Додаток 2. Пензлю ієромонаха Самуїла належить портрет князя Дмитра Долгорукого, що нині знаходиться в Національному художньому музеї України

Біографічна довідка

Пензлю ієромонаха Самуїла належить портрет князя Дмитра Долгорукого, що нині знаходиться в Національному художньому музеї України. Нащадок ле­гендарного Рюрика мав нещастя полюбити неродовиту дівчину. Родина, не мог­ла схвалити його бажання женитися, а без батьківського благосло- вення шлюб був неможливий. У розлуці з коханою юний князь позбавився розуму і через 10 років вмер у келії одного з київських монастирів.

Портрет був написаний посмертно за замовленням матері померлого князя для Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Виступ першої групи

В обох творах портретовані зображені на весь зріст, в однаковій позі, в повороті на три чверті. На кожному з них одяг, прикрашений орнаментом, їхні пос­таті виступають на тлі інтер'єру.

У портреті В. Дуніна - Борковського на тлі справа зображено родовий герб, а з лівого боку – ікона Богородиці. Він стоїть біля столу,стискає руків'я шаблі та булави. Особливу увагу приділив майстер візерункам, передачі фактури ма­теріалів: геометризовані орнаменти килима контрастують з квітчастими, блис­кучими на жупані. Борковський дивиться повз глядача, спрямовуючи погляд ні­би в глибину своєї душі, лінії брів та вій плавкі, м'які вуса й борідка зливаються в єдину пляму. Ми бачимо поважну та побожну людину.

Данило Єфремов зображений на весь зріст з атрибутами влади (насіка, клейноди) й орденами, поряд — великий герб і розп'яття. Постаті надано ди­намічності та граційності завдяки стрімким лініям складок одягу, вигину талії, вишуканої формі широких рукавів. Портрет вражає надзвичайним багатством декору, над усім у ньому панують чудові візерунки — стилізований рослинний орнамент жупана, орнаментальне вирішення верхнього одягу. У колориті пере­важають золотаві, зеленуваті та рожеві тони. Живописець приділяє увагу облич­чю отамана Добре промальована округлість важкуватого підборіддя, зморшки щік, рішучий погляд очей. Перед нами — вольова, енергійна людина.

Виступ другої групи

Ці зразки належать до іншого типу портрета — поясні зображення. Фігу­ра виступає на нейтральному тлі, справа — родовий герб. Атрибути чоловіків — пірнач, шабля, булава. Оскільки в поясному портреті обличчя великопланове, художник приділяє більшу увагу пластичній проробці кожної деталі. Поси­люється прагнення правдиво втілити риси зовнішності й дати загальне уявлення про внутрішній світ, зображуваного.

Поза Гамалії, типово шляхетська: правиця з дорогоцінним перснем на пальці уперта в бік, лівиця покладена на ефес шаблі, рамена розправлені. На облич­чі шляхетська маска: гордовито підняті брови, погляд млосний, трохи презир­ливий, рот стиснутий і трохи зсунений убік. Характеристику образу доповнює демонстрування розкішного жупана з великим стилізованім орнаментом та ефектно накинутого на плечі золотавого плаща з чорною опушкою. Проте, зов­нішність Гамалії далека від ідеалу. Ми бачимо його лису голову, одутле обличчя з низьким лобом, масивною щелепою, важким підборіддям, невідповідно мініа­тюрними губками, товсту шию, черево, що зависає над поясом.

У портреті полковника Сулими теж можна виявити характерні риси зоб­ражуваного. В енергій-ному повороті голови, вольовому русі руки, що стискає пірнач, живописець прагне підкреслити завзятість і хоробрість свого героя. Очевидно, не був полковник байдужий до свого вигляду: тягнувся за модою, любовно пестив вуса, здається, і волосся фарбував, позу прибрав якомога імпозантнішу, дивиться так привітно й самозадоволено.

Ледь помітна усмішка заховалася в устах Параскеви Сулимихи. У виразі її обличчя гротеску немає, тільки спокій, задума. У правій руці вона тримає книжку (ймовірно, духовного змісту), у лівиці--квітку.

Такі портрети було б зручно розміщати в інтер'єрі приватного приміщення, це більш камерні, інтимні портрети.

Виступ третьої групи

Портрет князя Дмитра Долгорукова був створений живописцем ієромона­хом Самуїлом. Він має композиційну схему репрезентативного козачого портрету: про-це свідчить наявність герба, ікони на тлі стіни, розп’яття на столику, декоративної завіси. Але принципово відрізняється новим підходом до розкрит­тя образу.

Майстер використовує контраст: чорна самотня фігура ченця протистоїть пишному оточенню. Цей прийом допомагає підкреслити те, від якого мирського життя зрікся князь. Постать Долгорукова має площинний характер, але за пос­таттю зображуваного відчувається глибина затіненого простору. Дещо площин­не трактування фігури підкреслює духовне начало в його характеристиці.

Зображення обличчя ще більше унаочнює складну гаму переживань героя: «бліде обличчя, обрамлене чорним волоссям, характерний тонкий рисунок брів, носа та напівзаплющених очей із самозаглибленим поглядом — це риси натури витонченого духовного складу, з уразливою душею». Ми бачимо людину тра­гічної долі.

10 клас

ТЕМА: Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів і ліриків

МЕТА:показати історичні передумови для зародження дум та історич­них пісень; прослідкувати цей процес із часів Київської Русі; по­казати роль кобзарів як охоронців народної пам'яті, совісті наро­ду; підготувати учнів до уважного сприймання церковного співу, розвивати уміння уважно слухати історичні пісні та думи; розрізняти їх за формою; віддавати шану народним співакам — кобзарям; цінувати високе мистецтво церковного співу, виховувати моральні і духовні якості особистості шляхом прилучення до культурної спадщини українського народу

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Учитель повідомляє тему і мету уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Запитання до учнів

• Ким був Бонн? На якому інструменті він грав? Коли жив?

• Які види народних пісень сформувалися до XVI ст.?

• Хто такий кобзар? Чому Т. Г. Шевченко дав таку назву збірці своїх творів?

II. ПОДАННЯ МОВОГО МАТЕРІАЛУ