Поняття продуктивності та ефективності праці

В умовах переходу до ринкових відносин зміна змісту (а нерідко – і сутності) колишніх понять і економічних категорій, поява нових показників відбувається швидше, ніж розвиток економіки в цілому. Це повною мірою відноситься і до продуктивності праці.

Відповідно до рекомендацій Міжнародної Організації Праці необхідно розрізняти поняття «продуктивність» і «продуктивність праці».

Під продуктивністю розуміють ефективність використання різних ресурсів – праці, капіталу, земли, матеріалів, енергії, інформації, що використовуються у процесі виробництва будь-якихтоварів і надання послуг. Ця економічна категорія відображає взаємозв'язок між кількістю і якістю виготовлених товарів або послуг і ресурсами, які витрачають на їх виробництво.

Продуктивність дає можливість порівнювати обсяги випуску продукції і наданих послуг на різних рівнях економічної системи (окремий працівник, первинний трудовий колектив, цех, підприємство або організація, галузь, держава) з ресурсами, що були використані, у відповідних ланках суспільного виробництва. В процесі такого порівняння та оцінки слід враховувати дію на продуктивність і чисто ринкових чинників: зростання вартості енергії, ресурсів; збільшення витрат, пов'язаних з безробіттям; вплив форс-мажорних обставин (повінь, засуха, корумпованість влади тощо).

Більш висока продуктивність означає збільшення обсягів продукції при тих самих (незмінних) витратах. При цьому необхідно враховувати потребу в тій або іншій продукції на ринку товарів або в суспільстві в цілому. Слід також зауважити, що на підприємствах країн з розвиненою ринковою економікою приймається до розрахунку продуктивності та продукція, яка вже реалізована, а не просто виготовлена.

Таким чином, продуктивність можна розглядати як загальний показник, який характеризує ефективність використання різних ресурсів на виробництво продукції. Але, сучасна економічна теорія доводить, що абсолютно точно роль і питому вагу витрат тих або інших ресурсів, які було використано на виробництво продукції, визначити достатньо важко. Наприклад, майже неможливо 100%-е використання того або іншого виду ресурсу (особливо, це стосується ресурсу праці); неоднакова ефективність використання різних ресурсів або одних і тих же ресурсів, але в різний час. Тому для визначення ефективності виробництва найчастіше за все використовується показник продуктивності праці (q); хоча це і не означає, що праця є єдиним джерелом продуктивності. Розраховуються і застосовуються такі показники, як: продуктивність матеріалів (коефіцієнт обіговості оборотних засобів), капіталу (рентабельність капіталу, фондовіддача), землі (врожайність), інформації.

Ефект – це результат, який характеризується певною кількісною величиною, тобто абсолютною.

В якості ефекту живої праці:

Ø в галузях виробничої сфери можуть виступати: обсяг продукції (робіт, послуг) в натуральному та вартісному вираженні або в трудовитратах [обсяг продукції у порівняних цінах (валова продукція); обсяг продукції у фактично діючих цінах (товарна продукція)]; валовий дохід; чистий прибуток;