Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Кінцевий мозок




Із кінцевого мозку розвиваються півкулі великого мозку, hemispheria cerebri. До складу кожної півкулі входять: 1) плащ, або мантія, 2) нюховий мозок, 3) бокові шлуночки та 4) вузли основи.

Передній мозок, із якого виділяється кінцевий, спочатку виникає у зв’язку з нюховим рецептором (нюховий мозок), а потім він стає органом управління поведінкою тварини, причому в ньому виникають центри інстинктивної поведінки, які базуються на видових реакціях (безумовні рефлекси) – підкіркові ядра і центри індивідуальної поведінки, основаної на індивідуальному досвіді (умовні рефлекси), – кора великого мозку. Відповідно до цього у кінцевому мозку в порядку історичного розвитку розрізняють: 1. Нюховий мозок (rhinencephalon) –найдавніша і разом з тим найменша частина, яка розміщена вентрально. 2. Базальні, або центральні ядра півкуль, “підкірка” – стара частина кінцевого мозку, paleencephalon, схована у глибині. 3. Сіра речовина кори, cortex, –наймолодша частина, neencephalon, і разом із тим найбільша, яка покриває решту нібито плащем, звідси її назва “плащ”, або мантія, pallium.

Окрім зазначених для тварин двох форм поведінки, у людини виникає третя форма – колективна поведінка, яка основана на досвіді людського колективу та створюється у процесі трудової діяльності людини і спілкуванні за допомогою мови. Ця форма поведінки пов’язана із розвитком наймолодших поверхневих шарів мозкової кори, які складають матеріальний субстрат другої сигнальної (словесної) системи дійсності.

Оскільки у процесі еволюції з усіх відділів центральної нервової системи швидше за решту росте кінцевий мозок, то він у людини стає найбільшою частиною головного мозку і набуває вигляду двох об’ємних півкуль – правої і лівої, hemispheria dextrum et sinistrum. У глибині поздовжньої щілини мозку обидві півкулі з’єднані між собою товстою горизонтальної пластинкою – мозолистим тілом, corpus callosum, яке складається із нервових волокон, що йдуть з однієї півкулі в іншу. В мозолистому тілі розрізняють передній кінець, який загинається вниз, або коліно, genu corporis callosi, середню частину, або стовбур, truncus corporis callosi, і задній кінець, потовщений у вигляді валка, splenium corporis callosi. Всі ці частини добре видимі на сагітальному розрізі мозку між півкулями. Коліно мозолистого тіла, загинаючись униз, загострюється і утворює дзьоб мозолистого тіла, rostrum corporis callosi. Останній переходить у тонку пластинку дзьобу, lamina rostralis, яка продовжується у кінцеву пластинку, lamina terminalis.

Під мозолистим тілом знаходиться склепіння, fornix, яке являє собою два дугоподібних білих тяжі, які у середній своїй частині, тілі склепіння, corpus fornicis, з’єднані між собою. а спереду і ззаду розходяться, утворюючи спереду стовпці, columnae fornicis, ззаду – ніжки, crura fornicis. Ніжки склепіння, направляючись назад, опускаються у нижні роги бічних шлуночків. Між ніжками склепіння під валком мозолистого тіла протягуються поперечні пучки нервових волокон, які утворюють спайку склепіння, commissura fornicis. Передні кінці склепіння – стовпці продовжуються вниз до основи мозку і там закінчуються у соскоподібних тілах, проходячи через сіру речовину підзгір’я. Стовпці склепіння відмежовують міжшлуночковий отвір, який лежить позаду від них і з’єднує третій шлуночок із бічними шлуночками.

Плащ

У кожній півкулі розрізняють три поверхні: верхньобічну, присередню і нижню, та три краї: верхній нижній і присередній; три кінці, або полюси: передній (лобний) полюс, polus frontalis; задній, потиличний – polus occipitalis; нижній, скроневий, polus temporalis.

Поверхня півкуль (плащ) утворена рівномірним шаром сірої речовини товщиною 1,3 – 4,5 мм, який містить нервові клітини. Цей шар, який називається корою великого мозку, cortex cerebri, містить численніскладки, завдяки чому поверхня плащу має у вищому ступені складний малюнок. Він складається із борозен, (sulcus), які чергуються між собою у різних напрямках, та валиків, звивин (giri). Загальна площа кори дорослої людини близько 220000 квадратних мм, причому дві третини знаходяться у глибині між звивинами і тільки одна третина лежить на поверхні. Величина і форма борозен піддається значним індивідуальним коливанням, внаслідок чого не тільки мозок різних людей, але навіть півкулі однієї і тієї людини різняться за малюнком.

Глибокі постійні борозни поділяють кожну півкулю на частки, lobi; останні у свою чергу поділяються на часточки і звивини. У кожній півкулі є п’ять часток: лобна, lobus frontalis; тім'яна доля, lobus parietalis; потилична доля, lobus occipitalis; скронева доля, lobus temporalis і острівець, incsula.

Верхньобічна поверхня півкулі розмежована на частки трьома борознами: бічною, центральною, верхнім кінцем тім’яно-потиличної борозни, яка, знаходячись на медальному боці півкулі, утворює зарубку на її верхньому краї. Бічна борозна, sulcus cerebri lateralis, починається на базальній поверхні півкулі з бічної ямки, потім переходить на верхньобічну поверхню, направляючись назад і трохи вверх. Вона закінчується приблизно на межі середньої і задньої третин верхньобічної поверхні півкулі.

Центральна борозна, sulcus centralis, починається на верхньому краї півкулі та йде вперед і вниз. Нижній кінець центральної борозни не доходить до бічної борозни. Ділянка півкулі, яка знаходиться спереду центральної борозни, відноситься до лобної частки; частина мозкової поверхні, яка лежить позаду центральної борозни, складає тім’яну частку. Остання задньою частиною бічної борозни відмежовується від скроневої частки, що лежить нижче. Задньою межею тім’яної частки слугжить кінець вищезгаданої тім’яно-потиличної борозни, яка розміщена на медіальній поверхні півкулі. Межа між тім’яною і потиличною частками проводиться за участю лінії, яка проводиться від тім’яно-потиличної борозни до нижнього краю півкулі.

Кожна частка складається із низки звивин, які в окремих місцях мають назву часточок, що відмежовуються борознами мозкової поверхні.

Лобна частка, lobus frontalis. У задньому відділі зовнішньої поверхні цієї частки проходить передцентральна борозна майже паралельно центральній борозні. Від неї у поздовжньому напрямку відходять дві борозни: верхня лобна борозна, sulcus frontalis superior, і нижня лобна борозна, sulcus frontalis inferior. Завдяки цьому лобна частка поділяється на чотири звивини – одну вертикальну та три горизонтальні. Вертикальна звивина, передцентральна, gyrus precentralis, знаходиться між центральною і передцентральною борознами.

Горизонтальні звивини лобної частки такі: верхня лобна звивина, gyrus frontalis superior, середня лобна звивина, gyrus frontalis medius, і нижня лобна звивина, gyrus frontais inferior.

Тім’яна частка. На ній паралельно центральній борозні розміщується задня центральна борозна, sulcus postcentralis, яка зливається із внутрішньотім’яною борозною. Тім’яна частка поділяється на три звивини, з яких одна вертикальна – задня центральна звивина, gyrus postcentralis, а дві інших – горизонтальні. Верхня тім’яна звивина, або часточка, lobulus parietalis superior відмежовується від нижньої тім’яної часточки, lobulus temporalis inferior, внутрішньотім’яною борозною. Частина нижньої тім’яної часточки, яка огинає бічну борозну, називається надкрайовою звивиною, gyrus supramarginalis; інша частина, що огинає верхню тім’яну борозну, називається кутовою звивиною, gyrus angularis.

Скронева частка, lobus temporalis. Бічна поверхня цієї частки має три поздовжніх звивини, відмежовані одна від іншої верхньою скроневою борозною, sulcus temporalis superior, та нижньою скроневою борозною, sulcus temporalis inferior. Верхня із звивин, gyrus temporalis superior, знаходиться між бічною борозною і верхньою скроневою борозною. Між верхньою і нижньою скроневими борознами розміщена середня скронева борозна, gyrus temporalis medius. Нижче від останньої, відділяючись від неї нижньою скроневою борозною, знаходиться нижня скронева звивина, gyrus temporalis inferior.

Потилична частка, lobus occipitalis. Борозни цієї частки мінливі і непостійні. З них виділяють поперечну потиличну борозну, sulcus occipitalis transverses.

Острівцева частка (острівець), lobus insularis (insula). Щоб побачити цю частку, потрібно розвести або видалити краї бічної борозни. Ці краї, які відносяться до лобної, тім’яної і скроневої часток, мають назву скроневої покришки, operculum.

Нижня поверхня півкуль у тій частині, яка лежить спереду від бічної ямки, відноситься до лобної частки. Тут, паралельно присередньому краю півкулі, проходить нюхова борозна, sulcus olfactorius, у якій лежать нюхова цибулина і нюховий шлях, bulbus et tractus olfactorius. Між цією борозною і присереднім краєм півкулі простягається пряма звивина, gyrus rectus, яка є продовженням верхньої лобної звивини.

Присередня поверхня півкуль. На цій поверхні знаходиться борозна мозолистого тіла, sulcus corporis callosi, яка йде безпосередньо над мозолистим тілом і продовжується своїм заднім кінцем у глибоку борозну морського коника, sulcus hippocampi, яка направляється вперед і вниз. Паралельно і вище цієї борозни на медіальній поверхні проходить поясна звивина, girus cinguli, яка починається спереду під дзьобом мозолистого тіла, потім іде назад і закінчується своїм заднім кінцем на верхньому краї півкулі. Невелика ділянка над поясною звивиною, відмежована ззаду заднім краєм поясної звивини, а спереду маленькою біляцентральною борозенкою, називається біляцентральною часточкою, lobulus paracentralis, тому що вона відповідає присередній поверхні верхніх кінців обох центральних звивин, які тут переходять одна в іншу.

Назад від біляцентральної часточки знаходиться чотирикутна поверхня передклину, precuneus. Передклин відноситься до тім’яної частки. Позаду передклину лежить різко відокремлена ділянка кори, яка відносить до потиличної долі, – клин, cuneus. Внизу і ззаду клин дотикається до язикової звивини, gyrus lingualis. Між поясною борозною і борозною мозолистого тіла протягається поясна звивина, gyrus cinguli, яка перешийком продовжується у звивину морського коника. Поясна звивина, перешийок і звивина морського коника разом утворюють склепінчасту звивину, gyrus fornicatus, яка описує майже повне коло, відкрите тільки внизу спереду. Склепінчаста звивина не має відношення до жодної із часток плащу. Вона відноситься до лімбічної ділянки.

Лімбічна ділянка (regio limbica) – частина нової кори півкуль великого мозку, яка займає поясну і звивину морського коника; входить до складу лімбічної системи.

Будова мозкової кори. Кора півкуль великого мозку складається із шести шарів (пластинок), які відрізняються за формою нервових клітин, які входять до їх складу: 1) молекулярна пластинка лежить безпосередньо під м’якою мозковою оболонкою і містить кінцеві розгалуження відростків нервових клітин, які сіткоподібно переплітаються; 2) зовнішня зерниста пластинка називається так тому, що до її складу входять численні маленькі клітини, схожі на зерна; 3) зовнішня пірамідна пластинка складається тільки із малих і середніх пірамідних нервових клітин; 4) внутрішня зерниста пластинка складається також, як і зовнішня, із маленьких клітин, схожих на зерна; 5) внутрішня пірамідна пластинка містить великі пірамідні клітини; 6) мультиформна пластинка межує із білою речовиною. Із цих шести пластинок нижні (V і VI) є переважно початком еферентних шляхів, п’ятий шар складається із пірамідних клітин, аксони яких утворюють пірамідну систему (пірамідні клітини дають початок пірамідній системі, знаходяться у передній центральній звивині). Середні пластинки (III і IV) пов’язані переважно із аферентними шляхами, а верхні (I і II)) відносяться до асоціативних шляхів кори. Шестипластинковий тип кори видозмінюється у різних ділянках як у товщині, так і розміщенні пластинок.


Поделиться:

Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 180; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты