Структура сучасних звукових карт

За призначенням звукові карти можна поділити на три групи:

§ чисто звукові, містять тільки тракт цифрового запису/відтворення; ці карти дозволяють
тільки записувати або відтворювати неперевний звуковий потік, як магнітофон; вся робота
з запам’ятовування записаного та підготовки відтворюваного потоку покладається на
програмне забезпечення; оцифрований звук при цьому в самій платі не зберігається; деякі
звукові плати мають вбудовані сигнальні процесори для обробки звуку в процесі його
запису та відтворення;

§ чисто музичні, що містять тільки музичний синтезатор; такі карти орієнтовані перш за все
на генерацію відносно коротких музичних звуків за командами від центрального процесора,
самі звуки при цьому або створюються параметрично, або відтворюються оцифровки,
завчасно поміщені в пам’ять синтезатора (ПЗП або ОЗП); музичні карти не мають

можливості записування звуку і, навіть при наявності ОЗП в синтезаторі, не розраховані на відтворення неперервного звукового потоку, хоча іноді цього можна добитись за допомогою спеціальних методів; деякі музичні карти містять ефект-процесор для обробки створюваного звуку;

• комбіновані, або звуко-музичні, з об’єднаним на одній платі цифровим трактом і музичним
  синтезатором; під словом “синтезатор” зазвичай розуміють WT; карти тільки з FM-

синтезатором, який сильно обмежений для музичного застосування, найчастіше відносять до категорії чисто звукових карт.

В комбінованих картах можна виділити 4 більш-менш незалежних блоки:

1. Блок цифрового запису/відтворення, що називається також цифровим каналом або трактом
   карти. Здійснює перетворення аналог→цифра і цифра→аналог в режимі програмної
   передачі або по DMA. Складається з вузла, що безпосередньо виконує аналого-цифрові
   перетворення АЦП/ЦАП (coder/decoder, codec) і вузла керування. АЦП/ЦАП або інтегрується в склад однієї з мікросхем карти, або застосовується окрема мікросхема (AD1848, CS4231, CT1703 та ін.). Від якості застосованого АЦП/ЦАП дуже сильно залежить якість оцифровки та відтворення звуку, не менше вона залежить і від вихідних підсилювачів.

Цифровий канал більшості розповсюджених карт (крім GUS) сумісний з Sound Blaster Pro (8 розрядів, 44 кГц - моно, 22 кГц - стерео).

Розрядність оцифровки, що передається по каналу DMA, не залежить від розрядності самого каналу і визначається тільки можливостями карти.

1. Блок синтезатора. Побудований або на базі мікросхеми FM-синтеза OPL2 (YM3812) або
   OPL3 (YM262), або на базі мікросхем WT-синтеза (GF1, WaveFront, EMU8000, Dream та
   ін.), або і того і іншого разом. Працює або під керуванням драйвера (FM, більшість WT) -
   програмна реалізація MIDI, або під керуванням власного процесора - апаратна реалізація.
   Майже всі FM-синтезаторы сумісні між собою, різні WT-синтезатори - ні. Більшість WT-
   синтезаторів містить вбудований ПЗП із стандартним набором інструментів General MIDI
   (128 мелодичних і 37 ударних інструментів), деякі навіть містять ОЗП для завантаження
   додаткових оцифрованих звуків, які будуть використовуватись при виконанні музики.
   Завантажувальні звуки звичайно оформлюються в набори (банки), що містять тематичні
   або універсальні набори звуків (інструментів). Для композиції або аранжування в основному застосовуються різні тематичні банки, більшість з яких часто використовуються
   одночасно, а для простого програвання MIDI-файлів - універсальні (GM, GS, MT-32 та ін.).
2. Блок MPU. Здійснює прийом/передачу даних по зовнішньому MIDI-інтерфейсу,
   виведеному на роз’єм MIDI/Joystick і роз’єм для дочерніх MIDI-плат. Як правило, більш-
   менш сумісний з інтерфейсом MPU-401, але найчастіше вимагається програмна підтримка.
3. Блок мікшера. Здійснює регулювання рівнів, комутацію і зведення використаних на карті
   аналогових сигналів. В склад мікшера входять попередні, проміжні та вихідні підсилювачі
   звукових сигналів.