Ведучий. Як бачимо, духовна музика, яка прийшла до нас із глибини століть, сьогодні владно входить до концертних залів

Як бачимо, духовна музика, яка прийшла до нас із глибини століть, сьогодні владно входить до концертних залів, у програми радіо і теле­бачення, в душі і серця людей. Сьогодні ви спробували пронести її крізь себе, доторкнутися, відродити і поділитися своїми враженнями і думками.

Я знаю, що знайомство із творчістю цих славетних композиторів, слухання їхньої музики, надихнуло вас на роздуми, міркування, спробу створити влас­ну композицію, написати музику чи вірш. Тож, я хочу, щ

(Учні висловлюються, декламують власну поезію, знайомлять один одного із творчими спробами вшанування пам'яті.)

Пам'яті М. Березовського

Його творіння — то плач його душі,

Його життя — це море сліз,

Він найпрекрасніше нам всім подарував,

Він свій талант через віки проніс.

Він в музику заклав свою печаль,

Свої думки і жаль, і почуття високі,

І він вогнем заплахкотів у всіх серцях,

Він свій духовний світ творив в своїй скорботі.

І музика його — надія у майбутнє,

Вона в нас кров'ю б'є і піснею дзвенить,

Уклінно я вклонюсь, бо, як сам Березовський

Ніхто не міг у нотах душу відтворить.

М. Сергєєва

Присвячено М. Березовському

Не стерти плями безпритульного таланту

В душі навік без тямитиме жах,

Шаленість, крижаніння, дике пекло слави,

Божественна мелодія, поєднані у страх.

Його талант — це божий дар, це істина глибинна,

Що в серці терзаною славою луна.

Це та іскра, що у гіркій сльози краплині

Ненависть до людей неоціненних обмина.

І лиш у тиші, при вогні свічок яскравих

Приречений мовчанням, геній спочива.

Мовчання — це для нього звук прекрасний,

А шорох — це мелодія жива.

Проклята слава, туга, дерзання і муки

Відкрили шлях гострому блиску рани.

І тяжкі, смутні, знесиленії руки,

Залишили відбиток червоних крові плям.

Ф. Агаєва

Ця музика прекрасна й незбагненна

Немов Орфея ліри звуки.

Глибока, чарівна, натхненна.

Створили її Веделеві руки.

В цій музиці — веселка кольорів,

Що майорить чарівним різнобарв'ям.

В цій музиці — серпанок мрій і снів,

Що линуть до небес понад проваллям.

Мелодія полине — коло почуттів

Замкнеться враз в незнаннім танці.

Серця хвилює музика митців.

На пелюстках троянди — сльози вранці.

Я музиці вклоняюсь чарівній,

її красі — прекрасній й незбагненній.

Вона — натхненна королева мрій.

Вона — мов блискавки удар вогненний.

Хохлов В.

Ведучий.

А зараз я хочу запропонувати прослухати у виконанні учнів уривок із твору Дмитра Бортнянського «Достойно єсть».

(Учні виконують ури­вок «Достойно єсть» Д. Бортнянською.)