Інші топології

Окрім трьох що розгледіли базових топологий нерідко застосовується також мережева топологія дерево (tree), яку можна розглядувати як комбінацію декількох зірок. Причому, як і в разі зірки, дерево може бути активним або достеменним (мал. 1.13) і пасивним (мал. 1.14). При активному дереві в центрах об'єднання декількох ліній зв'язку знаходяться центральні комп'ютери, а при пасивному - концентратори (хаби).

Мал. 1.13. Топологія активне дерево

Мал. 1.14. Топологія пасивне дерево. К - концентратори

Досить часто застосовуються комбіновані топології, серед яких найбільш поширена зоряна-шинна (мал. 1.15) і зоряне-кільце (мал. 1.16).

Мал. 1.15. Приклад зоряно-шинної топології.

Мал. 1.16. Приклад зоряно-кільцевої топології.

У зоряно-шинній (star-bus) топології використовується комбінація шини і пасивної зірки. До концентратора підключаються як окремі комп'ютери, так і цілі шинні сегменти. Насправді реалізується фізична топологія шина, що включає всі комп'ютери мережі. У даній топології може використовуватися і декілька концентраторів, сполучених між собою і створюючих так звану магістральну, опорну шину. До кожного з концентраторів при цьому підключаються окремі комп'ютери або шинні сегменти. В результаті виходить зоряно-шинне дерево. Таким чином, користувач може гнучко комбінувати переваги шинною і зоряною топологий, а також легко змінювати кількість комп'ютерів, підключених до мережі. З погляду розповсюдження інформації дана топологія рівноцінна класичній шині.

В разі зоряно-кільцевої (star-ring) топології в кільце об'єднуються не самі комп'ютери, а спеціальні концентратори (змальовані на мал. 1.16 у вигляді прямокутників), до яких у свою чергу підключаються комп'ютери за допомогою зіркоподібних подвійних ліній зв'язку. Насправді всі комп'ютери мережі включаються в замкнуте кільце, оскільки усередині концентраторів лінії зв'язку утворюють замкнутий контур (як показано на мал. 1.16). Дана топологія дає можливість комбінувати переваги зоряною і кільцевий топологий. Наприклад, концентратори дозволяють зібрати в одне місце всі точки підключення кабелів мережі. Якщо говорити про розповсюдження інформації, дана топологія рівноцінна класичному кільцю.

На закінчення треба також сказати про сіткову топологію (mesh), при якій комп'ютери зв'язуються між собою не одній, а багатьма лініями зв'язку, створюючими сітку (мал. 1.17 ).

Мал. 1.17. Сіткова топологія: повна (а) і часткова (б).

У повній сітковій топології кожен комп'ютер безпосередньо пов'язаний з рештою всіх комп'ютерів. В цьому випадку при збільшенні числа комп'ютерів різко зростає кількість ліній зв'язку. Крім того, будь-яка зміна в конфігурації мережі вимагає внесення змін до мережевої апаратури всіх комп'ютерів, тому повна сіткова топологія не набула широкого поширення.

Часткова сіткова топологія передбачає прямі зв'язки тільки для найактивніших комп'ютерів, передавальних максимальні об'єми інформації. Решта комп'ютерів з'єднується через проміжні вузли. Сіткова топологія дозволяє вибирати маршрут для доставки інформації від абонента до абонента, обходячи несправні ділянки. З одного боку, це збільшує надійність мережі, з іншої ж - вимагає істотного ускладнення мережевої апаратури, яка повинна вибирати маршрут.