Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Механічні атенюатори




1. Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 167 від 30.05.97 р. м. Київ «Про удосконалення протихолерних заходів в Україні».

2. Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 185 від 7 квітня 2004 р. м. Київ «Про оптимізацію комплексу протиепідемічних заходів при виявленні захворювань, що викликані холерними та іншими патогенними вібріонами».

3. Международные медико-санитарные правила (2005 г.).

4. Методические указания МЗ Украины №16 от 12.05.2003 “Организация и проведение первичных мероприятий при обнаружении больного (трупа) или подозреваемого на заражение карантинными инфекциями, контагиозными вирусными геморрагическими лихорадками и другими опасными инфекционными болезнями неясной этиологии”.

5. Приказ Министерства здравоохранения Украины №267 от 30.09.1994 “О чрезвычайной ситуации с чумой и необходимые противоэпидемические мероприятия”.

6. Дикий Б. Н. Эпидемиология / Б. Н. Дикий, Т. А. Никифорова, А. Я. Пришляк. – Ивано-Франковск, 2009. – 159 с.

7. Возианова Ж.И. Инфекционные и паразитарные болезни. Том 1/ Ж. И. Возианова. – Київ: «Здоров’я», 2000. – 903 с.

8. Возианова Ж. И. Инфекционные и паразитарные болезни. Том 3 / Ж. И. Возианова. – Київ: «Здоров’я», 2002. – 902 с.

9. Руководство по инфекционным болезням/ [ЛобзинЮ. В., ВасильевВ. В., Жданов К. В. и др.];под ред. Ю.В. Лобзина. - Санкт-Петербург: Фолиант, 2003. – 1036 с.

10. Епідеміологія / [Андрейчин М. А., Василишин З. П., Виноград Н. О. та ін.]; за ред. І. П. Колеснікова. – Вінниця: Нова Книга, 2012. – 576 с.

11. Гоц Ю. Д. Епідеміологія / Ю. Д. Гоц, І. П. Колеснікова, Г. А. Мохорт. – Київ: Видавничий дім Асканія, 2007. – 358 с.

12. Інфекційні хвороби / [Голубовська О. А., Андрейчин М. А., Шкурба А. В. та ін.]; за ред.. О. А. Голубовської. – Київ: ВСВ «Медицина», 2012. – 728 с.

 

Механічні атенюатори

1. Атенюатори (послаблювачі) служать для регулювання рівня потужності в СВЧ трактах. Ступінь зменшення потужності аттенюатором характеризується величиною загасання (дБ), яка визначається відношенням потужності на вході до потужності на виході.

За принципом дії атенюатори поділяються на поглинаючі, граничні, вентильні (феритові). За конструктивними признакам розрізняють атенюатори змінні (регульовані) і фіксовані. Залежно від типу тракту застосовуються хвилеводні, коаксіальні і смужкові атенюатори. Найбільш широке застосування в даний час знайшли змінні атенюатори низького рівня потужності, застосовані для регулювання рівня потужності на виході вимірювального генератора, а також для усунення впливу навантаження (об'єкта виміру) на режим роботи генератора (для розв'язки).

Регулювання загасання може виконуватися механічно - шляхом переміщення певного елемента атенюатора або електрично - за допомогою керованих напівпровідникових, феритових або газових елементів.

2. Поглинаючі атенюатори використовують появу значного загасання електромагнітних хвиль в матеріалах з великим коефіцієнтом загасання.

Рис. 6.1 Поглинаючий хвилепровідий атенюатор.

Фіксовані поглинаючі атенюатори являють собою відрізки хвилевідної, коаксіальної або смужкової лінії з вставками з поглинаючого матеріалу або з зконцентрованими опорами, що включаються послідовно або параллельно лінії. В якості поглинаючого матеріалу для вставок використовуються полізалізо, ферроепоксид та інші матеріали з більшими втратами на СВЧ. Подібні атенюатори мало спотворюють розподіл поля в лінії і тим самим забезпечують малі вели чини КСВ на входах атенюатора.

Змінні поглинаючі атенюатори складаються з відрізка хвилевода або іншої передавальної лінії, в електромагнітному полі якого розташовані поглинаючі елементи, що допускають механічне переміщення. Приклад спрощеної конструкції волноводного поглинаючого атенюатора показаний на рис. 6.1. Усередині прямокутного хвилеводу з хвилею типу Н10 розташована діелектрична пластина з нанесеним на поверхні її поглинаючим шаром. Погодження атенюатора по входу і по виходу досягається скосами пластини на кінцях. Регулювання загасання досягається шляхом переміщения пластини всередині хвилеводу від вузької стінки у напрямку до середини широкої стінки. Найбільше загасання досягається, коли пластина знаходиться в центрі хвилеводу, де електричне поле максимальне. Величина загасання, одержуваного за допомогою подібних аттенюаторов, змінюється в межах від 0 до 30...40 дБ.

В коаксіальному типі атенюатора поглинаюча пластина спеціальної форми вводиться в проріз, розташовану по осі відрізка коаксіальної лінії в зовнішньому і внутрішньому провідниках. Необхідна величина ослаблення досягається зміною глибини поглинанням поглинаючої пластини. Матеріалом для виготовлення поглощаючої пластини зазвичай служать фарфор, скло, пластмаса або інший діелектрик, покритий тонким шаром вуглецю або металічною плівкою. Точність вимірювання ослаблення в змінних атенюаторах, в значній мірі, визначається точністю градуювання і відліку, тому в таких аттенюатором застосовуються різні безлюфтові механізми з відліковими пристроями, що мають велику роздільну здатність. Найбільшого поширення набули відлікові пристрої у вигляді індикаторів малих переміщень годинного типу і мікрометричних головок.

Змінний поляризаційний атенюатор складається з трьох хвилевідних секцій (рис. 6.2). Крайні секції, які є плавними переходами від прямокутного хвилеводу до круглого, служать трансформаторами хвилі Н10 в хвилю Н11. Усередині кожної секції, як показано на рис. 6.2, встановлена ​​поглинаюча пластинка. Середня секція, що представляє собою відрізок круглого хвилеводу, може повертатися навколо поздовжньої осі.

Рис. 6.2 Поляризаційний атенюатор.

Принцип дії поляризационного атенюатора заснований на зміні поглинання електромагнітної хвилі за допомогою зміни кута нахилу поглинаючої пластинки в круглому хвилеводі.

У першій секції хвиля Н10 проходить без ослаблення, так як вектор Е перпендикулярний поглинаючій пластинці. Якщо пластинка в круглому хвилеводі знаходиться в площині пластинок крайніх секций, то атенюатор майже не вносить загасання. При повороті середньої секції, коли розташована в ній пластинка утворює з пластинками крайніх секцій кут θ, складова поля, паралельна пластинці, Е1 = Е sin θ поглинається, а друга складова Е2 = Е cos θ, перпендикулярна платівці, проходить без поглинання в третю секцію атенюатора, де вона виявляється поляризованої під кутом θ до поглинаючої пластинки третьої секції.

В свою чергу, складову Е2 можна розкласти в площині пластинки третьої секції на дві складові: Е2 = Е2 sin θ = Е соs θ sin θ - паралельну пластинці і Е2 = Е2 соs θ = Е соs θ соs θ - перпендикулярну їй. Складова Е2 поглинається пластинкою третьої секції і на вихід атенюатора проходить складова Е2 = Е соs2 θ. Таким чином, загасання, що вноситься аттенюатором, залежить тільки від кута повороту θ поглинаючої пластинки в середній секції і визначається виразом.

, (6.1)

де L0 - початкове загасання.

Градуювання шкали такого атенюатора може бути проведена безпосередньо в децибелах розрахунковим шляхом на підставі (6.1).

3. Граничний атенюатор використовує явище загасання електромагнітної енергії в позамежному хвилеводі. Амплітуда електромагнітних коливань в цьому випадку зменшується за експоненціальним законом:

Де U1 - амплітуда коливань на відстані l від входу; U0 - амплітуда коливань на вході; а - постійна загасання.

Постійна загасання.

при λ > λкр визначається виразом а = 2 / λкр і, отже, залежить тыльки від розмірів хвилеводу і типу хвилі, що розповсюджується по ньому, і не залежить від частоти.

Принцип пристрою граничного атенюатора показаний на рис. 6.3. У відрізок круглого хвилеводу з діаметром, значно меншим критичного, для всього діапазону робочих частот вводяться, за допомогою коаксіальної лінії, збуджуючі диски (рис. 6.3, а) або петлі (рис. 6.3, б).В першому випадку збуджується хвиля типу Е01, у другому - хвиля типу Н11 .

Загасання граничного атенюатора визначається виразом

(6.2)

Рис 6.3. Граничний атенюатор:

 

а) зі збуджуючими дисками

б) зі збуджуючими петлями

 

 

З (6.2) випливає, що затухання є лінійною функцією відстані l між збудливими елементами, і граничний атенюатор можна відградуювати без порівняння із взірцевим.

Граничні атенюатори знайшли широке застосування в тих випадках, коли потрібно регулювати великі величини загасання, починаючи з 10...15 дБ до 120...160 дБ.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-01-01; просмотров: 117; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты