Українське бароко

• Місто Луцьк, Костел єзуїтів, 1606—1610, арх. Якопо Бріано
• Місто Бар, Вінницька об., Петропавлівський костел монастиря сестер бенедиктинок, костел з 1616 р.
• Місто Львів, Стрітенський костел, 1642 рік, арх. Джованні Джизлєні (точна копія церкви Св. Сусани в Римі, арх.Карло Мадерна, 1603 р.)
• м. Вінниця, костел єзуїтського монастиря, 1610—1617.
• Олика, Волинська обл., Колегіальний костел (Св. Трійці), 1635—1640, арх. Б.Моллі, Я.Маліверна

Століття шедеврів барокоУчнівський період дуже швидко закінчився і поступився місцем століттю місцевих шедеврів. З кінця 17 століття до кінця 18 століття на Україні виникло декілька споруд, що увійшли в золоту скарбницю архітектури бароко. Майже всі вони мали і мають місцебудівне значення — Почаїв, комплекс будівель Почаєвської лаври (арх. Г. Гофман), Луцьк, комплекс монастиря бернардинів (арх. П.Гіжицький) Кременець, колегіум Єзуїтів, (арх. П.Гіжицький), Микулинці, костел Св. Трійці, 1761—1779, (арх. А. Мошинський), м. Вінниця, костел монастиря домініканів, 1624—1760, Костел Святого Йосипа та монастир отців Лазаритів, м. Ізяслав тощо.На Лівобережній Україні подібних зразків бароко мало, але вони є — Київ, церква Андрія Першозванного, Харків, Покровський собор, Чернігів, Успенський собор Єлецького монастиря. На Україні майже не виникло значних світських споруд з місцебудівним значенням як у палаців Версаль, Лувр, Цвінгер. Деяку роль відігравали лише Маріїнський палац в Києві, палац князів Санґушків в місті Ізяслав, нині суцільна руїна), Підгорецький замок (реставрується) тощо. Певних зусиль до розквиту українського бароко в архітектурі доклали й іноземні, і українські майстри (Войцех Лєнартович, Павло Гижицький, Растреллі Вартоломей,Паоло Фонтана, Іван Баптист, Йоган-Георг Шедель, Григорович-Барський, Ковнір Степан Дем'янович тощо). Загальна характеристикаВ архітектурі відрізняється від західноєвропейського бароко більш спокійними орнаментами та спрощеними формами. Певні елементи українського бароко були запозичені із російського. Стиль українського бароко продовжився до будівництва храму архієпископа Харківського Священномученика Олександра. Принципами українського бароко були пишність і своєрідне розташування частин деталей споруд, декоративність орнаменту і гра світлотінні, які підкреслювали переваги величезним площам кам'яних церков. Українські архітектори цього періоду намагалися поєднати у кам'яному храмовому будівництві європейські віяння мистецтва бароко з великими традиціями Київської Русі. ЦерквиЗбереглися безліч зразків українського бароко, включаючи ансамбль Києво-Печерської Лаври, Софійського собору, Видубецького та Михайлівського золотоверхого монастиря у Києві, Покровський собор у Харкові, Церква св. Андрія у Києві, Троїцький собор у Чернігові, собор Полтави та ін. Найкращими зразками живопису бароко є церковні розписи в Троїцькому соборі Києво-Печерської Лаври.

111. Феномен «маскульту»

Масовою культурою називається сукупність явищ культуру ХХ століття, а так само деякі особливості виробництва культурних цінностей у зазначену епоху. Вони розраховані на масове тиражування і споживання культурних цінностей. Масове виробництво при цьому розвивається за аналогією з поточно-конвеєрної індустрією. Масова культура міфологізує людську свідомість. Масова культура зумовлює відмову від раціонального початку у свідомості. Спочатку масова культура формувалася у сфері дозвілля і розваг. Її метою мало б бути зняття напруги і стресу у людини індустріального і постіндустріального суспільства. Але в міру розвитку масової культури її основним завданням стає стимулювання споживчої свідомості у реципієнтів (глядачів, слухачів, читачів), що в свою чергу формує особливий тип - пасивного не критичного сприйняття цієї культури у людини. Це створює особистість, яка легко піддається маніпулюванню. Сформована масою культурою свідомість різноманітне у своїх проявах. Воно відрізняється консервативністю інертністю, обмеженістю. Воно не може і не прагне охопити процеси у всій їх складності, взаємодії та розвитку. Масова культура більшою мірою орієнтується не на реалістичні образи, а на штучно створювані стереотипи. Масова культура в художній творчості виконує специфічні соціальні функції. Серед них головною є ілюзорно-компенсаторна: прилучення людини до світу ілюзорного досвіду і нездійсненних мрій, у поєднанні з відкритою або прихованою пропагандою панівного способу життя формує конформізм. У рамках масової культури створюються спрощені «версії життя», які зводять соціальне зло до психологічних або моральним чинникам. Існує ряд сфер або елементів культури, які відіграють визначальну роль у процесі розвитку культури, до них відносяться: релігія, мораль, наука і техніка, мистецтво та ін..