Характеристики рацiональної бюрократiї

Термiн "бюрократiя" часто асоцiюється з канцелярською тяганиною, без­плiдною діяльністю, що, звичайно, зустрiчається у повсякденному життi. Од­нак першопричиною всiх цих негативних явищ є не бюрократiя як така, а недо­лi­ки в реалiзацiї правил роботи та цiлей органiзацiї, звичайнi труднощi, пов'язанi з розмiром органiзацiї, поведiнкою працiвникiв. Поряд з тим, є цiлий ряд нау­ко­­вих праць, у яких бюрократичнi структури критикуються за їх нездат­нiсть до впровадження нововведень і вiдсутнiсть достатньої моти­ва­цiї персоналу. Далi цi та iншi недолiки будуть розглянутi детально.

Адаптивнi (органiчнi) органiзацiйнi структури розробляються та впроваджуються з метою забезпечення можливостей реагувати на змiни зов­нiшнього середовища та впроваджувати нову наукомістку технологiю.

Починаючи з 60-х рокiв деякi органiзацiї стикнулися з такою ситуацією, коли зовнiшнi умови їх дiяльностi змiнювалися так швидко, проекти ставали настiльки складними, а технологiя розвивалася так бурхливо, що недолiки бюрократичних структур управлiння почали перевищувати їх позитивнi риси. Тому органiзацiї почали розробляти та впроваджувати новi, бiльш гнучкi ти­пи органiзацiйних структур, якi засновуються на цiлях та припущеннях, що ра­ди­кально вiдрiзняються вiд покладених в основу бюрократичних структур. Однак адаптивнi структури не можна в будь-якiй ситуацiї вважати бiльш ефективними, нiж бюрократичнi.

Бюрократичнi та адаптивнi структури є крайнощами, а реальнi струк­ту­ри реальних органiзацiй знаходяться мiж ними i мають ознаки бюрократичних та адаптивних структур у рiзних спiввiдношеннях. Крiм того, часто маємо так, що рiзним пiдроздiлам в однiй органiзацiї властиві рiзнi структури. Так, наприклад, керiвництво крупної органiзацiї використовує у виробничих пiдроздiлах бюрократичнi структури, а в науково-дослiдних – адаптивнi.

8.5. ТИПИ БЮРОКРАТИЧНИХ СТРУКТУР УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ, ЇХ ОСОБЛИВОСТІ, ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

еорія та практика менеджменту виробила велику кількість варіантів по­бу­дови бюрократичних організаційних структур управління. Далі ми подамо найбільш відомі та часто використовувані типи бюрократичних орга­ніза­цій­них структур.

Лiнiйний тип органiзацiйної структури управ­­­лiння характеризується лінійними формами зв’яз­ку між ланками управління і, як наслідок, концен­тра­цiєю всього комплексу функцій управ­лiння та вироб­лення управлінських дiй в однiй ланцi управлiння.

Суть лiнiйного управлiння полягає в тому, що очолює кожен виробничий пiд­роздiл керiвник (орган), який здійснює всi функцiї управлiння. Кожен пра­цiв­ник пiдроздiлу безпосередньо пiдпорядковується тiльки цьому керiвнику (органу). В свою чергу, останнiй є пiдзвiтним вищому органу. Пiдлеглi ви­ко­нують розпорядження тiльки свого безпосереднього керiвника. Вищий орган (керiвник) не має права вiддавати розпорядження робiтникам, минаючи їх без­по­середнього керiвника (тобто реалiзується принцип єдиності керівництва). На цiй основi створюється iєрархiя даної системи управлiння (наприклад, май­стер дiльницi, начальник цеху, директор пiдприємства). Окремi спецiа­лiс­ти допомагають лiнiйному керiвниковi збирати та обробляти iнформацiю, аналiзувати господарську дiяльнiсть, готувати управлiнськi рiшення, але самi вказiвок та iнструкцiй керованому об'єкту не дають.

Така схема пiдпорядкування i звiтностi – основа лiнiйного управлiння. При цьому ланки лiнiйного управлiння в цiлому вiдповiдають ланкам вироб­ниц­тва, мiж якими встановлюються простi та чiткi взаємозв'язки (рис. 8.1).

Таблиця 8.3