Класифікація грошових потоків

Грошові потоки підприємства можна класифікувати за сис­темою ознак (табл. 1).

Класифікаційна сукупність видів грошових потоків суб'єкта господарювання

Вхідним грошовим потоком є надходження грошових коштів -
інші надходження від операційної діяльності, надходження від
інвестиційної діяльності; мобілізація фінансових ресурсів на ринку
капіталу тощо.

Вихідний грошовий потік - використання грошових коштів - оп­лата рахунків контрагентів, фінансування реальних і фінансових інвес­тицій, погашення заборгованості, сплати податків, виплати дивідендів.

Чистий грошовий потік - різниця між вхідним і вихідним грошовим потоком.

Пріоритетні грошові потоки - це грошові потоки за опе­раціями, що забезпечують створення більшої частини вартості або прибутку підприємства (надходження виручки, оплата рахунків пос­тачальників, сплата податків, виплата заробітної плати, формування доходів власників).

Другорядні грошові потоки - потоки, які не беруть безпо­середньої участі у створенні вартості підприємства (оплата кому­нальних послуг, вартості ремонту обладнання).

Обслуговуючі грошові потоки - це грошові потоки, пов'язані з обслуговуванням процесу створення вартості, зокрема зумовлені роз­рахунками з банком, страховою чи аудиторською компаніями тощо.

Дефіцитний грошовий потік характеризується надходженням грошових коштів, яке є набагато нижчим від реальних потреб під­приємства.

Надлишковий грошовий потік характеризується надходженням грошових коштів, яке набагато перевищує реальну потребу під­приємства у їх витрачанні.

Дані про рух грошових коштів підприємства відображають у фінансовій звітності (форма № З "Звіт про рух грошових коштів"). Порядок формування звіту регулює П(С)БО 4.

У звіті відображають дані про грошові потоки від різних видів діяльності підприємства: операційної; інвестиційної; фінансової.

Основним джерелом фінансового забезпечення підприємства є грошовий потік від операційної діяльності.

Для визначення операційного грошового потоку використовують:

- прямий метод розрахунку на основі прямого визначення суми вхідного і вихідного грошових потоків від операційної діяльності;

- непрямий метод розрахунку на основі коригування суми чис­того прибутку підприємства (рис. 3.1).

Основним завданням управління операційним грошовим потоком є забезпечення його стабільності і максимізація величини потоку.

Інвестиційна діяльність суб'єкта господарювання охоплює сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необо­ротних) активів (матеріальних, нематеріальних і фінансових), а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів.

Інвестиційний грошовий потік формується у результаті придбання (створення) чи продажу виробничого обладнання, нема­теріальних активів, ринкових цінних паперів та відповідно одержання пасивного (проценти або дивіденди) чи активного доходу; фінансування та отримання доходів від спільної діяльності (інвес­тиції в дочірні та асоційовані підприємства).

Фінансова діяльність охоплює сукупність операцій, які ведуть до зміни величини та складу власного і позичкового капіталу, зокрема внаслідок:

• емісії корпоративних прав (акцій) та обслуговування їх вто­ринного обігу;

• отримання і погашення банківського кредиту;

• розміщення корпоративних облігацій та обслуговування їхнього обігу;

• одержання безповоротної фінансової допомоги;

• лізингового фінансування придбання основних засобів (фі­нансовий лізинг);

• викупу корпоративних прав власної емісії.

Грошовий потік від фінансової діяльності розглядають як коригу­вальний механізм формування фінансового забезпечення потреби в капіталі для фінансування операційної та інвестиційної діяльності.

Чистий грошовий потік підприємства визначають як суму чистих грошових потоків від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.