Заняття №21. Тема:Глазурі і глазурування.

Тема:Глазурі і глазурування.

Мета:Ознайомитися з приготуванням і нанесенням глазуру на керамічний черепок.

Пояснити:як правильно підбирається глазур до керамічного черепка.

Тип заняття:лекція.

Література:Мороз И.И. Технология фарфоро-фаянсовых изделий. Глава 9.

План лекції.

1. Приготування і нанесення глазурі на керамічні напівфабрикати.

2. Підбір глазурі до черепка.

1. Глазурну суспензію готують спільним помелом всіх компонентів у кульовому млині, так як вміст глинистих в загальній масі не перевищує 8 – 10 % . співвідношення М:К:В 1:1:0,8. в якості мелючи тіл краще використовувати уралітові кулі, ніж кремнієву гальку.(через більшу вагу уралітових куль). Якість води характеризується величиною pН. Вода для глазурі повинна мати pН = 7,7 – 8. Дозування твердих матеріалів вагове, рідких – об'ємне. Для запобігання осадження твердих частинок глазурної суспензії в кульовий млин окрім глини додають 0,2 – 0,3 % бури, сірчанокислого магнію, хлористого кальцію, NH₄Cl.

В залежності від складу компоненти глазурі завантажують в один або два рази. Спочатку завантажують крупнозернисті складові: польовий шпат, кварц, бій виробів і частину глини (3 – 5%). Після помелу 10 – 12 годин додають решту компонентів. Загальна тривалість помелу 30 – 70 годин. Недостатній помел сповільнює реакцію сплавлення і погіршує розлив і блиск, призводить до появи дефектів глазурного покрову – хвилястості. Занадто подрібнені глазурі дуже швидко плавляться, це призводить до стягування глазурі в крапельки, складки або поглинання глазурі виробом (сухість).

Готову глазурну суспензію зберігають в пропелерних мішалках пропустивши її через феррофільтри і лотки з постійними магнітами і вібраційне сито з 5600отв/см² і потім 10000отв./см². В збірнику поливу підтримують в стані руху, що перешкоджає її розшаруванню.

Глазурують вироби способами: занурення, поливом, пульверизацією, нанесення пензлем, припудрювання.

Перед глазуруванням висушені або попередньо випалені вироби ретельно очищають від пилі шляхом обдування стиснутим повітрям (0,2 – 0,3 МПа) і волосяною щіткою.

Глазурування зануренням виконується машинним способом, забезпечує нанесення глазуріі рівним шаром товщиною 0,1 – 0,2 мм, вироби середнього розміру витримується в глазурі протягом 1,8 – 3с. Крупні вироби (супові вази, блюда) протягом 3 – 5 с. цим способом глазурують частіше плоскі вироби і рідше порожнисті. Глазурування зануренням забезпечує висоякісне покриття. Цим пояснюється широке поширення данного способу в примословості, яка випускає керамічні вироби побутового, будівельного і технічного призначення.

Глазурування поливом використовують в основному для висушених і попереднього випалених порожнистих і рідке плоских виробів побутового призначення, а також фаянсових облицьовувальних плиток. Глазурування поливом може проводитися в один або два прийоми: спочатку внутрішньої, а потім після невеликої переправи зовнішньої поверхні. Глазурування виробів відбувається в спеціальній камері над піддоном. Завіса рідкої глазурі створюється трьома одним фонтаном з низу і двома – поливаючими з верху. Надлишок глазурі стікає по піддону через сітку в бак. На виході з глазурованої камери встановлено сопло для здування стиснутим повітрям надлишку глазурі з вигнутої поверхні дна. Недолік методу полива:

1. шар глазурі менш рівномірний ніж при глазуруванні зануренням.

2. можлива недоглазуровка внутрішньої поверхні виробу.

3. опорні підставки лишають сліди на виробах.

Глазурування пульверизацією є найбільш універсальним способом, так як дозволяє глазурувати вироби любих розмірів і форм незалежно від пористості, міцності водорозливання напівфабрикату.

Пульверизація виключає розмивання виробів не випалених попередньо, так як в розчинному стані на поверхні виробів полива осідає майже сухою.

Кращому закріпленню глазурі сприяє нагрівання виробів перед подачею в камеру до 50 – 55 С.

2. Одна і та ж полива не може використовуватися для виробів виготовлених із різних керамічних матеріалів. Для кожного керамічного матеріала її підбирають.

Основні фактори, що впливають на підбір поливи до матеріала:

-температура плавлення поливи повинна відповідати температурі випалу матеріала

-коефіцієнт теплового розширення поливи повинен наближуватися до коефіцієнта теплового розширення матеріала (КТР- відносне збільшення лінійних розмірів матеріалу при нагріванні на 1⁰С).

Відповідність температури плавлення поливи температурі випалу матеріала. В вмпадку надмірної легкоплавкості поливи по відношенню до конкретного иатеріала, на який вона нанесена, тобто коли температура розливу поливи набагато нижча теператури политого випалу, при його проведенні проходе стікання поливи. Якщо матеріал в період плавлення поливи володіє великою пористістю, то проходе всасування її в матеріал, при цьому послаблюється блиск поливи, а на дотик вона не слизька.

При надмірній тугоплавкості поливи по відношенню до матеріала, тобто коли температера розливу поливи набагато вища температури политого випалу, внаслідок поганого розливу поливи отримується дрібнобугриста матова поверхня.

Приближення коефіцієнтів розширення поливи та матеріала. Значне розходження між КТР поливи та матеріала часто призводить до відшаровування поливи від матеріала або до утворення цека.

Відшаровування може виникнути, якщо КТР поливи набагато менше КТР матеріала. В цьому випадку під час випалу (в період охолодження) полива буде сильно скорочуватися в розмірах, ніж матеріал, і матеріал відходе від поливи, яка відшаровується.

Цек, тобто волосяні тріщини, виникає коли КТР поливи набагато більший КТР матеріала. В цьому випадку під час випалу (в період охолодження) полива буде сильно скорочуватися в розмірах, ніж матеріал, утворюючи розриви (тріщини), причому в результаті появи внутрішніх напруг в випадку тонкостінного виробу вони можуть призвести до руйнування такого виробу.

Щоб знайти коефіцієнт теплового розширення поливи заданого складу користуються правило адитивності.

Контрольні запитання:

1. Поясніть процес приготування і нанесення глазурі на керамічні напівфабрикати.

2. Як підбрати глазур до керамічного черепка.