Калькуляція продукції і класифікація витрат за статтями

Калькуляція – документ про розрахунок собівартості одиниці продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Калькуляція поділяється на такі види:

· планова – складається на основі прогресивних норм витрат засобів виробництва та робочого часу;

· кошторисна – стосується нових видів продукції, робіт і послуг для розрахунку відпускних цін;

· нормативна – складається на основі існуючих норм витрат засобів виробництва і робочого часу.

Калькуляції, що за даними бухгалтерського обліку відображають фактичні витрати, називають звітними.

При калькулюванні встановлюють об’єкти калькулювання, вибирають калькуляційні одиниці, визначають калькуляційні статті витрат та методики їх обчислення.

Об’єкт калькулювання - продукція, собівартість якої обчислюється.

Калькуляційна одиниця – одиниця кількісного вимірювання об’єкта калькулювання. Наприклад, об’єкт – торф, одиниця – тонна.

При калькуляції продукції витрати групують за калькуляційними статтями, перелік і склад яких встановлює підприємство самостійно.

Типовими для більшості підприємств є так і калькуляційні статті:

1. сировина і матеріали;

2. покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій;

3. паливо і енергія на технологічні потреби;

4. зворотні відходи (відраховуються);

5. основна заробітна плата;

6. додаткова ЗП;

7. відрахування на соціальні заходи;

8. витрати пов’язанні з підготовкою, освоєнням виробничої продукції;

9. відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристосування цільового призначення та інші спеціальні витрати;

10. витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання;

11. загальновиробничі витрати;

12. адміністративні витрати.

Сума перших десяти статей складає технологічну собівартість, одинадцяти статей – цехову (виробничу), 12 статей – повну собівартість виробленої продукції.

До першої статті включають вартість:

- сировини і матеріалів, що входять до складу продукції, створюють її основу або є необхідним компонентом для виготовлення продукції;

- купованих матеріалів, які використовуються в процесі виробництва продукції для забезпечення нормального технологічного процесу та упаковки продукції. До цієї статті також належать витрати пов’язанні з використанням природної сировини у частинах відрахувань для покриття витрат на геологорозвідку і геологопошук корисних копалин; на рекультивацію земель; плата за деревину продану на пні; за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затвердженим лімітів; платежі за використання природних ресурсів.

До другої статті включають вартість:

- купованих комплектуючих і напівфабрикатів;

- робіт і послуг виробничого характеру, що виконані сторонніми підприємствами чи структурними підрозділами підприємств, що не належать до основного виду діяльності.

До третьої статті входять витрати на паливо, що безпосередньо використовується у виробничому процесі.

У статті 4 відображаються вартість повернутих відходів, що вираховуються із загальної суми витрат віднесених на собівартість продукції.

У статті 5 відображають нараховану основну ЗП працівників занятих у виробництві.

Стаття 6 охоплює витрати нарахованої виробничому персоналові додаткової ЗП за працю понад визначені норми, за трудові успіхи і винахідництво та за особливі умови праці (доплати, надбавки, премії).

До статті 7 входять відрахування на обов’язкове соціальне державне страхування (пенсійний фонд, фонд зайнятості, тимчасова втрата працездатності і від нещасних випадків на виробництві).

До статті 8 входять:

- підвищенні витрати на виробництві нових видів продукції в період їх освоєння;

- витрати на освоєння нового виробництва, цехів і агрегатів (пускові витрати);

- витрати на винахідництво і реалізацію.

До статті 9 входять витрати на:

- відшкодування вартості спеціальних інструментів і пристосувань цільового призначення незалежно від їх вартості;

- проектування, виготовлення чи придбання спеціального інструменту і пристосувань цільового призначення;

- ремонт і утримання у робочому стані спеціального інструменту і пристосувань цільового призначення

- утримання спеціальних служб підприємства для обслуговування поточного виробництва визначених видів продукції;

- проведення епізодичних і періодичних дослідів, оплату експертиз, консультацій, пов’язаних з використанням спеціального інструменту і пристосувань цільового призначення, вартість технічної документації.

До статті 10 входять витрати на:

- амортизаційні відрахування на повне відтворення виробничого устаткування, транспортних засобів, цінного інструменту;

- витрати на проведення всіх видів ремонту.

До статті 11 входять:

- витрати на управління виробництвом (оплата праці цехового і дільничного персоналу);

- амортизація основних фондів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення (цехового, дільничного);

- витрати на утримання, експлуатацію і ремонт основних фондів загальновиробничого призначення;

- витрати на вдосконалення технології і організації виробництва;

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання;

- витрати на обслуговування виробничого процесу;

- витрати на охорону праці і охорону навколишнього середовища;

- інші витрати (брак, простої).

До статті 12 відносяться витрати на:

- ЗП адміністративного і загальнозаводського персоналу;

- утримання будівель і споруд управлінського і загальнозаводського призначення;

- протипожежні заходи;

- інші платежі (відсотки за банківські кредити).