Методика виконання

План парування, отелень та надходження приплоду складають з урахуванням забезпечення відносно рівномірного виробництва молока та м'яса протягом року.

Для цього слід мати такі вихідні дані:

Ø кількість корів на початок планового року та намічених до вибракування;

Ø кількість запліднених корів і телиць у квітні–грудні минулого року;

Ø кількість та строки отелень не запліднених на початок планового року корів;

Ø віковий склад та вагові кондиції телиць на початок запланованого року;

Ø вік та жива маса телиць при першому паруванні;

Ø середня тривалість сервіс–періоду;

Ø вихід приплоду на 100 корів та нетелей.

На основі даних зоотехнічного обліку складають відомості про запліднення корів та телиць у минулому році (квітень–грудень) – таблиця 3.

Організація відтворення стада та надходження продукції по місяцях року тісно пов'язані з плануванням строків парування та надходження приплоду.

Оскільки середня тривалість періоду тільності становить 280–285 днів (9 місяців), план отелення корів та нетелей із січня по вересень включно складають на основі даних про парування корів та телиць за період із квітня по грудень минулого року. ці дані беруться із таблиці 3. Так, у січні планового року отелиться поголів'я, яке було спароване 9 місяців тому, тобто у квітні минулого року (80 + 15 = 95) і т.д. по вересень включно. План отелення в останніх трьох місяцях року (10, 11, 12) складають на підставі парування корів та телиць у першому кварталі планового року.

Таблиця 3

Звітні дані про строки отелення та парування маточного поголів'я, гол.

Організація відтворення стада передбачає розмір вибраковки корів з основного стада, введення корів–першотелиць до основного стада, вихід приплоду.

При обґрунтуванні розмірів вибраковки корів виходять з того, що серед тварин, що вибраковуються є старі, низькопродуктивні та хворі. Спочатку визначають, оскільки необхідно замінити корів серед тих, що вже є у господарстві на початок планового року. Для цього використовують дані зоотехнічного використання цих тварин. В залежності від рівня інтенсивності ведення галузі, умов утримання, годівлі та інших чинників, корів використовують 10–12 років (в нашому прикладі корів використовують 7 років).

Виходячи з цього, визначаємо розмір та норму щорічного вибракування корів за формулами:

Б_к = , (2)

Б_к1 = , (3)

де Б_к – розмір щорічного вибракування корів, голів;

Б_к1 – норма вибракування корів, %;

К₁ – поголів'я корів на початок року;

Т – тривалість господарського використання корів.

Далі визначаємо розмір вибракування корів–першотелиць. В залежності від інтенсивності ведення галузі цей показник коливається в межах 15–35%. В нашому прикладі вибракування корів–першотелиць складає 25% і після 7 місяців лактації їх переводять до групи відгодівлі.

Ґрунтуючись на даних про норми вибракування корів–першотелиць, розрахуємо коефіцієнт їх використання для ремонту основного стада за формулою:

a = (100-в) :100 , (4)

де а – коефіцієнт використання корів–першовісток для ремонту молочного стада;

в – норма вибракування коріву–першовісток, %.

а = (100 – 25) : 100 = 0,75 (5)

Після встановлення норм вибракування корів та корів–першовісток визначаємо загальний обсяг та загальну норму вибракування цих тварин із стада за формулами:

Б₀ = , (6)

Б₀₁ = , (7)

де Б_о – загальний розмір вибракування тварин з молочного стада, голів;

Б_о1 – загальна норма вибракування тварин з молочного стада корів, %.

Б₀ = , Б₀₁ =

Вихід приплоду (телят) визначаємо за формулою:

, (8)

де Т – вихід телят у плановому році, голів;

К₁ – поголів'я корів на початок року, голів;

Н – поголів'я нетелів на початок року, голів;

д – норма виходу телят у розрахунку на 100 корів та нетелів, %.

Т =

.

План парування та надходження приплоду показаний в таблиці 4. Розрахунки здійснюють у такій послідовності:

1. встановлюють поголів'я корів та нетелей, що підлягають паруванню у першому кварталі запланованого року (січень–березень). При цьому визначають кількість корів, які не придатні для дальшого відтворення стада і підлягають вибракуванню. Так, з 97 корів (81 корова і 16 нетелей), що отелилися в листопаді минулого року, передбачається вибракувати 12 корів (14,3% від 83) і 4 нетелі (25% від 16) – всього 16 голів.

2. крім корів, у плані передбачається також парування телиць, які досягли 18–місячного віку. Дані про вік телиць беруть із таблиці 3. Так, у січні парувального віку досягнуть телиці, які народились у липні позаминулого року, у лютому – ті, що народились у серпні і т.д. Після складання плану парування телиць народження позаминулого року планують парування телиць минулого року, які досягають парувального віку. Телиць, які народилися в січні минулого року, парують у липні планового, тих, що народилися в лютому – в серпні і т.д. Парують таку кількість телиць, щоб забезпечити заплановані темпи відтворення стада в плановому і наступному роках.

Таблиця 4

План запліднення та надходження приплоду ВРХ, голів.

Завдання 3.Скласти помісячний оборот стада.