Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



ЧАСТИНА III. ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Читайте также:
  1. B. C. Соловьёв о праве, государстве и историческом процессе.
  2. I. Повышение управляемости организации при внедрении процессного подхода.
  3. II. Начало процесса исторического развития общества.
  4. III. Технологическое проектирование строительных процессов.
  5. III.1.1) Формы уголовного процесса.
  6. IV.3.2) Виды легисакционного процесса.
  7. IV.4.1) Происхождение и смысл формулярного процесса.
  8. IV.4.3) Общий ход формулярного процесса.
  9. IV.5. Когниционный процесс
  10. Quot;Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів

Загальні положення. Геологорозвідувальний процес – це сукупність взаємопов’язаних виробничих робіт і наукових досліджень, які виконуються в певній послідовності і повинні забезпечити відкриття, геолого-економічну оцінку і підготовку до розробки нафтових і газових родовищ.

У процесі геологорозвідувальних робіт на нафту і газ проводиться геологічне вивчення надр. У відповідності з Кодексом України “Про надра” (1994 р.) геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їхнього формування і розміщення, з’ясування гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр з метою, не пов’язаною з видобуванням корисних копалин.

Тут під терміном “надра” розуміють частину земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Цей кодекс зобов’язує всі підприємства, фірми, організації та установи, що проводять геологічне вивчення надр, забезпечити:

1) раціональне і ефективне проведення робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр;

2) екологічно безпечний для життя і здоров’я людей стан навколишнього природного середовища;

3) повноту вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

4) достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів;

5) геолого-економічну оцінку родовищ корисних копалин;

6) ведення робіт методами і способами, які б виключали невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне руйнування грунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища;

7) розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б виключало їх шкідливий вплив на навколишнє природне середовище і здоров’я населення;

8) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, які можуть бути використані при розробці родовищ та з іншою метою, і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню;



9) збереження геологічної і виконавчо-технічної документації, зразків гірських порід, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідці та розробці родовищ корисних копалин, а також при користуванні надрами з метою, не пов’язаною з видобуванням корисних копалин.

Для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості й кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища.

Кондиції на мінеральну сировину розробляються з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин, а також наявних у них цінних компонентів і підлягають експертизі Державною комісією України (ДКЗ) по запасах корисних копалин.

Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються Державною комісією України по запасах корисних копалин у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.



Невиконання цих законодавчих вимог завдає відчутної шкоди надрам, довкіллю та економіці країни.

Проведення робіт з геологічного вивчення надр організується та координується Департаментом геології Міністерства екології та природних ресурсів України на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних галузевих стандартів, норм і правил.

Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами, здійснюється здебільшого за рахунок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше виконані геологорозвідувальні роботи. В окремих випадках геологiчне вивчення надр може виконуватись за рахунок прямих видаткiв державного та мiсцевого бюджетiв.

Роботи з геологiчного вивчення надр пiдлягають обов’язковiй державнiй реєстрацiї та облiку з метою узагальнення i максимального використання результатiв вивчення надр, а також запобiгання дублювання зазначених робiт. Державна реєстрацiя та облiк робiт з геологiчного вивчення надр проводяться Державним iнформацiйним геологiчним фондом України.

Розвiданi родовища, запаси нафти i газу яких оцiнено, включаються до державного фонду родовищ корисних копалин i передаються нафтогазовидобувним пiдприємствам для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Особи, якi вiдкрили невiдоме ранiше родовище, що має промислову цiннiсть, або виявили додатковi запаси корисних копалин чи нову мiнеральну сировину в ранiше вiдомому родовищi, що iстотно пiдвищують його промислову цiннiсть, визнаються першовiдкривачами. Першовiдкривачi мають право на винагороду згiдно з чинним положенням.

Нормативні документи, що регламентують проведення пошуково-розвідувальних робіт. Певна послiдовнiсть проведення геологорозвiдувальних робiт на нафту i газ регламентується спецiальним нормативним документом – галузевим стандартом України “Етапи i стадiї геологорозвiдувальних робiт на нафту i газ. Порядок проведення” (1999 р.), затвердженим вiдповiдними органами i є обов’язковим для всiх органiзацiй, що виконують роботи, пов’язанi з вивченням питань нафтогазоносностi, пошукiв та розвiдки покладiв нафти i газу в країнi, незалежно вiд їх вiдомчої належностi, пiдпорядкованостi та форми власності.

Крiм цих документів, проведення геологорозвідувальних робіт на нафту i газ регламентується ще кiлькома нормативними документами, серед яких найбiльш важливими є:

– Класифiкацiя запасiв i ресурсiв корисних копалин державного фонду надр (1997 р.);

– Інструкція із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу (1998 р.);

– Інструкція про порядок обліку нафтогазоперспективних
об’єктів (1999 р.);

– Інструкція про зміст, оформлення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу (1999 р.).

Для проведення геологорозвідувальних робіт на нафту і газ необхідно отримати ліцензію, де вказані координати ділянки і глибинність проведення робіт. Ліцензії є на пошуки і розвідку, в тому числі ДПР (геологічне вивчення), і на промислову експлуатацію. Перша ліцензія надається на термін до 5 років, друга – на двадцять років. Роботи з геологічного вивчення повинні завершитись підрахунком запасів нафти або газу та їх затвердженням в ДКЗ України.

Стадійність геологорозвідувального процесу.Пошуково-розвiдувальний процес характеризується стадiйнiстю, тобто певною послiдовністю геологічного вивчення надр досліджуваної території від початку її вивчення до відкриття родовищ нафти і газу та вирішення питання про передачу їх в промислове освоєння (розробку). Така стадійнiсть характеризується поступовим наближенням до вирiшення кiнцевої мети, що забезпечує найбiльш рацiональне використання сил i коштiв, які витрачаються на пошуки та розвiдку нафтових і газових родовищ.

Відкриття, розвідка та підготовка до розробки нафтових і газових родовищ забирає багато часу. Геологорозвідувальний процес на нафту і газ починається з початкової стадії – вивчення великих територій. На наступній стадії вибираються райони із сприятливими для формування і збереження покладів нафти і газу геологічними умовами, в яких проводиться пошук пасток. Після виявлення таких пасток здійснюється безпосередній пошук скупчень нафти і газу, а після одержання промислових припливів вуглеводнів проводиться розвідка встановлених покладів.

У залежності від стану вивченості нафтогазоносності надр у геологорозвідувальному процесі на нафту і газ виділяється три послідовних етапи: регіональний, пошуковий і розвідувальний з поділом їх на стадії. В межах однієї території можливе суміщення в часі різних етапів і стадій.

Кожний етап чи стадiя переслiдують певну мету i передбачають вирiшення низки конкретних завдань. На всiх етапах i стадiях геологорозвідувального процесу на нафту i газ визначається геолого-економiчна оцiнка проведених робiт на основi оцiнки ресурсiв i пiдрахунку запасiв нафти i газу.

У таблиці 1 наведена постадійна характеристика нафтогазопошуково-розвідувальних робіт.


Таблиця 1


Дата добавления: 2014-11-13; просмотров: 67; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Операції, що завершують будівництво свердловин | Схема геологорозвідувального процесу на нафту і газ
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2017 год. (0.009 сек.) Главная страница Случайная страница Контакты