Забезпечення поздовжньої і поперечної стійкості риштувань і помостів.

Основним факто­ром забезпечення надійності цих конструкцій є правильний підбір при розрахунку стояків, поперечок, на­стилів, діагональних зв'язків і розпірок. Риштування розраховують на максимальне навантаження, що за­лежить від виду робіт, маси застосовуваних матері­алів, інвентаря, транспортних засобів, а також наяв­ності людей.

Монтуючи риштування, забезпечують його по­слідовність по ярусах і на всю довжину монтованої секції. Під кожну пару стояків підкладають дошки зав­товшки більш як 50 мм. їх монтують тільки справними конструкціями відповідно до специфікації. Жорсткість і стійкість риштувань забезпечуються горизонталь­ними в'язами та кріпленням до стін споруди, зазна­ченим в проектах. Наприклад, для цегляної кладки їх кріплять за допомогою анкерів, закладених у стінах, для опоряджувальних і ремонтних робіт — спеціаль­ними інвентарними пробками в стінах чи іншими за­собами. Інші кріплення виконують відповідно до проекту. Монтаж, експлуатацію і демонтаж конст­рукцій проводять під керівництвом відповідальної осо­би, призначеної наказом. Поблизу проїздів риштуван­ня встановлюють на відстані більш як 0,6 м від транспортних засобів.

У сучасних умовах найкраще застосовувати помо­сти — пакетні та шарнірно-панельні, висоту яких можна легко змінювати завдяки рухомості опор, що дає змогу швидко переобладнати робочі місця для ведення робіт на наступному ярусі.

Особливу увагу слід приділяти застосуванню інвен­тарних підвісних струнних риштувань, які підвішують до кронштейнів спеціальної конструкції. їх викорис­товують для кам'яної кладки та опоряджувальних робіт. Ці конструкції можна експлуатувати лише після випробування їх статичним навантаженням, що пере­вищує розрахункове на 25%, та складання акта комісії. Підвісні колиски з лебідками підвішують тільки на сталевих канатах, опори для яких повинні спиратись на несучі стіни через укладені під опори підкладки. Встановлюючи лебідки, призначені для піднімання і спускання колисок, на землі, потрібно особливу увагу

приділяти їх закріпленню. Після закінчення робіт ко­лиски опускають на землю під керівництвом відпові­дальної особи.

Підвісні риштування і помости можна експлуату­вати після монтажу, якщо проведено випробування протягом 1 год. статичного навантаження, що пере­вищує нормативне на 20%. Підіймальні помости вип­робовують також на динамічне навантаження, на 10% вище від нормативного. Наслідки випробувань фіксу­ють в акті приймання їх чи в журналі робіт.

Якщо швидкість вітру становить понад 10 м/с, не допускається переміщення риштувань і перебування на них людей чи матеріалів.

Часто на будівлях, особливо при капітальних ре­монтах, використовують випускні риштування, що спираються на випущені з будинку консолі (пальці), які мають відповідні розрахункові дані. При цьому риштування не повинні перевертатись і зсуватись, а при великій довжині консолей чи завантаженні риш­тувань їх підпирають підкосами (рис.14), які опира­ють на врубки та скріплюють скобами чи болтами. Риштування обгороджують перилами заввишки не менш як 1 м.

На будовах часто застосовують дерев'яні або ме­талеві приставні драбини завдовжки не більш як 5 м. Нижні кінці драбин для їх закріплення повинні мати гострі металеві шипи для опирання, гумові кінцівки тощо. Східці мають бути врізані, не рідше ніж через 2 м їх закріплюють стяжними болтами. Драбини зав­довжки понад 5 м, починаючи з висоти 3 м, обгород­жують дугами, розміщеними на відстані не більш як 0,8 м одна від другої і з'єднаними між собою не менш як трьома смугами.

Приставні драбини без робочих площадок засто­совують тільки для переходу між окремими ярусами будівель і для виконання робіт, під час яких робітник неповинен упиратися в конструкції.