Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


РОЗРАХУНОК СЕРЕДНІХ БАЛІВ ЗА ДАНИМИ ТАБЛИЦІ




 

 

 

Варіанти відповідей Бали, X і 1996 р., dia х d ,, 1997 р., х d ,
Значно погіршились 0,471 0,471 0,478 0,478
Трохи погіршились Залишились такі ж Трохи поліпшились 2 3 4 0,245 0,221 0,053 0,490 0,663 0,212 0,253 0,220 0,041 0,506 0,660 0,164
Значно поліпшились Середній бал X 0,010 X 0,050 1,886 0,008 0,040
X 1,848

Для того щоб виключити вплив шкал виміру на розміри серед­ніх балів, застосовується метод їх нормування. Розрахунок нор­мованого середнього бала здійснюється за формулою:

К„ =

K,-z

де Кн — нормований середній бал;

Кі — значення середнього бала, отримане за результатами опитування респондентів по досліджуваному запитанню;

z — середнє значення шкали виміру ознаки, z = (xmax + xmjn) / 2;

h — розмах шкали вимірів, // = xmax -xmm;


Хтах, хтт — відповідно, значення верхньої і нижньої градації шкали виміру.

Для даних (табл. 15.12) h = 5 - 1 = 4, z = (5 + 1) / 2 = 3. Нор­мовані середні бали оцінок рівня життя в 1996 і 1997 році рівні:

К _

1,848-3

0,5-4

Нормовані середні бали завжди приймають значення в інтер­валі від -1 до 1. Значення нормованого середнього бала рівне -1 свідчить про абсолютно негативне ставлення усіх респондентів до досліджуваної проблеми; 0 — про нейтральну думку респон­дентів і 1 — про повне позитивне ставлення.

Використання нормованих середніх балів при статистичному аналізі громадської думки дає можливість порівнювати між со­бою результати опитувань за різними запитаннями, навіть якщо вони обмірюванні за різноманітними шкалами вимірювання.

Використання балів для оцінки результатів опитування гро­мадської думки надає можливість розробити узагальнюючі по­казники, що характеризують соціальне самопочуття населення. Прикладом такого підходу до вивчення суспільної думки може слу­жити інтегральний індекс соціального самопочуття (ІІСС), що розроблений співробітниками Інституту соціології НАН України1. Інтегральний індекс соціального самопочуття визначається за допомогою соціологічного тесту, що може застосовуватися у двох варіантах:

• повний варіант тесту, що призначається для поглибленого дослідження соціального самопочуття населення;

« скорочений варіант тесту, якій використовується для моні-торингових, порівняльних і оперативних досліджень.

Повний тест містить сорок чотири запитання, які охоплюють 11 сфер соціальної життєдіяльності. Для того щоб питома вага кожної сфери мала однаковий вплив на формування інтегральної оцінки соціального самопочуття, кожна сфера характеризується 4 індикаторами соціального самопочуття. Сукупність усіх цих індикаторів дозволяє оцінити соціальне самопочуття в цілому.

У табл. 15.13 поданий зміст тесту, за допомогою якого можна оцінювати соціальне самопочуття населення.

Для вимірюваня окремих складових соціального самопочуття використовується шкала достатності соціальних благ, що має 4 гра-

Головаха Е. И., Панина Н. В. Интегральньш индєкс социального самочувствия (ИИСС): конструирование и применение социологического теста в массовьіх опросах. — К., 1997.


дації виміру ознак: «не вистачає»; «важко сказати, вистачає або не вистачає»; «вистачає»; «не цікавить». У основі цього виміру лежить концептуальне положення, відповідно до якого соціальне самопочуття людини визначається ступенем задоволення його соціальних потреб. Соціальні потреби, у свою чергу, є похідними від існуючої в суспільстві системи соціальних благ, їхнього ви­робництва і розподілу: чим більше людина відчуває нестачі соці­альних благ, тим гірше її соціальне самопочуття.

Для обчислення інтегрального індексу соціального самопочуття номінальна шкала достатності по кожному з індикаторів трансфор­мується в трьохбальну оцінну шкалу за рахунок об'єднання града­цій «важко сказати, вистачає або не вистачає» і «не цікавить».

Таблиця 15.13

ІНТЕГРАЛЬНИЙ ІНДЕКС СОЦІАЛЬНОГО САМОПОЧУТТЯ

Сфера життєдіяльності Індикатори соціального самопочуття
Соціальні відно­сини * Стабільність у державі і суспільстві. • Соціальний оптимізм — впевненість у тому, що ситу­ація в країні може поліпшуватися. • Наявність норм і цінностей, що об'єднують людей. » Соціальна справедливість — відчуття справедливої оцінки заслуг людини перед суспільством.
Соціальна безпека • Захист населення від злочинності. * Екологічна безпека. • Юридична допомога в захисті прав і інтересів. • Державний захист від зниження рівня життя.
Національні відно­сини * Впевненість у запобіганні міжнаціональних конфліктів. » Знання державної мови. • Можливість прилучатися до своєї національної культури. * Порозуміння між людьми різних національностей.
Соціально-полі­тичні відносини • Дотримання в країні прав людини. » Політичні свободи (слова, совісті, пересування і т. д.). • Визначеність політичних ідеалів. * Довіра до політичних лідерів.
Професійно-тру­дові відносини ♦ Достатність освітнього рівня. ♦ Задоволеність змістом роботи (наявність підхожої роботи). » Задоволеність умовами і можливостями робочого місця. • Можливості одержання додаткових заробітків.
Інформаційно-культурна сфера ♦ Достатність інформації про зміни, що відбуваються в суспільстві. • Достатність економічних знань. ♦ Достатність політичних знань. ♦ Достатність науково-технічних знань. |

310


І


Закінчення табл. 15.13

 

Сфера життєдіяльності Індикатори соціального самопочуття
Рекреаційно-культурна сфера • Можливість проведення повноцінного дозвілля. » Можливість повноцінного відпочинку. ♦ Стан здоров'я. • Можливість одержання необхідної медичної допомоги
Матеріально-побутова сфера (1-го рівня) ♦ Можливість одержувати необхідні продукти. • Достатність необхідного одягу. • Достатність хорошого житла. • Достатність необхідних меблів.
Матеріально-побутова сфера (2-го рівня) » Можливість харчуватися у відповідності зі своїми вподобаннями. • Достатність модного і гарного одягу. • Достатність автомобіля. • Достатність садової (присадибної) ділянки.
Стосунки між особами * Достатність соціально-психологічної підтримки (доб­роти і співчуття навколишніх людей), « Наявність постійних друзів. • Добробут у сімейному житті. • Підтримка близької людини.
Особиста сфера (якості особис­тості) * Вміння жити в нових суспільних умовах. • Впевненість у своїх силах. • Рішучість у досягненні своїх цілей. * Ініціатива і самостійність у вирішенні життєвих проблем.

Бал 1 надається позиції «не вистачає», бал 2 позиціям

«важко сказати, вистачає або не вистачає» і «не цікавить», бал 3 — позиції «вистачає». Після одержання результатів опитування насе­лення з питань соціологічного тесту по кожному пункту анкети розраховується індекс достатності соціальних благ, що являє со­бою не що інше, як середній бал. Ранжування сфер соціальної життєдіяльності за індексом достатності дозволяє одержати уяв­лення про найбільш неблагополучні сфери, які визначають зага­льне зниження рівня соціального самопочуття. Сума середніх ба­лів по усіх запитаннях тесту являє собою інтегральний показник соціального самопочуття. Для повного тесту (із 44 запитань) цей показник може приймати значення від 88 до 132 балів, для ско­роченого варіанту тесту (20 запитань) — від 20 до 60 балів.

Для більш зручного зіставлення даних, отриманих у результа­ті використання різноманітних варіантів методики або інших тес­тів, використовуються методи стандартизації показників. Це мо-



же бути або метод нормування середніх балів, описаний у даному розділі, що призводить результати різних вимірів до єдиної шка­ли в межах від -1 до 1, або інші методи стандартизації шкал ви­мірювання.


ЛІТЕРАТУРА


Контрольні запитання


1. Шкали вимірювання, що використовуються під час ви­
вчення громадської думки.

2. Статистичні методи отримання узагальнюючих харак­
теристик громадської думки.

3. Особливості застосовування статистичних методів для
виявлення й оцінювання взаємозв 'язків при аналізі громад­
ської думки.


 

1. Артемов В.А. Социальное время: проблеми изучения и использова-
ния.—Новосибирск, 1987.

2. Артемов В.А., Болгов В.И. и др. Статистика бюджетов времєни тру-
дящихся. — М.: Статистика, 1967.

3. Артемов В.А., Гвоздев Г.П. Бюджет и баланс времєни в исследова-
ниях уровня жизни: методические аспекти.: Сб. науч. трудов. — Новоси-
бирск, 1986.

4. Бартоломью Д. Стохастические модели социальньїх процессов. — М.:
Финансьі и статистика, 1985.

5. Бездекова 3., Поздняк К. Система показателей социальной стати­
стики: концепция, методология, практика. — М., 1991.

6. Белова Н.Ф., Дмитричев И.И. Семейньїй бюджет: статистический
аспект. — М.: Финансьі и статистика, 1990.

7. Бугуцькш О. Аналіз соціально-економічної категорії рівня життя
населення України / Україна: аспекти праці. — 1998. — № 2.

8. Власюк О.С., Пирожков СІ. Індекс людського розвитку: досвід
України. — К.: ПРООН, 1995.

9. Волков А.Г. Проблемн статистики семьи // Статистика и перестрой-
ка. — М: Наука, 1991.

 

10. Геллер І.М. Статистика ринку житла: Навч. посібник / Інститут ста­
тистики, обліку та аудиту Держкомстату України. — К., 2000.

11. Гладун О., Сотніченко Н. Методологічні підходи до визначення
критеріїв бідності і запровадження моніторингу бідності в Україні // Стати­
стика України. — 1998. — № 2.

12. Горбей Г. Социальная защита населення в период формирования
рьшочньїх отношений: проблеми статистического измерения // Вестник
статистики. — 1993. —№ 2.

ІЗ.Джигирей B.C. Екологія та охорона навколишнього природного се­редовища: Навч. посіб. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2000^

14. Доклад о развитии человека за 1999 год. — Нью-Йорк: ООН, 1999.

\5.Думнов Д.И., Рутгайзер В.М., Шмаров А.И. Бюджет времєни насе­лення: статистика, анализ, прогнозирование. — М.: Финансьі и статистика, 1984.

16. Жеребин В., Красильникова Т. Домашнєє хозяйство в переходньїй период // Вопр. статистики. — 1998. — № 1.


17'. Зубченко Л. Уровень жизни домашних хозяйств в странах EC / Вопр. статистики. — 1998. —№ 1.

18. Ивашкина Н.О. Современньїе подходьі к статистической оценке
жизненного уровня населення // Статистика Украиньї в новьіх социальньїх
условиях. — К., 1992.

19. Изменение социально-классовой структури общества в условиях
его трансформации / Е.А. Якуба, и др. — X.: Основа, 1997.

20. Исследования в области интегрирования социальной и демографи-
ческой статистики: Технический доклад. — Нью-Йорк: СОН, 1979.

21. К созданию системьі социальной и демографической статистики. —
Нью-Йорк, ООН, 1975.

22. Кашина О.Н. Практикум по социальной статистике: Учеб. изд. —
Л.:Изд-воЛФЗИ, 1991.

23.Концепции и методьі статистики окружающей средн. Статистика природной средьі / Технический доклад. — Нью-Йорк: ООН, 1992.

24. Криминология: Учебник для юридических вузов/Под общей ред.
А.И. Долговой. — М.: Изд. группа ИНФРА*М — Норма, 1997.

25. Курс социально-зкономической статистики: Учебник для вузов / Под
ред. проф. М. Г. Назарова. — М.: Финстатинформ, ЮНИТИ-ДАНА, 2000.

26. Лунев В.В. Юридическая статистика: Учебник. — М.: Юристь, 1999.

27. Лупинович Е. Г. Статистика уровня жизни в европейских странах. — М.,
1990.

28. Лучкина Л. О бедности и определении прожиточного минимума //
Мировая зкономика и международньїе отношения. — 1993. —№2.

29. Мандибура В.О. Рівень життя населення України та проблеми рефор­
мування механізмів його регулювання. — К.: Парламентське вид-во,
1998.

30. Маслов П.П. Статистика и социология. — М.: Статистика, 1971.

31. Математико-статистические методьі в социологическом исследовании:
Учебно-метод. пособие / Под ред. В. И. Подшивалкиной — Одесса: Астро-
принт, 1998.

32. Митоян А.А. Потребительское ловедение семей: дифференциация,
динамика, классификация. — М.: Зкономика, 1990.

33. Модельний набір соціальних індикаторів рівня життя населення:
Експериментальні розрахунки: Стат. збірник. — К., 1998.

34. Моніторинг соціальних процесів в Україні /1. К. Бондар та ін. — К.:
Знання, 1999.

35. Основньїе направлення развития социальной и демографической
статистики: Сб. науч. тр. — М., 1990.

36. Основи изучения человеческого развития: Учеб. пособие — М.:
Права человека, 1998.

37. Панкратьева Н. Статистические методи анализа зкономического
расслоения населення //Вопр. статистики. — 1994. —№ 1.

38. Подвижность структури. Современньїе процесси социальной мо-
бильности / С. А. Макеев, И. М. Прибьіткова, Е. В. Симончук и др. — К.:
Институт социологии НАН Украиньї, 1999.

39. Показатели и индикаторьі социальньїх изменений / А. Н. Иванов,
Е. А. Кочергин, В. К. Левашов и др.; Под ред. Г. В. Осипова. — М.: Ин-т соци-
ал.-полит. исследов. РАН, 1990. .,.- ' .-■

П4


 

40. Правовая статистика: Учебник / Под ред. 3. Г. Яковлевой. — М.:
Юрид. лит. 1986.

41. Радаев В.В., Шкаратан О.И. Социальная стратификация.: Учеб. по­
собие. — М.: Наука, 1995.

42. Рувішская Л.М. Разработка новой системьі статистики потребления в
условиях перехода к рьшку // Философская и социальная мисль. —1991. — № 4.

43. Caamu T., Керне К. Аналитическое планирование. Организация сис­
тем. — М.: Радио и связь, 1991.

44. Салин В.Н. Зкономико-статистическое изучение потребления. —
М.: Финансьі и статистика, 1990.

45. Социальная статистика: Учебник / Под ред. чл.-кор. РАН И.И. Ели-
сеевой. — М.: Финансьі и статистика, 1997.

46. Социальное прогнозирование, Учеб. пособие. —М.: Союз, 1995. —
Ч. 1,2.

47. Социальньїе показатели: предварительньїе руководящие принципи
и иллюстративньїе ряди. — Нью-Йорк: ООН, 1979.

48. Соціальні індикатори рівня життя населення: Стат. зб. / Держ. комі­
тет статистики України. — К., 1999.

49. Соціальні індикатори рівня життя населення: Стат. зб. / С. Хобта та
ін. (робоча група); І. В. Калачова (ред.) / Держкомстат України. — К., 2000.

50. Справочник по социальньїм показателям. — Нью-Йорк: ООН, 1989.

51. Статистика окружающей средьі / М. Г. Трудова — М.: Финансьі и
статистика, 1981.

52. Статистика: Підручник / С. С. Герасименко та ін. — К.: КНЕУ, 1998.

53. Статистические методи анализа информации в социологических ис-
следованиях / Под ред. Г. В. Осипова. — М.: Наука, 1979.

54. Статистические методи исследования в медицине и здравоохране-
нии / Под ред. Л. Е. Полякова. — Л.: Медицина, 1971.

55. Стоимость жизни и ее измерение / Под ред. М. Рутгайзера, С. Шпилько. —
М.:. Финансьі и статистика, 1991.

56. Сурмин Ю.П. Теория общественного мнения. — К., 1999.

57. Тшонова Н.Е. Фактори социальной стратификации в условиях пе­
рехода к рьіночной зкономике. — М.: Российская политическая знцикло-
педия, 1999.

58. Трудова М.Г. Статистический анализ природоохранной деятельно-
сти в регионе. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989.

59. Удотова Л.Ф. Методичні вказівки та навчальні завдання з курсу
«Соціальна статистика». — К.: КНЕУ, 1995.

60. Україна: Людський розвиток: Звіт, 1998 / ПРООН. — К., 1998.

61. Україна: Права людини та людський розвиток. Звіт ПРООН. — К.,
1998.

62.Холендєр М., Вульф Д. Непараметрические методи статистики. — М.: Финансьі и статистика, 1983.

63. Черншиев І.В. Статистика для нових ринків праці в країнах з перехід­
ною економікою: Техн. посіб. з джерел, методів, класиф. та політики /
З участю Г. Стендінга. — Укр. вид., — К.: НДІ статистики Держкомстату
України, 2000.

64. Зкономико-статистический анализ потребления и спроса / А. В. Головач,
3. А. Черноскулова. — К.: Техника, 1978.


ДОДАТКИ

Додаток 1

ПЕРЕЛІК МІЖНАРОДНИХ КЛАСИФІКАЦІЙ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В СОЦІАЛЬНІЙ СТАТИСТИЦІ

 

Найменування Абревіатура
Міжнародна стандартна галузева класифікація усіх видів еко­номічної діяльності (International Standard Industrial Classifi­cation of All Economic Activities) ISIC
Міжнародна стандартна класифікація статусу зайнятості (International Standard Classification of Status in Employment) ISCSE
Міжнародна стандартна класифікація занять (професій) (Inter­national Standard Classification of Occupations) ISCO
Міжнародна стандартна класифікація освіти (International Standard Classification of Education) ISCED
Міжнародна стандартна класифікація хвороб, травм і причин смерті (International Standard Classification of Diseases, Injures and Causes of Death) ICD-9
Міжнародна стандартна класифікація хвороб і пов'язаних із здоров'ям проблем (International Standard Classification of Diseases and related Health Problems) ICD-10
Міжнародна класифікація розладів, видів інвалідності і фізи­чних вад (International Classification of Impairment, Disabilities and Handicaps) ICIDH
Класифікація нещасних випадків на виробництві (Accidents at Work Classification)  
Міжнародна міграція, елементи визначень мігрантів, що при­бувають і відбувають, (International Migration, Components of Definitions of arriving and departing Migrants)  
Міжнародний туризм, мета відвідання (International Tourism, Purpose of Visit)  

Закінчення дод. 1

 

Найменування Абревіатура
Домашні господарства. Глава або інший відповідальний член сім'ї, сімейні зв'язки інших членів сім'ї з даною людиною (Households, Head, Other Reference Member and Relation of other Members to that Person)  
Типи домашніх господарств (Households by Type)  
Вік (Age)  
Сімейний стан (Marital Status)  
Мова (Language)  
Економічно активне населення (Economically Active Popu­lation)  
Економічно неактивне населення (Non Economically Active Population)  
Житлові будівлі за видами; види власності на житло; система водопостачання будівель; санітарні зручності у житлових приміщеннях; квартплата домогосподарств за житлові при­міщення; види житла (Building by Type; Ownership of Living Quarters by Type; Water Supply System in Living Quarters; Toilet Facilities in Living Quarters; Tenure of Households occupying Living Quarters; Living Quarters by Type)  
Соціально-економічний статус (Socio-Economic Status)  
Класифікація використання часу (Time use)  
Класифікація індивідуального споживання за цілями (Classi­fication of Individual Consumption by Purpose) COICOP

 



И7


Додаток 2


Продовження дод. 2


 


КЛАСИФІКАЦІЙНІ ОЗНАКИ І ЇХ ГРАДАЦІЇ,

ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ РОЗРОБЛЕННІ МАТЕРІАЛІВ

ВИБІРКОВИХ ОБСТЕЖЕНЬ У СОЦІАЛЬНІЙ СТАТИСТИЦІ

І. Вибіркове обстеження домашніх господарств

з питань економічної активності населення,

зайнятості та безробіття

 

Класифікаційні ознаки Градації класифікаційних ознак
Місце проживання Україна в цілому, Автономна Республіка Крим і області; міське населення; сільське населення
Економічна активність економічно активне населення, у тому числі: зайняте населення; безробітне населення; економічно неактивне населення.
Стать жінки; чоловіки.
Вік 15—19; 20—24; 25—29; 30—34; 34—39; 40—44; 45—49; 50—54; 55—59; 60—70 років; працездатний, непрацездатний вік.
Освіта повна виша; базова вища; професійно-технічна; повна загальна; базова загальна; початкова загаль­на та не мають початкової освіти.
Професійні групи законодавці, вищі державні службовці, керівники; професіонали; фахівці; технічні службовці; робіт­ники сфери обслуговування та торгівлі; кваліфіко­вані робітники сільського господарства, рибороз­ведення та рибальства; кваліфіковані робітники з інструментом; оператори та складальники устат­кування і машин; найпростіші професії; які раніше не працювали.
Статус зайнятості працюючі за наймом; роботодавці; члени колектив­них підприємств; самозайняті; безкоштовно пра­цюючі члени сім'ї.
Форми господарювання державні підприємства; колективні та орендні під­приємства; кооперативи та підприємства споживчої кооперації; колективні сільськогосподарські підпри­ємства; господарські товариства та громадські об'єд­нання; міжнародні організації та спільні підприємст­ва; приватні, сімейні підприємства, фермерські гос­подарства; самостійна зайнятість та зайнятість у окремих громадян, з них в особистому підсобному господарстві; інші форми господарювання.

 

Класифікаційні ознаки Градації класифікаційних ознак
Види економічної діяльності сільське та рибне господарство, з них особисте під­собне сільське господарство; добувна та обробна промисловість; виробництво електроенергії, газу та води; будівництво; оптова й роздрібна торгівля, готелі та ресторани; транспорт та зв'язок; фінан­сова діяльність та операції з нерухомістю; держа­вне управління; освіта та охорона здоров'я; колек­тивні послуги; інші види економічної діяльності.
Тривалість робочого часу а) нормативно встановленого: до 20 годин; 20—29; ЗО—39; 40 годин і більше; тривалість робочого часу не встановлено. б) фактично відпрацьованого: до 20 годин; 20— 29; 30—39; 40 годин і більше.
Причини тимчасової відсутності на роботі щорічна оплачувана відпустка; відпустка по до­гляду за дитиною або з вагітності та пологів; від­пустка за ініціативою адміністрації без збережен­ня заробітної плати; хвороба чи травма, догляд за хворим; сезонний характер роботи; приступили або залишили роботу під час обстежуваного тижня; вихідні дні згідно графіку роботи; інші причини.
Умови тривалості робо­чого дня (тижня) повний робочий день; неповний робочий день; тривалість робочого дня не встановлена.
Причини роботи на умо­вах неповного робочого дня (тижня) були переведені на такий режим роботи за ініціа­тивою адміністрації; не змогли знайти роботу з повним робочим днем (тижнем); не бажали мати роботу з повним робочим днем; у зв'язку з вихо­ванням дітей, доглядом за хворими або інвалідами; за станом здоров'я; інше.
Причини пошуку іншої основної або додатко­вої роботи не влаштовувала теперішня робота за рівнем опла­ти праці; у зв'язку із бажанням працювати повний робочий час; незадоволені умовами праці; у зв'язку з майбутнім вивільненням; сучасна робота не від­повідає спеціальності (кваліфікації); у зв'язку з закінченням строку найму на роботу (контракту); віддаленість місця проживання від місця роботи (транспортні проблеми); інші особисті причини.
Склад безробітного на­селення за пошуком ро­боти шукали роботу або намагались організувати влас­ну справу; знайшли роботу і приступають до неї впродовж найближчих двох тижнів; знайшли ро­боту і чекають відповіді.

 


Я8



Продовження дод. 2


Продовження дод. 2


 


 
 


 

Класифікаційні ознаки Градації класифікаційних ознак
Причини незайнятості вивільнені у зв'язку з реорганізацією, ліквідацією, конверсією виробництва, скорочення штатів; зві­льнені за власним бажанням; демобілізовані з вій­ськової строкової служби; не працевлаштовані після закінчення середньої школи, ПТУ та ВУЗу; звільнені за станом здоров'я, переходом на інвалі­дність; звільнені в зв'язку з закінченням строку контракту; інші причини безробіття.
Тривалість незайнятості до 1 місяця; 1—3; 4—6; 7—9; 10—12 місяців; більше 1 року.
Тривалість пошуку роботи до 1 місяця; 1—3; 4—6; 7—9; 10—12 місяців; більше 1 року.
Причини відсутності пошуку роботи пенсіонери по інвалідності та на пільгових умовах; учні, студенти; зайняті в домогосподарстві; зневі­рені; сезонний характер роботи; інші.

II. Вибіркове обстеження умов життя домогосподарствА. Характеристики домогосподарств

 

Класифікаційні ознаки Градації класифікаційних ознак
Місце проживання Україна в цілому, Автономна Республіка Крим і області; міські поселення, в т. ч.: великі міста; малі міста; сільська місцевість.
Розміри домогосподарств та їх демографічні характеристики
Розмір домогосподарств (кількість членів) одна особа; дві; три; чотири особи; п'ять осіб і більше.
Наявність дітей домогосподарства без дітей; домогосподарства з дітьми до 18 років, в т. ч. у віці: до 3 років; до 7 років; до 14 років; до 16 років; до 18 років.
Кількість дорослих осіб у складі домогосподар­ств з дітьми одна особа; дві; три і більше осіб
Кількість дітей одна дитина; дві; три; чотири; п'ять і більше.
Стать та вік членів домо­господарств діти до 3 років; 3—6 років; 7—13 років; підлітки 14—15 років; 16—17 років; чоловіки 18—29 ро­ків; жінки 18—29 років; чоловіки 30—59 років; жінки 30—54 років; чоловіки 60 років і старше; жінки 55 років і старше.

 

Класифікаційні ознаки Градації класифікаційних ознак
Кількість непрацездатних осіб в домогосподарст-вах без дітей всі у працездатному віці; є одна особа у непраце­здатному віці; є дві або більше осіб у непраце­здатному віці і одна або більше осіб у працездат­ному віці; всі у непрацездатному віці.
Кількість працюючих у складі домогосподарств є працюючі особи, в т. ч.: одна; дві; три і більше; немає працюючих осіб.
Житлові умови домогосподарств
Тип житла, яке займає домогосподарство окрема квартира; комунальна квартира; індиві­дуальний будинок; частина індивідуального бу­динку; гуртожиток.
Тип власності житла приватне (приватизоване, куплене житло), влас­ність кооперативу; державне; відомче; наймають у фізичних осіб.
Кількість кімнат у житлі одна кімната; дві кімнати; три кімнати; чотири і більше кімнат
Час будівництва житла у 40-х роках і раніше; у 50-х роках; у 60-х роках; у 70-х роках; у 80-х роках; у 1991—1995 роках; у 1996 році і пізніше.
Розмір житлової площі на одну особу до 7,5 м2; 7,5—13,65 м2; понад 13,65 м2.
Характеристика особистих підсобних господарств
Розмір площі землі, яку використовують домого­сподарства до 10 соток; 10—15; 16—50; 51—100 соток; біль­ше 100 соток.
Призначення земельної площі присадибна; садово-городня; дачна; фермерська; пайова.
Вид використання земель­ної площі для вирощування продукції лише для власних потреб; для вирощування продукції для власних потреб і для продажу; здається в оренду; лише для відпочинку; інше.

Б. Характеристики умов та рівня життя домогосподарств

 

Класифікаційні ознаки Градації класифікаційних ознак
Структура сукупних ре­сурсів домогосподарств грошові доходи, у т. ч.: оплата праці; доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості; доходи від продажу сільськогосподарської про­дукції; доходи від продажу особистого і домаш-

211-344


       
   
 
 


Закінчення дод. 2

Класифікаційні ознаки Градації класифікаційних ознак
  нього майна; доходи від продажу нерухомості; доходи від власності (дивіденди від акції та ін­ших цінних паперів, відсотки по вкладах, доходи від здачі внайми нерухомості тощо); пенсії; сти­пендії; допомоги, у т. ч.: допомога по безробіт­тю; допомога малозабезпеченим сім'ям; допомо­га на дітей; інші допомоги; грошова допомога від родичів та інших осіб; аліменти; інші грошові допомоги; вартість спожитої продукції, отриманої з особис­того підсобного господарства та від самозаготі­вель; пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання скрапленого газу, твердого, рідкого палива; пільги на оплату санаторно-курортних путівок, послуг міжмісько­го транспорту, зв'язку; грошова оцінка допомоги від родичів та інших осіб продовольчими това­рами; використання заощаджень, позики, повер­нені домогосподарству борги.
Структура грошових витрат домогосподарств споживчі витрати: а) продовольчі товари, в т. ч. за групами: м'ясо і м'ясопродукти; молоко і мо­лочні продукти; яйця; риба і рибопродукти; цу­кор і кондитерські вироби; олія та інші рослинні жири; картопля; овочі і баштанні; фрукти, ягоди, горіхи, виноград; хліб і хлібні продукти; інші про­дукти харчування; харчування поза домом; б) алко­гольні напої; в) тютюнові вироби; г) непродово­льчі товари, в т. ч. за групами: одяг, тканини, взут­тя; меблі, килими, товари культурно-побутового призначення; предмети гігієни та медикаменти; транспортні засоби, запчастини до них, пальне; інші непродовольчі товари; д) послуги, в т. ч. за видами: житлово-комунальні; побутові; культу­ри, відпочинку та спорту; освіти, навчання та дошкільного виховання; медичні та санаторно-курортні; транспорту та зв'язку; інші; витрати на особисте підсобне господарство; гро­шова допомога родичам, іншим особам; купівля нерухомості; будівництво житла та інших буді­вель; купівля акцій, сертифікатів, валюти, вклади до банків; аліменти; податки, збори, внески; інші витрати.
Середньодушові грошові витрати на місяць до 30,0 грн.; 30,1—60,0; 60,1—90,0; 90,1—120,0; 120,1—150,0; 150,1—180,0; 180,1—210,0; 210,1— 240,0; 240,1—270,0; 270,1—300,0; понад 300,0 грн.

Додаток З


Поделиться:

Дата добавления: 2014-12-23; просмотров: 175; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты