Класифікація функцій менеджменту

На першому етапі функції доцільно класифікувати за ознакою місця у менеджменті, що дасть змогу підкреслити панівну роль основних функцій і виділити конкретні (спеціальні) функції менеджменту. На другому етапі спеціальні функції можна класифікувати за ознаками процесів та об’єктів управління, а також елементів виробничо-господарської діяльності.

Отже, за ознакою місця в менеджменті можна виділити основні (загальні) функції, тобто ті, які беруть участь у будь-яких управлінських процесах, часткові (спеціальні), за допомогою яких здійснюються певні управлінські процеси, і об’єднальну функцію (керівництво), основне завдання якої забезпечити перебіг управ- лінського процесу.

Як зазначалося, до основних функцій належить: планування, організація взаємодії, мотивація та контроль.

За ознакою процесів управління спеціальними функціями є управління основним виробництвом, допоміжним виробництвом, технічною підготовкою, матеріально-технічним забезпеченням патентно-ліцензійною діяльністю, капітальним будівництвом тощо. За ознакою об’єкта – управління підприємством, цехом, служ-

бою, відділом, дільницею, бригадою тощо.

За ознакою елементів виробничо-господарської діяльності управління працею, предметами та знаряддями праці, інформа-

Як уже було зазначено, вплив на керований об’єкт, що забез- печує досягнення цілей, здійснюється також за допомогою організаційних, економічних і соціальних методів управління.

Виконання кожного управлінського рішення здійснюється апаратом управління. Це заключна стадія процесу управління, на якій лінійними керівниками і функціональними службами в організаційно-практичній роботі використовуються зазначені вище і специфічні для кожного цеху методи управління.

З наведеної характеристики функцій управління випливає, що кожна з них має визначене місце і значення в процесі управління, всі вони взаємозалежні між собою і доповнюють один одного в розробці управлінських рішень.цією тощо.

Нагадуємо, що будь-які спеціальні функції, які відображають процес чи об’єкт управління або елемент виробничо-господар- ської діяльності, реалізуються шляхом застосування основних функцій, тобто планування, організації, мотивації та контролю. Дослідження взаємозв’язку функцій дає змогу вдосконалювати управління, формувати ефективну систему менеджменту, усувати зайві ланки, бюрократичні перепони, опір перемінам.

Функція планування нині набуває якісно нових рис і особливос- тей. У сучасних умовах внутрішньофірмове планування одержало принципово новий зміст, оскільки потреба в ньому випливає з величезних масштабів усуспільнення виробництва. Ця функція розвиваєтъся і доповнюється нині функцією маркетингу, у зв’язку зі здійсненням якої планування набуває нового змісту. Особливо слід зазначити розширення можливостей планування. Це означає, що планування виконує не тільки оперативні завдання, але й задачі перспективного розвитку, що є новим моментом плануван- ня і відбиває якісно інший зміст цієї функції. У зв’язку з цим помітно змінився зміст функцій контролю, що тісно пов’язаний зі здійсненням функції планування і сприяє його більш повну реалі- зацію.

Це означає, що до вивчення функцій управління не можна підходити з чисто формальної сторони, а необхідно виявляти й аналізувати зміни, що відбуваються в змісті управлінських понять і положень. Ці зміни відбивають глибинні процеси, що відбува- ються у світовій економіці, до яких, у свою чергу, намагаються пристосуватися і сучасні організації.

Функції управління виявляються більш повно в умовах комплексного підходу до діяльності організації, застосування цільового управління і створення програмно-цільових структур, за допомогою яких виконуються поставлені перед нею завдання.

Як вже відзначалося, конкретні функції управління відобра- жають специфіку діяльності організації.

Насамперед слід зазначити спеціальні функції, обумовлені місією організації. Так, найважливішою спеціальною функцією підприємства (організації) торгівлі є комерційна функція, яка до пома-гає виконання місії торговельної фірми – реалізацію товарів, які потрібні населенню.

Поряд з комерційною функцією підприємства (організації) торгів- лі здійснюють такі часткові функції, як маркетинг і інновація.

Так, зміст поняття "маркетинг" спочатку був пов’язаний зі збором і аналізом усіх факторів, що відносяться до сфери обігу товарів і послуг, починаючи від випуску цих товарів виробником і закінчуючи доведенням їх до споживача. Тобто метою маркетингу вважалося тільки забезпечення збуту продукції, виробленої фірмою. Але надалі зміст цього поняття зазнав істотних змін і йому стали надавати принципово нове значення.

Маркетинг як часткова функція будь-якої фірми допомагає розширювати поле діяльності та поліпшувати економічні показни- ки, створювати нові робочі місця та повніше задовольняти попит покупців.

Маркетинг припускає обґрунтований вибір цілей, стратегії функціонування і розвитку підприємства (організації), що забезпе- чують найбільш ефективне сполучення різних товарних груп у рамках асортименту реалізованої продукції.Маркетинг базується на комплексному підході до узагальнен- ня цілей з ресурсами і можливостями підприємства (організації).

Маркетингова діяльність передбачає найбільш повне враху- вання вимог ринкового попиту і попиту споживачів, прийняття обґрунтованих рішень на основі різноманітних розрахунків, вишуку- вання найбільш вигідних каналів збуту і його стимулювання.

Маркетинг як управлінська функція охоплює вивчення попиту, встановлення верхньої межі ціни товару і рентабельності, складання програм маркетингу по продуктах, визначення кінцевих результатів господарської діяльності фірми – валових доходів, чистого прибутку, витрат обігу, оплати праці, сплати податків і відсотків за кредит.

Інновація, будучи конкретною функцією управління, припускає розробку нових товарів і послуг.

Інновації – це насамперед нові досягнення в області технології і управління підприємствами галузі; вони використовуються в торговельно-технічному процесі, в інвестиційній i фінансовій діяльності. Звичайно, інноваційна діяльність на підприємствах (в організаціях) пов’язана з удосконаленням устаткування, поліпшен- ням використання торговельних і складських площ, підвищенням якості зберігання товарів, поліпшенням умов праці працівників тощо.

Деякі конкретні функції управління на підприємстві (в організації) забезпечують матеріально-технічне постачання, госпо- дарське й інженерно-технічне обслуговування цих підприємств (організацій). Зокрема, головна мета управління торгівлею як галуззю складається в задоволенні попиту населення на товари народного споживання. Стосовно цієї загальної мети управління торгівлею, звичайно, виділяються основні (торгово-операційні), що регулюють і допоміжні функції.

Торгово-операційні функції управління забезпечують досяг- нення головної мети торгівлі і реалізацію місії кожного торго- вельного підприємства шляхом організації руху товарів, управ- ління товарними запасами, вивчення попиту, організації торго- вельного обслуговування тощо.

Регулюючі функції пов’язані з плануванням торговельно- технічного процесу і контролем.

Допоміжні функції полягають в організації матеріально- технічного забезпечення і господарського обслуговування всіх підрозділів системи управління. Це забезпечує підприємство торгівлі устаткуванням, інвентарем, транспортом, ремонтом приміщень тощо. Функції управління є основою для формування організаційних структур управління і дозволяють раціонально організувати весь процес управління шляхом раціонального поділу і кооперації

управлінської праці.