Призначення та класифікація комерційних банків.

Комерційний банк(у широкому розумінні) - це фінансовий посередник грошового ринку, що функціонує на другому рівні банківської системи.

Комерційний банк(у вузькому розумінні) - це фінансовий посередник, який виконує комплекс базових банківських операцій та має за мету отримання максимального прибутку.

Комерційний банк являє собою кредитну установу, яка здійснює універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення в основному за рахунок грошових коштів, що залучаються у формі внесків і депозитів.

Комерційні банки:

1) здійснюють на договірних умовах кредитне,розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб;

2) приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів;

3) виконують інші операції, зокрема:

- фінансування капітальних вкладень за дорученням власників, або розпорядників капіталів, що інвестуються;

- випуск платіжних документів та інших цінних паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, сертифікатів, облігацій тощо);

- купівля, продаж і зберігання державних цінних паперів, а також цінних паперів інших емітентів;

- видача доручень, гарантій та інших зобов’язань та третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

- касове виконання державного бюджету;

- придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг, прийняття ризиків виконання таких вимог та їх інкасування (факторинг);

- купівля у підприємств і громадян та продаж їм іноземної валюти;

- купівля і продаж у держави і за кордоном дорогоцінних металів, природних дорогоцінних каменів, а також виробів з них;

- довірчі операції (залучення і розміщення коштів; управління цінними паперами тощо) за дорученням клієнтів;

- надання консультативних та інших послуг, пов'язаних з банківською та іншою комерційною і господарською діяльністю.

Комерційним банкам в Україні забороняється:

1) займатися діяльністю у сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями;

2) займатися усіма видами страхування;

3) використовувати свої союзи та інші об'єднання для досягнення згоди, спрямованої на монополізацію ринку банківських послуг, установлення монопольних ставок і комісійних винагород, обмеження конкуренції у банківській справі.

Особливість комерційних банків полягає в тім, що вони можуть у процесі кредитно-розрахункових операцій створювати додатко­ві платіжні засоби, збільшуючи залишки на поточних рахунках клієнтів. При цьому вони не можуть самостійно здійснювати емі­сію готівки, що є монополією центрального банку. Окрім своїх традиційних функцій вони потенційно можуть виконувати прак­тично всі функції інших інститутів кредитної системи (за винят­ком центрального банку), а тому є по суті, фінансово-кредитними установами універсального типу, у зв'язку з чим їх ще називають "фінансовими універмагами".

Унітарні банки мають одного власника в особі держави чи приватної особи. В Україні функціонують два унітарні комерційні банки з державною формою власності: Ощадбанк і Ексімбанк. Статуті фонди цих банків створені за рахунок бюджетних коштів і коштів бюджетних установ.

Банки з колективною формою власності - частка капіталу кожного із засновників законодавчо обмежена 35% статутного фонду банку, тобто кількість засновників банку не може бути меншою трьох юридичних чи фізичних осіб.

Залежно від організаційної форми комерційні банки з колективною формою власності представлені на банківському ринку акціонерними товариствами відкритого і закритого типу (акціонерні банки) та товариствами з обмеженою відповідальністю (пайові банки).

Акціонерні банки відкритого і закритого типу (вони становлять 84% загальної кількості банків України) формують свій капітал за рахунок об'єднання індивідуальних капіталів засновників і учасників за допомогою випуску і розміщення акцій банку. При цьому власником капіталу виступає само акціонерне товариство, тобто банк, акціонери, як правило, не мають права вимагати від банку повернення своїх внесків.

Пайові банки формують свій капітал за рахунок внесків грошових коштів (паїв) у статутний фонд. За кожним з учасників зберігається право власності на його частку капіталу, тобто банк не є власником капіталу. Пайові комерційні банки організовуються на принципах товариств з обмеженою відповідальністю, тобто відповідальність кожного учасника обмежена розміром його внеску у капітал банку.

Універсальні банки виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам. В Україні більшість комерційних банків можна вважати універсальними.

До банків із клієнтською спеціалізацією належать кооперативні банки, в яких основними засновниками і переважними клієнтами є кооперативи.

Банки із галузевою спеціалізацією обслуговують переважно юридичних та фізичних осіб у межах певної галузі господарства.

Функціональна спеціалізація полягає в тому, що комерційні банки виконують переважно вузьке коло спеціалізованих операцій. Це, наприклад, інвестиційні, інноваційні, ощадні, іпотечні та інші банки.

Ощадні банки - це невеликі кредитні установи, які функціонують у регіональному просторі (у межах міста, землі, штату тощо) і головними клієнтами яких є населення.

Інвестиційні банки здійснюють мобілізацію довгострокового позичкового капіталу шляхом емісії та розміщення зобов'язань (облігацій, сертифікатів, векселів) і надають його юридичним особам та державі у тимчасове користування.

Іпотечні банки спеціалізуються на видачі довгострокових позичок під заставу нерухомості (земля, будівля тощо), а свою ресурсну базу формують за рахунок власних коштів та випуску іпотечних облігацій.

Інноваційний банк – банк, який здійснює фінансування і кредитування інноваційної діяльності за циклом "наука - техніка - виробництво" з метою підтримки НТП. Основні ресурси банку - власний капітал, та ощадні вклади клієнтів. Інноваційні банки можуть створюватися за участю держави для фінансування загальнодержавних цільових програм. В Україні державна фінансова підтримка інновацій покладено на Державний інноваційний фонд, який надає без­процентні кредити терміном до 3 років.

Кліринговий банк – банківська установа, що здійснює операції з розрахункового обслуговування угод, які були укладені на фінансових ринках, а також надає відповідні послуги, пов'язані з виконанням розрахунків за взаємними зобов'язаннями третіх сторін. Для завершення грошових розрахунків надає кредити учасникам клірингу.

В Україні можуть створюватися банки з іноземним капіталом - це банки, у яких частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 відсотків.

Банки в Україні створюються у формі відкритого акціонерного товариства або кооперативного банку.

Державний банк - це банк, 100 % статутного капіталу якого належать державі. Державний банк засновується за рішенням КМУ. Статут державного банку затверджується постановою КМУ.

Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки.

Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.

До функцій центрального кооперативного банку належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня. Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї.

Банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банк може бути учасником лише одного банківського об'єднання.

Банківська корпорація - це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки. Банківська корпорація створюється з метою концентрації капіталів банків - учасників корпорації, підвищення їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпечення координації та нагляду за їх діяльністю. Банківська корпорація виконує функції розрахункового центру для банків - членів корпорації і не веде безпосереднього обслуговування клієнтів (фізичних та юридичних осіб, крім банків та інших фінансових установ).

Банківська холдингова група - це банківське об'єднання, до складу якого входять виключно банки. Материнському банку банківської холдингової групи має належати не менше 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками. Дочірній банк не має права володіти акціями материнського банку.

Фінансова холдингова група має складатися переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, причому серед них має бути щонайменше один банк, і материнська компанія має бути фінансовою установою.

З метою захисту та представлення інтересів своїх членів банки мають право створювати неприбуткові спілки чи асоціації. Банківські спілки та асоціації не мають права займатися банківською чи підприємницькою діяльністю і не можуть бути створені з метою отримання прибутку.

Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі КМУ або уповноважених ним органів. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації.