Додавання, установлення, змінення або видалення первинного ключа

У кожній таблиці бази даних має бути поле або набір полів, які унікальним чином визначають кожний запис, що зберігається в таблиці. Таке поле називається «первинним ключем». У цій статті описана мета використання первинного ключа та пояснено способи його додавання, установлення, змінення або видалення.

Первинний ключ — це поле або набір полів у таблиці, які надають програмі Microsoft Office Access 2007 - Українська версія унікальний ідентифікатор кожного рядка. У реляційній базі даних, такій як Office Access 2007, відомості розділяються на окремі тематичні таблиці. Відтак зв’язки між таблицями та первинні ключі використовуються програмою Access для об’єднання даних. У програмі Access використовуються поля первинних ключів для для швидкого поєднання даних із кількох таблиць й об’єднання цих даних.

Після визначення первинного ключа його можна використовувати в інших таблицях для звертання до таблиці з первинним ключем. Наприклад, поле «Ідентифікатор клієнта» в таблиці «Клієнти» може також відображатися в таблиці «Замовлення». У таблиці «Клієнти» це первинний ключ. У таблиці «Замовлення» це поле називається «зовнішнім ключем». Тобто зовнішній ключ - це первинний ключ іншої таблиці.

Базове відношення може мати кілька потенційних ключів, але один їх них повинен бути обраний як первинного ключа. Інші ж потенційні ключі будуть називатися альтернативними. Наприклад, у таблиці Спеціальності бази даних Факультет може існувати два потенційних ключа: ШіфрСпеціальності і НазваніеСпеціальності. Якщо первинним ключем призначити ШіфрСпеціальності, тоді альтернативним ключем буде НазваніеСпеціальності.

Мережеві та ієрархічні моделі даних були розроблені в період виникнення СУБД. Наведений у підрозділі 2.4.1 (див. рис. 2 .17, 2.18) приклад організації даних навіть на основі двох типів записів підтверджують складність ієрархічної та мережевої моделей. Організація моделей даних на прикладі десятків, сотень таких типів записів значно ускладнюється. Удосконаленя цих моделей даних привели до появи нової моделі - реляційної. Реляційна модель спрямована на обробку не окремих типів записів, а на документ у цілому. Крім того, реляційна модель не вимагає від користувачів знань програмування, а лише знань основ інформаційної технології та вміння працювати з персональним комп'ютером.

Реляційні моделі даних також належать до моделей на основі записів, однак відрізняються від розглянутих вище мережевих та ієрархічних простотою структур даних, зручним для користувача табличним представленням і доступом до даних. В основі реляційної моделі даних лежить поняття відношення (relation) - двовимірна таблиця (табл. 2.4).

Таблиця 2.5

Еквівалентна термінологія реляційної моделі