Хромосфера

Над фотосферою знаходиться хромосфера (хромос-колір). В звичайних умовах спостерігачу не озброєному спеціальними приладами хромосферу не видно. Під час повних сонячних затемнень можна спостерігати над краєм Місяця рожеве сяйво, що облямовує Сонце, це хромосфера. Ширина 12-15 тис. км. Густина речовини в нижніх шарах ~ ,а у верхніх шарах ~ .

У Хромосфері спостерігаються гранули, які мають волокнистий вигляд і називаються флокулами. У Хромосфері виявлено факельні поля, які розташовані в тих самих місцях на Сонці, що і фотосферні і хромосферні факели є проявом одного і того ж процесу на різних висотах. Кількість хромосферних факелів залежить від активності Сонця. Раптове посилення частини факельного поля на Хромосферному рівні утворює сонячний спалах.

При спостереженні Хромосфери в лінії виразно видно темні волокна-це проекції протуберанців на диск Сонця. На вдалих фотографіях Хромосфери видно її неоднорідність. Поверхня Хромосфери складається з великої кількості струмочків, ніби язиків полум’я. Окремі струмені піднімаються над середнім рівнем Хромосфери, утворюючи невеликий кут з її поверхнею. Ці струмені називаються спікулами. Протяжність окремих спікул-кілька тисяч км. Час існування 8-15 хв., час підйому 1.5 хв. Швидкість руху вгору 20000 м/с.

Нижні шари Хромосфери більш-менш однорідні і мають температуру 5000 .На висотах 1000 км. з’являються спікули-гарячі струмені речовини температура яких може досягати 20000 К і вище.

Хромосфера-досить протяжна. На найбільшій висоті в Хромосфері (14000 км.) спостерігається випромінювання іонів Са. На висоті 12000 км. виявляється водень, на висоті 7000 км. – гелій.

6. Протуберанці

Протуберанці прилягають до хромосфери, але простягаються над нею на кілька десятків тис. км. Рух протуберанців відбувається в різних напрямках, але часто протуберанці, які зароджуються біля поверхні Сонця, рухаються в сонячну корону, а протуберанці, що зароджуються в сонячній короні опускаються в область сонячних плям. Рух протуберанців пов’язаний з існуючим на Сонці магнітним полем.

Типи протуберанців:

1) Cпокійні протуберанці. Для них характерна велика тривалість існування . Іноді їх видно протягом кількох днів в одному місці на краю сонячного диска. Вони не мають якихось упорядкованих рухів. Ці протуберанці зустрічаються на високих геліографічних широтах.

2) Активні протуберанці – спостерігаються переважно поряд з групою плям. Для них характерним є безперервний рух речовини з швидкістю 100-130 км/с

Рух відбувається вздовж викривлених ліній магнітного поля. У більшості протуберанців цього типу буває низхідний рух ( переміщення речовини з корони в хромосферу). Через ці протуберанці відбувається обмін речовини хромосфери і корони.

3) Еруптивні ( вибухові) протуберанці. Такі утворення спочатку протягом багатьох годин ( навіть днів) мають вигляд спокійної хмари, довгого струменя чи арки. В протуберанців не помічається будь-яких помітних рухів. Стадія активізації починається з появи швидких рухів або навіть обертання протуберанців. Рух окремих вузлів відбувається з великим прискоренням. Іноді такий протуберанець піднімається на віддаль, яка дорівнює діаметру

Швидкість руху речовини досягає 700 км/с. Такий стан триває не довго. Приблизно через 0,5 години від протуберанця починають відокремлюватись окремі вузли і струмені, які падають на .

Спектр протуберанців схожий на спектр хромосфери. Температура протуберанців визначена різними методами не однакова.