ). Вона утворена на доб­ровільній основі, визначає своєю метою об'єднання зусиль для добрих і ко­рисних справ, розвиток здібностей, захист прав та інтересів членів Спілки і діє відповідно до вимог Декларації прав людини, Конвенції про права дити­ни, Закону про громадські об'єднання.

Спілка виступає проти політизації дитинства, будь-якої монополії у ди­тячому русі, за співробітництво на засадах партнерства з усіма гуманістич­ними об'єднаннями.

Вона використовує найрізноманітніші форми, методи і засоби розвитку загальнолюдських цінностей через реалізацію програми "Я - родина - Бать­ківщина".

Символами приналежності до СПОУ є веселковий прапор, веселковий галстук та значок "СПОУ". Окремі піонерські організації можуть мати свої символи.

Новою піснею українських піонерів є "Веселкова пісня". День народжен­ня СПОУ відзначається 21 листопада щорічно як свято "Веселкової респуб­ліки".

Дитячо-юнацьке товариство "Січ".Це - українське дитячо-юнацьке товариство є добровільною, незалежною, позапартійною громадською орга­нізацію, яка діє відповідно до Статуту, чинного законодавства та Конститу­ції України.

Метою цього товариства передбачено патріотичне виховання дітей та юнацтва на традиціях українського козацтва та принципах християнської моралі.

Товариство існує на терені України та поза її межами в місцях постійного проживання українців. Керівні органи "Січі" працюють у м. Києві.

Спілка української молоді (СУМ). СУМ - виховна націоналістична орга­нізація української молоді. У відповідності із Статутом організації членами Спілки можуть стати українці віком від 16 років, які понад усе ставлять доб­ро і славу української нації, визнають світогляд українського націоналізму та мають відповідні особисті якості. Крім дійсних членів СУМ, під керівницт­вом організації працюють "суменята" (віком від 6 до 12 років).«Пласт» — українська скаутська організація

У квітні 1991 р. в Івано-Франківську відбувся заключний етап Установ­чого з'їзду «Пласту», на якому організаційно оформилося відродження цієї організації в Україні.

Мета цієї організації — виховання добропорядного громадянина, про­відника суспільства на ідейних засадах «Пласту», визначених у трьох головних обов'язках, пластовій присязі та пластовому законі.

«Пласт» є самостійною організацією, яка не залежить від будь-яких по­літичних партій, державних, громадських чи релігійних організацій. її чле­ном може бути людина будь-якої національності й раси. Головне, щоб вона щиро прагнула служити інтересам України.

Принципи «Пласту» — законність, гласність, демократизм, самовря­дування, рівноправність членів. Основою способу життя пластуна є прин­ципи християнської моралі.

У Статуті організації наголошено, що завданням «Пласту», відповідно до виховних методів міжнародного скаутингу у поєднанні з українськими традиціями, є здійснення всебічного патріотичного виховання української молоді, виховання свідомих, відповідальних і повноцінних громадян.

Виховна діяльність здійснюється в:

• гуртовій системі;

• низці ступеневих проб і покладанні на молодь щоразу більшої відпові­дальності за себе й інших;

• спрямуванні молоді до таких знань і змагань, насамперед щодо приро­ди, які розвивають спостережливість, виховують повагу до інших, до
національного і загального добра.

Що треба зробити, щоб організувати пластову групу?

• зібрати групу батьків, зацікавлених в участі своїх дітей у «Пласті»;

• знайти дорослу людину, яка може бути провідником-вихователем;

• організувати групу молоді, що хоче брати участь у «Пласті»;

• звернутися до Крайової Пластової Старшини.