Таламічний мозок

Thalamencephalon у свою чергу складається із трьох частин: thalamus, згір’я, epitalamus – надзгір’я, і metathalamus, – зазгір’я. Частина проміжного мозку, розміщена нижче згір’я і відділена від нього гіпоталамічною борозенкою, складає субталамус. Сюди продовжуються покришки ніжок середнього мозку. Тут розміщене субталамічне ядро (люісове тіло), зв’язане великою кількістю волокон із блідою кулею. Із середнього мозку до нього підходять червоні ядра і чорна речовина середнього мозку, які входять до складу екстрапірамідної системи.

Таламус, згір’я (Thalamus)

Таламус, згір’я, являє собою парне скупчення сірої речовини в бокових стінках проміжного мозку по боках третього шлуночка, має яйцеподібну форму, причому передній кінець його гострий у вигляді переднього горбка, tuberculum anterior, а задній розширений і потовщений у вигляді подушки, pulvinar.

Поділ на передній горбок і подушку відповідає функціональному поділу thalamus на центри аферентних шляхів (передній горбок) і на зоровий центр (подушка). Дорзальна поверхня покрита тонким шаром білої речовини – stratum zonale. В латеральному своєму відділі він звернений у порожнину бічного шлуночка, відділяючись від розміщеного поряд хвостатого ядра межовою борозною, sulcus terminalis, яка є межею між кінцевим мозком, до якого відноситься хвостате ядро, та проміжним мозком, до якого належить зоровий горб. По цій борозні проходить смуга мозкової речовини, stria terminalis.

Присередня поверхня згір’я покрита тонким шаром сірої речовини, розміщеної вертикально і зверненої у порожнину третього шлуночка, утворюючи його бічну стінку. Зверху вона відмежовується від дорзальної поверхні за допомогою білої мозкової стрічки, stria medullaris thalami. Обидві присередні поверхні зорових горбів з’єднані між собою міжталамічним зрощенням – adhesio interthalamica, що лежить майже посередині. Бічна поверхня згір’я межує з внутрішньою капсулою, capsula interna. Нижньою своєю поверхнею згір’я розміщується над ніжкою мозку, зростаючись з її покришкою. Як видно на розрізах, сіра маса згір’я білими прошарками, laminae medullaris thalami, розподіляється на окремі ядра, які називаються залежно від їх топографії: передні, центральні, присередні, бічні, вентральні і задні. Функціональне значення зорового горба дуже велике. В ньому переключаються аферентні шляхи: в його подушці, де знаходиться заднє ядро, закінчується частина волокон зорового тракту (підкірковий центр зору, асоціативне ядро згір’я), в передніх ядрах – пучок, що іде від сосочкоподібних тіл, corpora mamilaria і зв’язує згір’я з нюховою сферою, і, нарешті, всі аферентні (чутливі) шляхи від нижче розміщених відділів центральної нервової системи (ЦНС) у решті його ядер, причому присередня петля, lemniscus medialis, закінчується в бічних ядрах. Таким чинам, згір’я є підкірковим центром майже всіх видів чутливості. Звідси шляхи відчуття ідуть частково в підкіркові ядра (завдяки чому згір’я є чутливим центром екстрапірамідної системи), частково безпосередньо вгору (tractus thalamocorticalis).

Надзгір’я (Epithalamus)

Epithalamus (надзгір’я). Мозкові стрічки, striae medullaris, обох згір’їв направляються назад і утворюють на обох сторонах розширення у вигляді трикутника, яке має назву повідцевий трикутник, trigonum gabenullae. Від останнього відходить повідець, habenulla, який разом із таким же повідцем протилежної сторони з’єднуються з шишкоподібним тілом, corpus pineale. Попереду від шишкоподібного тіла обидва повідки з’єднані разом спайкою повідців, comissura habenullarum. Саме шишкоподібне тіло, яке нагадує соснову шишку, pinus – сосна, від чого і походить його назва, за своєю будовою і функцією відноситься до залоз внутрішньої секреції. Видаючись позаду в ділянку середнього мозку, шишкоподібне тіло розміщується в борозенці між верхніми горбиками даху середнього мозку, утворюючи при цьому п’ятий горбик.

Епіфіз сприяє пристосуванню функціонування організму до різного рівня освітленості, а гіпоталамо-гіпофізарно-адреналова система організує захисну реакцію організму на екстремальні впливи. Мелатонін регулює через діяльність супрахіазматочного ядра в нормі циркадіонну ритмічність гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової системи (позитивна кореляція у молодих щурів між рівнями мелатоніну і кортизолу у вечірні, нічні та слабше у ранкові години, але не в денні; у старих щурів вирівнювались циркадіонні ритми) і в умовах психоемоційного імобілізаційного стресу. Можливо, мелатонін впливає на відновлення функціональної активності вазопресинпродукуючих нейронів паравентрикулярного ядра гіпоталамуса, а також на чутливість аденогіпофізарних кортикотрофів до вазопресину у другій половині дня і ввечері.

Кафедра фізіології і біохімії Миколаївського національного університету імені. В.О.Сухомлинського досліджує вплив мелатоніну на функціонування внутрішніх органів. Керівник теми – доктор біологічних наук, професор О.І.Цебржинський. Працюють за цією тематикою О.І.Антонова, Н.А.Дмитренко, Л.Д.Чеботар, Ю.Д.Френкель, С.В.Семенчук, О.М.Ларичева, О.О.Цвях, В.С.Янішевська, Я.В.Анасевич, М.Ш.Гільмутдінова, В.В.Пшиченко, М.С.Казначеєва, А.А.Козирєв.

Зазгір’я (Metathalamus)

Metathatalamus (зазгір’я). Позаду згір’я знаходяться два невеликих підвищення – колінчасті тіла – corpus geniculatum laterale et mediale. Присереднє колінчасте тіло, менше за розмірами, але більш виражене, лежить спереду ручки нижнього горбика під подушкою згір’я, відмежоване від неї ясною борозенкою. В ньому закінчуються волокна бічної петлі, lemniscus lateralis, внаслідок чого воно разом і нижніми горбиками даху середнього мозку є підкірковими центрами слуху. Бічне колінчасте тіло, більше за розмірами, у вигляді сплощеного горбика, розміщується на нижній бічній стороні подушки. В ньому закінчується бічна частина зорового тракту (друга частина тракту закінчується в подушці). Тому разом із подушкою і верхніми горбиками даху середнього мозку бічне колінчате тіло є підкірковим центром зору. Ядра обох колінчатих тіл центральними шляхами зв’язані з корковими кінцями відповідних аналізаторів.

Гіпоталамус, підзгір’я (Hypothalamus)

Гіпоталамус (підзгір’я), hypothalamus, в широкому значенні слова, об’єднує утворення, розміщені вентрально під дном третього шлуночка, спереду задньої дірчастої субстанції, substantia perforata posterior, включаючи і задню гіпоталамічну ділянку. Відповідно ембріональному розвитку, гіпоталамус поділяється на два відділи: передній – regio hypothalamica anterior, до якого входять сірий горб, tuber cinereum з лійкою, infundibulum, гіпофіз, hypophisis, а також зорове перехрестя, chiasma opticum, із зоровим трактом, tractus opticus; задній – сосочкоподібні тіла – corpora mamillaria, і задня гіпоталамічна ділянка, regio hypothalamica posterior. Ядра гіпоталамічної ділянки пов’язані з гіпофізом за допомогоюворітних судин (з передньою долею гіпофіза) і гіпоталамо-гіпофізарного пучка ( задньою долею його). Завдяки цим зв’язкам гіпоталамус і гіпофіз утворюють гіпоталамо-гіпофізарну систему.

А. Сірий горб, tuber cinereum, знаходиться спереду від соскових тіл. Являє собою непарний порожнистий виступ нижньої стінки третього шлуночка, що складається із тонкої пластинки сірої речовини. Вершина горба витягнута у вузьку порожнисту лійку, infundibulum, на сліпому кінці якої знаходиться гіпофіз, hypophisis, що лежить у заглибленні турецького сідла. В сірий горб закладені ядра сірої речовини, які є вищими вегетативними центрами, що впливають на обмін речовин та терморегуляцію.

Б. Зорове перехрестя, chiasma opticum, лежить попереду сірого горба, утворена перехрестям зорових нервів.

В. Corpora mamillaria, сосочкоподібні тіла – два невеликих білого кольору підвищення неправильної кулястої форми. Лежать симетрично по боках середньої лінії, спереду від задньої дірчастої субстанції. Під поверхневим шаром білої речовини всередині кожного із тіл знаходяться два сірих ядра. За своєю функцією сосочкоподібні тіла відносяться до підкіркових нюхових центрів.

Г. Regio hypothalamica posterior, заднє підзгір’я – це невелика структура мозкової речовини, розміщеної під згір’ям. У ній латеральніше від чорної субстанції, substantia nigra, залягає овальне тіло, nucleus hypotalamicus posterior, яке відноситься до проміжного мозку. Воно є однією з ланок екстрапірамідної системи, йому також належать і вегетативні функції.